Пам’яті спортсмена, помічника кулеметника Михайла Сафронова

Пам’яті спортсмена, помічника кулеметника Михайла Сафронова

Хвилина мовчання
Укрінформ
Рідні не знали, що після поранення він знову повернувся до найгарячішої точки фронту

У бою під Бахмутом 23 січня 2023 року загинув 27-річний Михайло Сафронов. Він був непересічною особистістю, спортсменом, освіченою та активною людиною. Пішов до Збройних сил України влітку 2022 року. Тоді отримав тяжке поранення, три дні був непритомний, але військові лікарі врятували його. А вже у листопаді пройшов медичну комісію і зробив усе, щоб знову повернутися на фронт...

Михайло народився і мешкав у Краматорську, навчався у школі № 16. Закінчив Донбаську державну машинобудівну академію, отримав ступінь бакалавра з галузевого машинобудування. Вступив до магістратури, але втіленню всіх планів завадила війна.

Михайло був кандидатом у майстри спорту по шахах, тренував дітей та організовував міжнародні турніри. А ще він захоплювався футболом, яким займався понад 10 років, велоспортом, бігом, був організатором благодійних забігів.

Коли почалося повномасштабне російське вторгнення, Михайло волонтерив, а у липні його мобілізували. Він служив помічником кулеметника у 93-й окремій механізованій бригаді «Холодний Яр», після навчального центру у 20-х числах серпня відправився на фронт під Бахмут, де дуже скоро був тяжко поранений.

30 серпня 2022 року він з гумором написав у Фейсбуці: «Головне вдало розпочати. Після 1,5-місячної підготовки у селі. Потрапити на передову під Бахмутом. Першого ж дня або другого одержати поранення якимось снарядом. У результаті три дні непритомний. Через Бахмут - Дружківку – Дніпро – і на «вертушці» до Києва… Хоч пам'ять не втратив. PS: Одягайте хорошу «броню», яка захищає всі верхні органи».

Згодом Михайло уточнив, що «осколок 8 мм пройшов через ліву верхню частину корпуса. Пробив сердце і залишився у шлунку. Небезпеки від нього немає. Сердце зашили. Всім дякую за побажання здоров'я».

Тоді він переніс кілька операцій, військові лікарі робили все, що могли.

«Всім привіт, трохи про мій стан: зараз зламані 2 ребра зліва, у середу вийняли ще один осколок, сказали, що великий. Вже встаю з кроваті, навіть три поверхи пройшов сам. Дякую військовим медикам за те, що мене врятували, і всім, хто підтримує. Слава Україні», - написав він 10 вересня.

Михайло, навіть перебуваючи в лікарні, думав про активне життя - про тренування, біг, шахи.

«Вчора мені зняли останні шви, рана вже загоїлась, але бігати поки що не бажано. Зараз я у відпустці, тільки і вмію, що відпочивати. Трохи про шахові тренування: інтуїція підказує, що я повинен щось робити - тобто тренувати дітей…».

Коли ж після шпиталів Михайло вперше за 3,5 місяці потрапляє додому, у Краматорськ, сідає на велосипед та об'їжджає місто.

Вже у листопаді він організовує онлайн-пробіжку «Міля Краматорська» і повідомляє для бажаючих брати участь, що треба пробігти 1 милю (1.61 км) у будь-якому місті.

Потім звітує: «Краматорську Мілю» онлайн бігли спортсмени та спортсменки у чотирьох країнах: Україні, Польщі, Німеччині та Чехії. Зробили пробіжку у таких містах: Київ, Дніпро, Краматорськ, Первомайський район, Щецин (Польща), Гавірхов (Чехія), Hohen Neuendorf (Німеччина)».

Паралельно у листопаді триває медична комісія. Але, щоб не гаяти часу, на початок грудня Михайло планує і проводить шаховий турнір «Грудневі стрибки». Серед учасників були шахісти з України та навіть з Німеччини. «Дуже сподобалося, що троє моїх учнів взяли участь у змаганні», - писав тоді Михайло.

Пройшовши медкомісію, хлопець добився повернення на фронт. Вже повернувшись до армії, він допомагає в січні організовувати благодійний забіг «Світло в твоєму серці». «Мета забігу: збір коштів для підтримки літніх людей, дітей та пухнастих, які залишились в містечках та селах у прифронтовій зоні. Дата та місце проведення: з 24 по 31 січня».

Але вже 23 січня Михаїл Сафронов загинув у бою під Бахмутом.

Його рідні не знали, що він знову повернувся до найгарячішої точки фронту. Михайло не казав рідним, що він на передовій, він заспокоював, що буде служити на якомусь більш спокійному напрямку.

Численні друзі, колеги, учні Михайла відгукуються про нього дуже тепло і не можуть повірити, що його вже немає.

Один із його учнів – Ілля, який займався шахами, був дуже дружний із Михайлом. Мама Іллі – Віта Абашидзе, згадувала, що Михайло завжди був авторитетом для її сина, був розумною та дуже цікавою людиною. Вона із сином після 24 лютого 2022 року довгий час була в евакуації за кордоном, але Ілля завжди був на зв'язку з Михайлом, займався з ним шахами онлайн. Зв'язок із викладачем обірвався у січні.

«Я в розпачі, не можу навіть нічого висловити і написати...біль, страшенний біль...сльози...Мишко, Michel Safronov, рідний, як же так?! Що сталося? Я і Ілля шукали тебе з кінця січня і сьогодні я побачила цей пост...Боже, чому? Стільки планів, мрій це нестерпний біль для нас...ми обов'язково приїдемо до тебе, але, на жаль, вже ніколи тебе не побачимо... ніколи...не забудемо...ти назавжди в наших серцях і пам'яті... м'яких хмаринок тобі, рідненький», - написала жінка у Фейсбуці на сторінці Михайла.

Поховали його в Краматорську 2 лютого.

Фото: Yevhen Myrhorodskyi

Колега Михайла, активістка Настя Антоненкова, стала організатором благодійного забігу на згадку про нього.

«Через події, що відбулися з Михайлом Сафроновим, який багато разів організовував забіги, хочу присвятити благодійний забіг Михайлу та тим героям України, яких, на жаль, із нами вже немає. Мета забігу: збирання коштів для допомоги людям, які перебувають на території активних бойових дій!», - написала Антоненкова. Цей забіг відбувається з 1 по 16 квітня 2023 року.

Фото: Фейсбук-сторінка Michel Safronov

Приєднуйтесь до наших каналів Telegram, Instagram та YouTube.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-