Пам'яті поліцейського Романа Рущишина

Пам'яті поліцейського Романа Рущишина

Хвилина мовчання
Укрінформ
Чоловік з 2014 року захищав Україну від росіян, яких називав "нелюдами"

Боєць батальйону патрульної служби поліції особливого призначення «Львів» Головного управління Нацполіції у Львівській області, старший сержант поліції Роман Рущишин загинув 7 березня 2022 року у бою з росіянами у Луганській області. При цьому мужній боєць відправив на той світ і 5 окупантів.

Роман народився у Самбірському районі Львівщини. Йому було 44 роки.

Почав службу у батальйоні «Львів» майже з початку його створення - з 2014 року. За словами знайомої чоловіка Мар’яни Попович, за плечима Романа - гарячі бої у Дебальцевому і важкий вихід з окупованого міста разом з товаришами.

«Про бої там розказував неохоче. Більше – про дітей. Одного разу Ромчик зізнався мені, що часто згадує тих дітей у Дебальцевому, у яких орки відібрали дитинство», - написала вона.

На початку повномасштабної війни з рф, 24 лютого 2022 року, він перебував на службі в районі Маріуполя.

«Коли у 2015 році він був під Дебальцевим, п’ять днів не виходив на зв'язок – я тоді думала, що збожеволію. Здавалося б, після того, що пережив, більше на схід ні ногою. Але він, навпаки, ще більше прагнув туди. Я запитувала – навіщо? А він лише посміхався і казав: «Якщо не я, то хто?», - розповідає дружина Романа Рущишина Оксана.

Коли Мар’яна Попович спитала його, чому він пішов на війну, Рущишин їй відповів, що не хоче, щоб росіяни прийшли у його дім, і назвав їх "нелюдами".

Вона сказала, що Роман щодня виходив з нею на зв'язок і повідомляв, що все 4.5.0. «А 7 березня – не вийшов…», - зазначила знайома загиблого поліцейського.

Фото: Фейсбук-сторінка Marianna Popovych

Правоохоронця провели в останню путь 10 березня 2022 року у селі Сопошин Львівського району - там, де він мешкав з родиною. Шану загиблому Герою віддали рідні та близькі, товариші по службі, а також жителі громади.

Фото: Поліція Львівської області

Сиротами залишилися троє дітей: двоє синів і донька. На той момент сину Назару було 4 роки, Роману – 15 років, а донечці Насті – 13 років. Без улюбленого сина залишилася і його мати Ганна.

Попович зазначила, що Рущишин любив розповідати їй про своїх дітей - кожного разу, перебуваючи на ротації, розказував, як скучає за ними.

«Раз прислав фото, на якому були виліплені з пластиліну різні фігурки. Похвалився, що це дітки зробили. Тішився донькою, пишався старшим сином. І надзвичайно любив меншенького. Він народився, вже коли Ромчик повернувся з Дебальцевого. Батько був при пологах і першим взяв сина на руки…», - згадує вона.

Дружина Оксана уточнила, що Роман був найкращим татом.

Фото: Поліція Львівської області

«Коли бував вдома, постійно займався із дітьми, вчив усьому, що сам знав та вмів. Облаштував в одній з кімнат спортивну залу. Як був на війні, намагався дзвонити так часто, як міг – щоб поспілкуватися зі мною, з дітьми…», - розказала жінка.

Якось Оксана вислала чоловікові фото найменшого сина у військовій амуніції - тоді Назар сказав мамі: «Тепер я твій солдат, буду тебе захищати». Але цієї фотографії Роман вже не побачив…

Рущишин, окрім своєї основної роботи, ще й вірші писав, які показував знайомим. «Одного разу я схотіла поредагувати. Але зупинилася. Може, ті вірші і не були надто досконалими літературно. Але в них була душа....», - уточнила Попович.

Бійця його рідні, друзі і колеги згадують як людину завжди усміхнену, компанійську, веселу, із почуттям гумору, «яка в дійсності серцем боліла за Україну». Як чоловіка, який ніколи ні на що не жалівся і казав, що у нього все добре.

«Завжди він ходив з українською символікою – як на службі, так і поза нею. Людина, яка завжди була великим патріотом. Кожен мешканець села знав його дім, над яким майорів синьо-жовтий прапор. Це був справжній український козак, який воював, боровся за незалежність України», - сказали про Романа його односельці і побратими.

Указом Президента України Володимира Зеленського за особисту мужність та самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності, та вірність військовій присязі поліцейський був нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеню (посмертно). Нагороду Героя отримали дружина загиблого та його діти.

Її вручив 20 червня 2022 року начальник Головного управління Національної поліції у Львівській області, генерал третього рангу Олександр Шляховський.

Фото: Поліція Львівської області

Як уточнила Попович, кожного разу, коли вона вітала Романа із Днем Героїв чи із Днем захисників, він ніяковів і відповідав: «Та хіба я герой? Я нічого такого особливого не зробив».

Але Шляховський сказав, що Рущишин став одним із тих, хто віддав за Батьківщину найцінніше – своє життя. «Ми разом з вами будемо завжди пам’ятати про нього», – зазначив очільник поліції Львівщини.

Діти Романа мріють стати поліцейськими, і особливо найменший, Назар. Він сказав, що хоче бути таким, як тато - служити людям та захищати Україну.

Фото: Поліція Львівської області

Відео: Поліція Львівської області

«Стільки планів було… І так в одну мить – просто світ зупинився. Я не можу повірити, що його нема, хоча бачила труну, цілувала холодне чоло. Для мене він живий. Ми завжди зідзвонювалися у певний час. Тепер телефон мовчить. А я постійно чекаю, що Роман зателефонує і скаже бадьорим голосом «У мене все добре», - каже Оксана.

Перше фото: Фейсбук-сторінка Marianna Popovych

Приєднуйтесь до наших каналів Telegram, Instagram та YouTube.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-