Уже можна побачити, як відбудовуватимуть Ірпінь
Ще у травні Ірпінь на запрошення місцевої влади відвідали близько 120 архітекторів з усієї України. Героїчній Ірпінь - один із тих населених пунктів Київщини, які зазнали найбільшої руйнації внаслідок російських обстрілів. За місяць запеклих боїв там було пошкоджено більше 70% забудови.
Місцева влада вирішила залучити для відновлення міста якомога більше фахових спеціалістів, розіславши запрошення по всіх проєктних організаціях, які знали. Укрінформ тоді писав про безпрецедентність події, коли така велика кількість спеціалістів мала займалася відбудовою невеликого міста – щоб воно стало краще, ще сучасніше та комфортніше, ніж було.
І ось нарешті, 15 червня, на першому в Україні саміті щодо відбудови міст, організованого Ірпінською міськрадою та Інвестрадою Ірпеня, фахівці презентували проєкти відновлення міста, повідомив у своєму телеграм-каналі мер Ірпеня Олександр Маркушин.
«Майже 300 архітекторів, дизайнерів, проєктантів та інших фахівців з України та різних куточків світу відгукнулися на заклик та розробили понад 30 проєктів відбудови інфраструктурних об’єктів, що були зруйновані та пошкоджені російськими окупантами, - написав Олександр Маркушин. - Йдеться про Центральний будинок культури та клуб «Романівка», міський стадіон «Чемпіон» та Ірпінську ДЮСШ, дитячі садочки, школи, міські площі, а також транспортне планування та веломережі.
Наступним етапом, поділився міський голова, буде доопрацювання проєктів, їхній аналіз та обрання найкращих пропозицій. Ну і, звісно, продовжуємо активно шукати благодійників та спонсорів, які допоможуть нам втілити ці проєкти в життя якнайшвидше.
Як і минулого разу, ми звернулися за подробицями до головного архітектора міста, Михайла Сапона. А також попросили поділитися з Укрінформом проєктами, які розробили фахівці.
«Кращого за Ірпінь міста я ще не бачив»
Тобто архітекторів стало навіть більше, ніж приїжджало у травні? – уточнюємо у пана Михайла.
– Так, і долучилися архітектори з Італії, Чілі та Нідерландів. Вони займатимуться стратегією розвитку Ірпеня та переосмисленням концепції міста в цілому. Раніше Ірпінь був одним із найбагатших міст Київської області, до війни тут було зареєстровано майже 13 тисяч суб’єктів підприємницької діяльності, які давали левову частину надходжень до бюджету. Але зараз, на превеликий жаль, до міста повернулося лише відсотків 60 людей.
Центр дозвілля та культури «Дорога життя» в Романівці, який має з’явитися в Ірпені
Чому стратегію розроблятимуть саме іноземці? Головний архітектор пояснює, що за кордоном існує так званий майстер-план - це стратегічний документ, який визначає довгострокову візію міста, враховує соціально-економічні та демографічні показники, екологічну ситуацію та сучасні технології. Такий собі аналог нашого генплану, але з більшою деталізацією.
Іноземні архітектори працюватимуть в команді з українськими спеціалістами, які аналізуватимуть існуючу ситуацію по таких напрямках, як соціальні об’єкти, зелені зони та публічні місця, заклади освіти, транспорт, визначення місць для створення індустріальних парків, визначення зон для багатоповерхового та малоповерхового будівництва.
До речі, один з тих, хто долучився, відомий японський архітектор і урбаніст Хірокі Мацура, який живе у Нідерландах, після знайомства з містом, сказав:
– Я був у десяти містах України. Це найкраще місто, яке я бачив. Для нас, урбаністів, Ірпінь - це місто мрії. Я зрозумів, чому молоді сім'ї переїжджають сюди.
І це він сказав - побачивши розорений Ірпінь. А сталося це так. У перший день візиту Хірокі Мацура попросив показати понівечене місто - щоб зрозуміти, що саме зруйновано, і які площі треба відбудовувати. Наступного дня він попросив велосипед і годин вісім сам катався по парках, набережній. І виніс по тому свій вердикт: «Все це було зроблено на дуже високому професійному рівні». Справжній захват фахівця викликало те, що з усіх боків Ірпінь оточує ліс, з двох боків - річка. Треба лише подумати над тим, щоб вона більше перепліталася з міським життям.
Концепція реконструкції дошкільного навчального закладу №6 «Радість»
Втім, усі іноземні архітектори висловили велику зацікавленість в тому, щоб тут працювати: місто дуже зелене, навіть у центральній частині є острівці з височезними соснами. Загалом в Ірпені є всі умови, щоб відтворити дуже сучасне і комфортне місто.
А ще їх вразило, що - незважаючи на війну - ірпінчани, які вже повернулися, одразу почали щось робити по своїх домівках, ремонтувати, прикрашати їх.
– Вони сказали, що в українців дуже велика жага до життя та дуже великий потенціал. Українці не чекають, поки прийдуть кращі часи, не сидять, склавши руки, - з неприхованою гордістю розповідає про співвітчизників Михайло Сапон.
Що буде побудовано та реконструйовано
Головний архітектор Ірпеня розказав про цікаві об’єкти, які мають з’явитися невдовзі в місті – давайте разом подивимося, що за цей час придумали фахівці.
По перше, це культурно-просвітницький центр, який буде поєднаний з майбутнім Меморіальним комплексом в мікрорайоні Романівка.
Потім - будівництво Ірпінь Арени, великого футбольного стадіон. У групу проєктантів об’єкту ввійшли фахівці, що свого часу створювали Донбас Арену в Донецьку, першого стадіону в Східній Європі, спроектованого та побудованого відповідно до стандартів категорії «п'ять зірок».
Що буде з Ірпінським історико-краєзнавчим музеєм
Разом з чилійськими архітекторами планується будівництво нової надсучасної бібліотеки на березі річки Ірпінь у Парку Письменників — на території Будинку творчості письменників. Колишній маєток київського підприємця Івана Чоколова та інші історичні будівлі, які там знаходиться, будуть обов’язково збережені.
Будинок культури, який був частково зруйнований, при збереженні історичного концепту буде відбудовано абсолютно іншим. Уже розроблено щодо цього чотири проєктні пропозиції, серед яких потрібно буде обрати найкращу.
Дитячо-юнацька спортивна школа – один із значимих об’єктів міста – теж повністю оновиться. Серед трьох існуючих проєктів буде обраний найбільш функціональний.
– Крім спорудження Меморіального комплексу біля зруйнованого моста через річку Ірпінь ми хочемо створити мінімум два знакових комплекси пам’яті на в’їздах в місто, де наші захисники тримали оборону. Концепції поки немає, єдине - ми визначилися з місцями, де це має бути, - ділиться Михайло Сапон.
Зараз вже важко повірити, що тут відбувалися всі ці жахіття
«На сьогодні є 17 багатоповерхових будинків на демонтаж. Ми порахували – це до 1500 квартир», – писав мер міста Олександр Маркушин на початку травня. – Є будівлі, де візуально наче згорілий лише дах і верхні поверхи, а насправді дуже пошкоджені несучі стіни».
А на сьогодні таких багатоповерхівок – 119. Зараз у місті очікують обласну комісію з техногенної безпеки та надзвичайних ситуацій, яка має прийняти рішення по аварійності або демонтажу тих чи інших будинків в залежності від пошкоджень. І вже після цього буде розроблена проєктно-кошторисні документацію на демонтажні роботи.
Яким стане центральний міський стадіон «Чемпіон»
А поки багато ірпенчан живе у тимчасових мобільних будиночках. Зараз ведуться переговори з польською та китайськими кампаніями про постачання додаткових мобільних будиночків ще для двох тисяч містян.
Нещодавно в Ірпені відкрилося перше в Україні «Залізне містечко».
«Це - унікальний спільний проект Укрзалізниці та міста. І це - не лише спальні вагони, де ірпінці, які втратили своє житло, можуть тимчасово проживати. Тут облаштовано зелену і мангальні зони, встановлено альтанки, дитячий майданчик, є окремі вагон-ресторан і вагон з душовими кабінками. Сюди тричі на день привозитимуть гарячу їжу, Укрпошта доставлятиме прямо у Залізне містечко посилки», - написав мер міста на своїй сторінці у ФБ.
Зараз там проживає 120 ірпінчан.
У місті працює дитячий садочок – цього поки цілком вистачає. Невдовзі відчинить двері ще один дошкільний заклад – він частково пошкоджений, але невдовзі його мають відремонтувати. 1 вересня планується відкривати дві школи. Працюють медичні заклади, громадський транспорт.
– Було спекотна погода, і недавно ми запустили на центральній площі фонтан, біля якого відразу зібралися мами з дітьми, молодь. І, чесно кажучи, важко повірити в те, що тут кілька місяців тому відбувалося. Місто повертається до життя, - підсумовує головний архітектор.
Лариса Гаврилова, Київ
