Архітекторський консиліум: про Ірпінь у найближчому майбутньому
Днями мер Ірпеня Олександр Маркушин опублікував у себе на фб відео про те, як виглядає Ірпінь після звільнення від рашистів. Камера на дроні облітає місто, і ми бачимо наскрізь прострілені обгорілі стіни, провалені дахи, вщент знищені житлові квартали (див. нижче).
«Місто-герой Ірпінь – один із тих населених пунктів Київщини, які зазнали найбільшої руйнації внаслідок російських обстрілів житлового сектору та цивільної інфраструктури, - написав Олександр Маркушин. - За місяць запеклих боїв пошкоджено 70% міста. 8651 міський об’єкт поверхнево пошкоджений, 2738 об’єктів частково зруйновані, 885 об’єктів повністю зруйновані».
Це відео - не просто нагадування про те, що наробили нелюди на нашій землі. В Ірпені ретельно підраховують втрати, бо вже впритул взялися за відновлення міста.
Нещодавно тут побувало 120 архітекторів з усієї України. Саме стільки відгукнулося на запрошення місцевої влади допомогти місту піднятися з руїн. Взагалі, мабуть, це безпрецедентний випадок - така кількість спеціалістів одночасно опікуватиметься невеликим містом площею всього 110, 8 км²!
Отже, яким має стати відбудований Ірпінь? І що просто зараз робиться для того, аби люди, які втратили житло і образ власного майбутнього, якомога швидше повернулися до нормального життя?
Ірпінь з точки зору архітектури стане більш гармонійним
Про те, як виглядає місто зараз, які нагальні та перспективні задачі потрібно вирішувати для відбудови міста, ми розпитали Михайла Сапона - головного архітектора Ірпеня з 2017 року. До речі, саме за останні роки в місті було відкрито багато різних інфраструктурних об’єктів, створено або реконструйовано декілька чудових парків, відкрита набережна річки Ірпінь.
- Парки, як і набережна, від обстрілів не надто постраждали і потихеньку повертаються до життя, адже місто вже розміноване десь на 80-85 відсотків, - розповідає головний архітектор. - Але ліси та поля поблизу Ірпеня залишаються ще небезпечними.
До війни у місті встигли повністю замінити «радянські» чавунні труби водопостачання і водовідведення на пластикові та поліпропіленові, продовжує Михайло Сапон. Позитив у тому, що ці мережі не постраждали: поліпропілен набагато більш стійкий до вібрацій, які виникають внаслідок вибухів, ніж чавунні труби. Зате рашисти зруйнували в місті станцію «другого підйому» води, яка забезпечувала питною водою 70 відсотків населення. Та завдяки Київській міській адміністрації вода в Ірпінь тепер поступає через Київводоканал.
А хто придумав запросити до міста аж 120 архітекторів? – запитуємо у пана Михайла.
Як виявилося, так склалося. Можна сказати, стихійно. Місцева влада вирішила залучити для відбудови міста якомога більше фахових спеціалістів – архітекторів, інженерів, візуалізаторів – розіслали запрошення по всіх проєктних організаціях, які знали. З пропозицією зустрітися в місті Ірпені, оцінити масштаб руйнувань та обговорити, як все це відбудовувати. Відгукнулося 120 фахівців – з Києва, Львова, Чернівців, Запоріжжя, навіть з Німеччини.
- Ми розділили роботу по кількох напрямках, - продовжує головний архітектор. – Один з них пов'язаний з перспективним розвитком міста, його майбутньою інфраструктурою, дорогами, освітніми закладами тощо.
А є те, що потрібно запустити в першу чергу – амбулаторії, дитячі садочки, школи - щоб люди уже почали відновлювати життя, підкреслює Михайло Сапон. Зрозуміло, що для вирішення багатьох питань потрібні не лише архітектори, але й грамотні інженери, які в місті теж є.
В Ірпені пошкоджено або зруйновано 3613 будинків або майже половина всіх будівель міста. Є житлові квартали, які постраждали найбільше. Наприклад, територія в районі Гостомельського шосе, 10-ї лінії та вулиці Северинівської, де вигоріли цілі квартали – це неподалік Ірпінського військового шпиталю. І ось тут знадобиться допомога саме архітекторів.
- Декілька груп фахівців зголосилася підготувати передпроєктні пропозиції щодо будівництва там нового житла, - ділиться пан Михайло. - Загалом кожна група спеціалістів вже обрала собі об’єкти, наша задача – надати їм усю необхідну документацію. А потім ми будемо обирати проєкти, які найбільш сподобаються – і містянам, і спеціалістам.
Тобто десь мова йдеться не про відновлення зруйнованого житла, а про створення інших, більш сучасних житлових кварталів - забезпечених інфраструктурою, спланованими зеленими зонами, місцями для паркування тощо.
Має змінитися і загалом архітектура міста, стати гармонічнішою. Скажімо, в середмісті не має бути багатоповерхової забудови, її планується винести на периферію Ірпеня. Мають з’явитися об’єкти, що стануть справжньою прикрасою міста. Серед них – відновлений Будинок культури, в якому має бути забезпечено історичну тяглість, збережено автентичність.
- З нагальних задач – обов’язково побудуємо дві нові школи, проєкти яких були готові ще до війни. Шукаємо зараз, як профінансувати їх будівництво - з бюджету взяти не зможемо, тому що потрібно відновлювати місто. Сподіваємося, допоможуть міста-побратими, - пояснює Михайло Сапон.
І ще – дуже важливо – мало все відбудувати, щоби й духу ворожого не збереглося, треба ще гарантувати збереження пам’яті про ці трагічні та героїчні тижні, що їх пережив Ірпінь та його мешканці навесні 2022 року. Є плани спорудження меморіального комплексу біля зруйнованого моста через річку Ірпінь. Головний архітектор вважає, що там обов’язково має бути збережено щось - спалений ворожий танк, обстріляні автомобілі, обвалені конструкції - з тих днів коли тут йшли криваві бої, а ірпінці, разом з дітьми, рятувалися під цим мостом від куль та осколків.
Втім, очевидно, що одним таким об’єктом не обійдеться в Ірпіні. Наприклад, меморіал, мабуть, неподалік Військового госпіталю, де Ірпінь практично зливається з іншим містом Героєм, Гостомелем, і де точилися особливо запеклі бої.
Ми попросили Михайла Сапона поділитися контактами тих архітекторів, які приїжджали до міста. Ми хотіли з’ясувати: яким вони бачать Ірпінь у майбутньому? Мабуть, те, що вони побачили півтора тижня тому, не залишило їх байдужими…
Юлія Середенко, проєктна організація «Архіматика», Київ:
«Монорейка має об’єднати Ірпінь, Бучу та Гостомель і розвантажити транспортну мережу цих міст»
- Ми займатимемося Ірпенем об’єднаним складом спеціалістів всіх необхідних профілей, архітекторів, інженерів та конструкторів на чолі з співзасновником Олександром Поповим, - починає пані Юлія. – Ми провели в Ірпені півдня, нам показали місця, де замість зруйнованого має бути нова забудова. Нам це дуже цікаво, тому що у нас великий досвід у містобудуванні, і нам є чим поділитися.
Схоже, ділитися їм насправді є чим. На рахунку «Архіматики» - є цікаві об’єкти в Києві - житловий комплекс Комфорт Таун, ТРЦ «Respublika Park»...
- Те, що наробили росіяни в місті – це просто шок. Як треба бити по дитячому садочку, щоб на руїнах залишилися самі поламані стільці? Приватного сектора поряд просто немає – знищений вщент… Здивувало, що вулиці міста уже дуже чисті, і це трохи притлумлює загальне гнітюче враження, - ділиться архітектор.
- Є ще така проблема - продовжує фахівчиня - на перший погляд може здатися, що серйозних пошкоджень десь немає. Ну, якась дірка в стіні від снаряду, можна закласти цеглою і – жити далі. А насправді - пошкоджені перекриття, там потрібно підсилювати каркас будівлі. І таких аварійних будинків, які вимагають ретельного обстеження і перевірки конструкцій на життєдіяльність, в Ірпені багато. Це великий шмат роботи і саме з нього потрібно починати.
- Ми поки запропонували місту розвинути ініціативу адміністрації Ірпеня щодо підвісної монорейки між Гостомелем, Бучею та Ірпенем, - розповідає архітектор. - Ідея в тому, що вона має закільцювати ці три міста, тобто кінцевої станції не буде, і вагони рухатимуться по колу. Підвісній монорейці не потрібні мости, вона не переобтяжує наземну інфраструктуру - її можна пустити прямо над лісом, не руйнуючи екосистему. І, крім того, вона стане прекрасним туристичним маршрутом. А головне - той громадський транспорт, який тут є зараз - електричка та кілька маршруток - вже давно не задовольняє потреби мешканців цих міст.
Тобто робимо висновок: монорейкова дорога може розвантажити транспортну мережу загалом у цій частині Київської області.
- Взагалі, я б переймала досвід маленьких європейських міст, у яких робиться все для того, щоб користуватися власним авто стало незручно і непотрібно. Односторонній рух, окремі смуги для велосипедистів, звуження вулиць – все, щоб люди шукали альтернативу і переходили на інші види транспорту. Тим більше Ірпінь, на відміну від Києва, – місто пологе, без гір - тут велосипедом користуватися зручно. І, наскільки мені відомо, у місцевої влади є багато планів щодо створення окремих просторів для велосипедистів.
В Ірпені дуже красиві парки - продовжує пані Юлія - але в плані візуального сприйняття місту трохи не вистачає цілісного дизайну. Помітно, що будинки зводилися у різний час, з різним підходом і у різній стилістиці. Це і про мафи, і про ліхтарі, і про лавочки, і про фасади – вони не повинні «вибиватися» з загальної концепції міста. Хоча видно, що в Ірпені дуже старалися все це об’єднати, щоб воно виглядало одним цілим.
- В принципі, такої цілісності не вистачає всім нашим містам, просто ми ніколи цим не займалися, а в Ірпені зараз є така можливість. І місцева влада - дуже великі молодці, що проявили ініціативу з запрошенням архітекторів з усієї України. Обсяги роботи в місті величезні, але я впевнена, що вони з ними обов’язково впораються, - каже архітектор зі столиці.
Юрій Коваленко, головний архітектор та один з засновників архітектурно-проєктної компанії ТОВ"АРХКВАДРАТ", Ірпінь:
«У нас є шанс створити дійсно якісне міське середовище»
- Найближчим часом я займатимуся відбудовою Ірпінської дитячо-юнацької спортивної школи, - розповідає Юрій Коваленко. - Новий спортивний зал там, на щастя, залишився цілим, а от адмінбудівлю зруйновано. Отже, є нагода розробити більш сучасну та функціональну концепцію. Ще у мене є пропозиції щодо відбудови Будинку культури, який дуже постраждав від обстрілів. У планах - зберегти дух історії цієї будівлі кінця 60-х років минулого століття, а ось глядацький зал потрібно збільшити, зробити сучасним.
Місто – це динамічний організм - продовжує архітектор - і спочатку потрібно визначитися з концепцією його розвитку. Останнім часом Ірпінь потерпав від стихійної забудови, і ось саме зараз є шанс створити дійсно якісне міське середовище. З іншого боку - потрібно починати перш за все з нас самих, зі споживачів, тобто. Адже, коли забудовники бачать, що люди і так купують квартири в його будинках, навряд чи вони будуть щось покращувати та вдосконалювати. І це стосується усіх наших міст.
А ще Ірпеню потрібний нормальний громадський транспорт, більше можливостей для велосипедистів і пішоходів. Місто маленьке, його можна впоперек за півгодини пройти. Тож іноді достатньо продуманих пішохідних рішень, щоб зробити пересування по місту комфортним. Концепція сучасної урбаністики: перше у місті місце має займати пішохід, друге – транспорт на зразок велосипеду, третє – займає громадський транспорт, потім – спеціальний транспорт, і лише на останньому місті – особистий автомобіль, переконаний фахівець.
- Тобто зараз у нас є всі можливості вивести Ірпінь на якісно новий рівень - вважає Юрій Коваленко. - А ще у мене є така пропозиція до влади: на сьогодні в Ірпені є чимало недобудованих багатоквартирних будинків, де є ще некуплені квартири. Їх теж можна розглянути як можливе житло для тих, хто його втратив під час війни. Скажімо, держава готова викупити ці квартири, а забудовник - добудовує свої ЖК.
Юрій Коваленко, корінний мешканець Ірпеня, ділиться найбільш болючим…
- Найстрашнішим для мене, коли я повернувся до Ірпеня, було побачити пусте, мертве місто. І ще – я не побачив жодного будинку, який не був би пошкоджений хоч якоюсь мірою. У мене – приватний будинок, він не дуже постраждав від обстрілів, але в ньому жили орки, і там все розграбовано. Поряд – будинок тещі, якому було всього 15 років. У нас був загальний двір на обидва будинки, який ми дуже любили. Будинок тещі вщент згорів. І я вважаю найправильнішим рішенням у своєму житті саме те, що тоді примусив усіх своїх виїхати з міста…
Зруйновані приватні будинки – довелось бачити цифру, що їх дві тисячі – це окрема болюча проблема. Юрій Коваленко говорить про те, як складно буде вмовити людей кудись піти зі свого клаптика землі, від свого, нехай вже й неіснуючого дому...
Cебастьян Чумаченко, ТОВ «ПРОФ-ГРУП», Івано-Франківськ:
«Ірпінь буде кращим, ніж до війни»
- Наша компанія займається розробкою проєктно-кошторисної документації за різними напрямками, - каже Себастьян Чумаченко. - Будь-яка робота вимагає системного покрокового підходу, саме щодо послідовності дій ми й спілкувалися з керівництвом міста. І побачили велике бажання зробити Ірпінь кращим, ніж він був до війни.
А найбільш мене вразила - ницість москалів, які просто розстрілювали будинки українців, дуже багато людей залишилася без житла. Житло для українця – це те, на що він витрачає найбільше зі своїх статків, втрата житла робить людину беззахисною в моральному плані, таке пережити - велика трагедія.
Тому, коли ми дізналися, що в Ірпінь для допомоги у відбудові міста запрошують фахівців, відразу зібралися і приїхали. Готові працювати в будь-якій команді і над будь-якими об’єктами. Будемо діяти!
В Ірпені демонтують небезпечні будинки і обіцяють до кінця року побудувати нові
Тим часом місцева влада робить все, щоб Ірпінь не тільки став ще красивішим у майбутньому, але й якнайшвидше відчинив для своїх мешканців двері нових квартир.
Кілька днів тому, на засіданні Ірпінського міськвиконкому, мер міста Олександр Маркушин запевнив, що в місті до кінця року планується побудувати 50 тисяч квадратних метрів соціального житла.
«Це житло буде надаватися замість тих квартир, які у людей повністю згоріли, або повністю знищені будинків. Це не тимчасове буде житло, а повноцінні квартири, скоріше за все у 5-поверхових будинках», – розповів мер.
За оцінками експертів, непридатними для проживання визнано в Ірпіні близько 37 багатоквартирних будинків. Частину з них демонтують найближчим часом.
«На сьогодні є 17 багатоповерхових будинків на демонтаж. Ми порахували – це до 1500 квартир», – сказав Олександр Маркушин. – Є будівлі, де візуально наче згорілий лише дах і верхні поверхи, а насправді дуже пошкоджені несучі стіни».
А трохи пізніше у телеграм каналі Олександра Маркушина з’явилося таке повідомлення:
«Сьогодні заступник керівника Офісу Президента Кирило Тимошенко підтвердив нам фінансування державою будівництва житла для ірпінців, які втратили дах над головою. До кінця року на території колишнього санаторію «Ластівка» має бути збудовано житловий комплекс середньої забудови на 50 000 метрів квадратних. Таким чином наші ірпінці, житло яких зруйнували російські окупанти, безкоштовно отримають нові квартири. Дякую обласному керівництву, Кирилу Тимошенку та нашому Президенту за підтримку цього проекту!»
…Побажаємо багатостраждальному місту, щоб скоріше затягнулися його рани, а на вулиці, спроєктовані найкращими архітекторами, скоріше повернувся дитячий сміх.
Лариса Гаврилова, Київ
