Скільки та чого коштує росіянам війна в Україні?

Скільки та чого коштує росіянам війна в Україні?

Укрінформ
Скільки готові платити росіяни за війну та чи відчувають вони вплив санкцій?

Чи відчуває вплив санкцій економіка росії?  

Якщо донедавна росія ставилася іронічно до санкцій, вважаючи, що вони і так жили під санкціями з 2014 року, то зараз ситуація змінилася. Так, за оцінкою Інституту народногосподарського прогнозування Російської академії наук (ІНП РАН) російська економіка зазнала відчутний вплив санкцій. У першу чергу даються взнаки торговельні обмеження. Попри заяви на курс щодо імпортозаміщення, російські економісти виявили, що росія західноорієнтована країна – за підсумками 2021 року більше половини (56%) товарів і послу росія експортувала до країн Заходу, а продавала – 50%.

Замістити втрату ринків збуту та імпорту могли б так звані «дружні» країни – ЄАЕС та БРІКС. Але ці країни більше використовували росію як ринок збуту (37% імпорту), та купували досить обмежену кількість російської продукції (29% експорту).

То ж швидко замінити європейський та американський ринок, наприклад, китайським, індійським, бразильським росії буде важко та відбудеться це не швидко.

Що буде в 2022 році з економікою росії?

Російські експерти ІПН РАН підрахували, що в 2022 році ситуація соціально-економічне становище росії та росіян може погіршитися – очікується:

  • $130 млрд скорочення експорту;
  • $185 млрд скорочення імпорту;
  • 95 рублів за долар — середній курс;
  • на 14,2% впадуть доходи від підприємницької діяльності;
  • на 7,5% знизяться зарплати поза бюджетним сектором (у бюджетному залишаться незмінними);
  • на 12,5% знизиться дохід від власності;
  • на 6,7 млн. осіб зросте кількість безробітних, у тому числі 2,4 млн. внаслідок скорочення експорту і 4,3 млн. – від скорочення виробництва через розрив виробничих ланцюжків;
  • на 11,3% — падіння ВВП у базовому сценарії, з яких близько 3,5% зумовить скорочення імпорту.

Інші аналітики також відзначають спад економіки росії:

Оцінки офіційних структур росії також вказують на падіння економіки:

Під час засідання Ради законотворців 27 квітня за участі президента рф та ключових міністрів голова Рахункової палати рф Олексій Кудрін заявив, що «ця криза більша, аніж криза 2009 року, більша за пандемійну кризу…Спад ВВП за підсумками року складе за підрахунками Мінекономрозвитку від 8,8% до 12,4%. ВВП росії у 2009 році впав на 7,8%, а у 2020 році знизився на 2,7%». При цьому, інфляція за базовим прогнозом складе 20,7% На його думку, це відобразиться і на соціальному забезпеченні, оскільки в таких умовах потрібно буде перерозподіляти ресурси.

За словами голови Центробанку рф Е.Набібулліної інфляція спричинена тим, що росіяни стали менше купувати внаслідок зростання цін. Це прямі наслідки підвищення цін на доставку товарів і продукції внаслідок санкцій, потреби в пошуці альтернативної продукції, впровадженні альтернативних та побудові нових технологічних процесів для заміщення відсутніх компонентів, адаптації бізнесів до нових умов.

Отже, як незалежні, так і офіційні економісти росії прогнозують спад економіки. При цьому погіршення економіки безпосередньо вплине на рівень життя росіян.

Як зміниться рівень життя росіян?

Погіршиться фінансово-матеріальне становище – на 10-11% впадуть доходи від підприємницької діяльності, зарплати, пенсії та інші соціальні виплати.

Так, міністр фінансів рф Антон Силуанов заявив, що надходження до бюджету рф у 2022 році не перевищать видатки (обіцяного перевищення надходжень у розмірі 1,1% ВВП) – рф витрачатиме на 1,6 трлн рублів більше, аніж отримає. Тобто, державний борг рф складе 1% ВВП.

За оцінкою голови Рахункової палати рф О.Кудріна від 27 квітня 2022 року, для стабілізація знадобиться 4 трлн рублів із федерального бюджету та в 2022 році будуть витрачені всі доходи бюджету від нафтогазового сектору – біля 6,3 млн рублів.

Примітно, що Міністерство фінансів рф 6 травня 2022 року уже зафіксувало недоотримання прогнозованих доходів до бюджету від експорту нафти та газу в розмірі 133,1 млрд рублів.

Але якщо війна чи як росіянам постановлено називати так звана «спеціальна воєнна операція», економіст Фінансового університету при уряді рф Олександр Сперкач прогнозує, що навіть надпридбутки від продажу нафти та газу не зможуть перекрити видатки на захоплення території України.

За рахунок чого будуть покриватися дефіцит бюджету? Мінфін уже заявив, що не планує вдаватися до запозичень, а отже джерелом витрат стануть бюджетні видатки. Іншими словами – будуть скорочуватися соціальні видатки. Це твердження підтверджує і російський економіст Сергій Храпач зазначає.

Отже, війну проти України фінансує кожен росіянин із свого гаманця – безпосередньо через податки. Ціна ж, як оцінюють економісти, відчутна – падіння рівня життя та добробуту, а відтак і стабільності, що так важливо для громадян рф.

Дефіцит, подорожчання та технологічна відсталість

Враховуючи навіть оптимістичні прогнози, економічний спад триватиме не менше двох років. Але якщо оцінити потенціал відновлення рівня життя, то за зростання ВВП на 1,5% знадобиться не сім-вісім років для відновлення рівня життя станом на 2021 рік. Це підтверджують й прогнози російських експертів.

Проте, це ідеальний сценарій, який передбачає обхід чи зняття санкцій, швидке імпортозаміщення чи збільшення торгівлі з «дружніми» країнами. Але в практичному плані ресурси росії досить обмежені.

Так, доктор економічних наук, керівниця відділення макроекономіки та моделювання регіональних систем Центрального економіко-математичного інституту РАН Олена Устюжаніа називає три сценарії.

По-перше, «паралельний імпорт» – ввіз товарів із країн, на які не поширюються санкції та без офіційного дозволу правовласників продавати цю продукцію в інших країнах.

Так, уряд рф 30 травня легалізував «паралельний імпорт», а 6 травня був опублікований повний список товарів. Хоча голова Федеральної митної служби рф Володимир Булавін устиг заявити, що буде ввозитися лише офіційна продукція, на думку директора зі зав’язків із громадськістю Асоціації торгових компаній та товаровиробників електропобутової та комп’ютерної техніки Антона Гускова, такий захід може вплинути на погіршення якості товарів, появи контрафактної продукції, бо прослідкувати за її якістю стане дуже складно. Також експерт зазначає, що навіть у випадку офіційної продукції, виробленої для інших ринків, можуть виникнути складності під час її використання – інша напруга, адаптери, несумісність із розетками тощо. Також викликає питання можливість гарантійного обслуговування на що вказує Юлія Зозуля, представник Московської Торгово-промислової палати.

Більшість експертів також сходяться в думці, що товари можуть або подорожчати внаслідок збільшення витрат на логістику, або виникне дефіцит товарів у випадку регулювання цін.

По-друге, розвиток власних імпортозамісних технологій без можливості альтернативного імпорту — потребуватиме щонайменше 5-7 років інтенсивних видатків з бюджету для стимулювання російського виробника. На думку директора департаменту ІК «УНІВЕР Капітал» Артьома Лютіка, проблема імпортозаміщення полягає у високій вартості аналогів та їх низькій якості. Також експерти ВШЕ вважають, що критичними галузями для росії є транспорт і машинобудування (40% імпорту), ліки (34,5% імпортної продукції), автомобілі (28,3% імпорту та імпортних складових), резинові та пластмасові вироби (24,6%). При чому, є групи товарів, де імпортна складова сягає до 50%, а за найоптимістичнішими прогнозами для імпортозаміщення у деяких галузях знадобиться щонайменше три роки.

По-третє, компромісний варіант, — послаблення санкцій і поступовий розвиток імпортозаміщення. Цей сценарій виглядає найбільш оптимістичний для рф, але найменш вірогідний. Так, канцлер Німеччини Олаф Шольц заявив, що санкції з рф не знімуть без згоди України. 

Таким чином, найбільш вірогідним є саме перший сценарій. Уряд рф намагаєтсья активізувати співпрацю з «дружніми» країнами – країнами Азії, БРІКС (Китай, Індія), Туреччиною, ЄАЕС. У першу чергу мова йде про:

  • Розвиток та підвищення товарообігу за наявними маршрутами поставок товарів, переважно морських, пошук нових портів;
  • Промоція та намагання збільшити збут продукції. Хоча Індія й купує дешеву нафту росії, Китай не поспішає з таким рішенням. Адже питання «вторинних» (запроваджених на країни, які торгують підсанкційною продукцією) санкцій може бути чутливим.
  • створення спільних підприємств та використання інших схем обходу санкцій для отримання за посередництва цих країн підсанкційних комплектуючих та продажу продукції російського (спільного) виробництва до «недружніх» країн. Так, Аргентина зацікавилася виробництвом «Камазу»;
  • знаходження механізмів забезпечення безперебійності розрахунків по експортно-імпортним операціям між суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності рф та «дружніх» країн (зокрема, через організацію дво- та багатосторонніх клірингових схем і обхід використання SWIFT через долучення іноземних фінустанов до системи швидких платежів ЦБ рф). Наприклад, торгівля в національній валюті обговорюється з Індією.

Хоча висновки робити зарано, але за даними Росстату, відбувся виражений спад у виробництві автотранспортних засобів (-55%), випуску автомашин та причепів (-45,5%), залізничних локомотивів та рухомого складу (-25%), електричного обладнання (-18%), гумових виробів (-13%). Суттєвий негативний вплив санкцій відчув на собі фінансовий сектор, хімічна промисловість, високі технології і сфера ІТ.

Отже, громадяни рф не лише спонсорують війну, а й отримують менше продукції за більшу вартість та нижчої якості. Крім того, сучасна продукція стає дефіцитною, а перспективи її виробництва – туманними, адже навіть якщо росії вдасться відновитися до рівня 2021 року за обсягами виробництва будуть втрачені роки, що спричинить відсталість та неконкурентність росії.

Російські чиновники звітують про високі показники імпортозаміщення, проте який сенс у заміщенні навіть 98% виробничих потужностей, якщо 2% з них припадатиме на складні мікроконтролери іноземного виробництва, без яких зупиниться все виробництво? І які росія, в умовах зростаючого відтоку інтелектуального капіталу та деградації науково-технічного співробітництва, навряд зможе імпортозамістити в середньостроковій перспективі.

При цьому ставка російської влади на галузі добувної промисловості, зокрема нафтогазовидобувну та виробництво мінеральних добрив, як основний драйвер швидкого економічного відновлення, лиш посилюватиме «ресурсне прокляття» країни.   

Яка ціна війни з Україною для росіян?

По-перше, війну Кремля проти України доведеться оплачувати кожному громадянину росії не тільки поточним падінням рівня життя — але і своїм майбутнім.

Майбутнім, яке з кожним днем стає менш передбачуваним та стабільним. Адже якщо навіть поки що «паралельний імпорт» і працюватиме, то чи не підпадуть країни-продавці під вторинні санкції наразі невідомо. Та й наздогнати якість життя буде вкрай важко.

Майбутнім, яке орієнтоване в минуле. Так, «Камаз» повертається до виробництва вантажівок 60-х років. Майбутнім без екології, адже повернення старих неекологічних технологій підвищуватиме тиск на природу та здоров’я.

Майбутнім, в якому через кілька років громадяни радітимуть «новим досягненням» того, що ще вчора було нормою життя.

Олексій Харченко

* Точка зору автора може не збігатися з позицією агентства
Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-