Дорожня карта відновлення зруйнованого Донбасу: м’яч на полі парламенту

Що робить людину щасливою? Це повноцінне життя у своїй родині, де панують злагода й добробут, це спокійне планування майбутнього у мирній країні, це можливість себе проявити в широкому спектрі професій, зокрема і в бізнесі. На більшій частині нашої держави так все й є, або майже так. Проте, є особливий терен, де війну й досі можна побачити у зруйнованих будинках, почути її страшні звуки й відчути тривогу, яка немов незримий туман висить у повітрі прифронтових громад. Поки що ми не можемо «завтра» повернути окуповані частини Донеччини і Луганщини в українську реальність. Але підконтрольні нам райони цього краю потребують негайних важливих рішень на законодавчому рівні, підкріплених консолідованою політичною волею всіх, хто наділений владою у цій державі. Серед інструментів дії, здатних вдихнути друге життя у ці землі й спільноти, і на які значна частина експертного кола покладає свої позитивні сподівання, є законопроєкт №6403, що перебуває на розгляді ВРУ від 7 грудня минулого року.

ЗАРОБЛЯТИ Й ПОЧУВАТИСЯ У БЕЗПЕЦІ. САМЕ ЦЬОГО ЗАРАЗ ПОТРЕБУЮТЬ МЕШКАНЦІ ДОНЕЧЧИНИ ТА ЛУГАНЩИНИ

Ця законодавча ініціатива має назву «Про запровадження спеціального режиму господарської діяльності на території пріоритетного розвитку в Донецькій та Луганській областях». Її розроблено Мінреінтеграції спільно із народними депутатами на виконання Стратегії економічного розвитку Донецької та Луганської областей.

Суть ідеї – у відновленні економіки, формуванні смуги добробуту на противагу руїні й розпачу, що панує за лінією розмежування. Так, це преференції місцевому бізнесу і загалом людям. Але вони дають шанс швидко і ефективно використати насправді потужний потенціал регіону, аби він із дотаційного перетворився на територію, що експортує успіх і моделі розвитку громад для всієї країни. І саме такий результат може стати своєрідним «магнітом» у поступовій реінтеграції тимчасово окупованих територій.

Уже відомо, що 16 лютого відбулося засідання Комітету з питань прав людини, деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій у Донецькій, Луганській областях та АР Крим, міста Севастополя, національних меншин і міжнаціональних відносин під головуванням Дмитра Лубінця. І народні депутати одноголосно підтримали цей законопроєкт.

Заступник міністра з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України Павло Козирєв тоді зауважив, що законопроєкт №6403 здатний змінити життя людей, які мешкають і працюють у прифронтових районах. Зокрема, з’явиться можливість збільшити кількість робочих місць, створити нові й модернізувати існуючі підприємства, зменшити енергетичну залежність. А найголовнішим ефектом, якого очікують ініціатори цього документа, це створення сприятливих умов для залучення значних обсягів інвестицій в місцеву економіку та у розвиток інфраструктури. Міжнародний інвестор не повинен перейматися безпекою своїх вкладень у проєкти, започатковані на Донеччині й Луганщині – і такі гарантії має юридично надати українська держава.

Важливо, що законопроєкт №6403 отримав високу оцінку бізнес-спільноти під час консультаційного обговорення, яке віцепрем'єр-міністр України – міністр з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України Ірина Верещук ініціювала у Краматорську в січні цього року. Тоді ж з’ясувалося, що підтримують його і в громадських організаціях.

- Жити та працювати так само, як і в інших областях України. Заробляти й почуватися у безпеці. Саме цього зараз потребують мешканці Донеччини та Луганщини. Розроблена експертами, ухвалена Урядом Стратегія економічного розвитку регіону і закони, які забезпечують її реалізацію, створюють кращі передумови для успішного ведення тут бізнесу, збільшення кількості робочих місць, поліпшення добробуту. Наше завдання – дати умови розвитку громадам, що страждають від згубного впливу війни. Переконана, що депутатський корпус підтримає ініціативи, спрямовані на відновлення економічного розвитку регіону, - зауважує Ірина Верещук.

ПОТРІБНА КОНСТРУКТИВНА ЗГОДА ПОЛІТИЧНИХ ЕЛІТ

Документ пропонує новації та реальні моделі як відбуватиметься процес відновлення. Власне, йдеться про створення територій пріоритетного розвитку (ТПР) із спеціальними режимами господарської діяльності на трьох рівнях (територіальному, рівні громад, прилеглих до окупованої території й індустріальні парки). Окрім того, з’явиться Фонд консорціумного фінансування, який залучатиме державні, донорські та кредитні кошти під соціальні ініціативи, інфраструктурні проєкти, страхування воєнно-політичних ризиків у регіоні. Також законопроєкт визначає органи управління та їх повноваження на ТПР, зокрема правові засади діяльності центрального органу виконавчої влади з питань управління ТПР.

І тут слід створити тепличні умови не тільки для масштабних проєктів, цього ніхто не забирає, а й для малого та середнього бізнесу, що є буквально «хребтом» благополуччя для громад. І так ми зможемо залишити тут молодь, яка не захоче шукати деінде кращої долі.

Звісно, що чим швидше парламент у цілому ухвалить цю дорожню карту відновлення зруйнованого регіону, тим швидше стартує процес відбудови і люди почнуть у своїх родинах відчувати ці позитивні зміни, очікувані роками. Ухвалення зазначеного законопроєкту свідчитиме як про наявність конструктивної згоди політичних еліт щодо практичного вирішення проблем Донбасу, так і стане логічним вінцем тривалої фахової роботи нової команди Мінреінтеграції в синергії з парламентарями.

Тому народні обранці мають відкласти непримиренні перманентні дискусії й таки свідомо дати «зелене світло» та голоси на табло за цю дорожню карту розвитку обпаленого війною краю. Це стане просто поворотним моментом навіть у ментальному вимірі людей, які живуть там, особливо наших громадян, що вимушено перебувають під окупацією. Вони повірять у силу та спроможність української держави і вже не довірятимуть пропагандистським фейкам та маніпуляціям Москви про інституційну слабкість України.

ІНВЕСТОРИ ОТРИМУЮТЬ СТРАХОВКУ ВІД ВОЄННИХ РИЗИКІВ

Загалом, як відомо, у 2022 році парламент планує ухвалити низку законопроєктів, які завдяки таким стимулам допоможуть суттєво підтримати економіку українського Сходу і громади уздовж лінії розмежування. У публічному дискурсі тривають розмови про створення тут «поясу успішності». Пояснимо, що йдеться про 30-кілометрову смугу уздовж лінії зіткнення, де діятиме низка преференцій для бізнесу. Наприклад, підприємці не будуть проти 10-річних канікул без сплати податку на прибуток малих та середніх підприємств з обігом до 150 млн гривень на рік. Як і проти передбаченого законопроєктом №6403 зниження податку на землю і ставок оренди. У разі його ухвалення в регіоні інвестор матиме державні гарантії захисту інвестицій, бо отримає адекватну страховку. Якщо він втратить майно унаслідок ескалації військового конфлікту, то отримає відповідну компенсацію. Це достатньо комфортні умови для бізнесу з огляду на ризики його розміщення поблизу лінії розмежування.

І цю війну за Донбас ми виграємо цивілізовано – не кров’ю тисяч людей, а завдяки праці дипломатії, завдяки проєктам розвитку і партнерській допомозі наших союзників та інвесторів у світі.

Геннадій Карпюк

* Точка зору автора може не збігатися з позицією агентства