Зірване перемир’я, або Які перспективи ТКГ по Донбасу

Зірване перемир’я, або Які перспективи ТКГ по Донбасу

Укрінформ
Після останніх заяв очевидно: Україна де-факто визнала, що «перемир’ю» від 22 серпня 2020-го року прийшов кінець. Питання, що тепер буде з ним де-юре…

11 лютого, у день поїздки президента Володимира Зеленського з послами країн «Великої сімки» на фронт загинули два воїни ЗСУ.

Перша трагедія сталася вранці близько 09:15. Снайпер окупаційних військ РФ смертельно поранив біля села Зайцеве бійця інженерно-саперного взводу 59-ї бригади.

Друга – увечері – о 20:45 під час чергової вогневої провокації ЗС РФ. Боєць операції об'єднаних сил загинув при кулеметному обстрілі позицій ЗСУ біля Новомихайлівки Донецької області.

«Попри домовленості про режим всеосяжного припинення вогню, ворог продовжує підступні дії», – сказав глава держави, наголосивши, що в такий спосіб РФ намагається тиснути на Україну в переговорах Тристоронньої контактної групи.

Президент Зеленський, перебуваючи на передовій, висловив співчуття рідним і близьким загиблого
Президент Зеленський, перебуваючи на передовій, висловив співчуття рідним і близьким загиблих

Ворог діє підступно далеко не вперше, вірніше, робить це безупинно. Від початку лютого бойовики обстрілювали позиції ЗСУ на Донбасі щодня. Режим «повної та всеосяжної» тиші зривали й раніше, але такої кількості жертв та поранених не було давно. З літа 2020 року – 14 загиблих, 9 з яких – втрати за два неповних місяці 2021 року.

«Збереження режиму припинення вогню є найбільш принциповим. Будь-які перемовини далі неможливо вести, коли вбивають наших людей», - відреагував на загострення ситуації на Донбасі Глава Офісу президента Андрій Єрмак.

«Перемир'я вже просто немає. Ми не можемо далі вдавати, що воно є. Треба говорити правду, біле називати білим, а чорне – чорним», – заявив кількома днями раніше глава української делегації в ТКГ по Донбасу Леонід Кравчук.

Питаємо в політологів, що вони думають з цього приводу.

ЧИ ОЗНАЧАЄ ЦЕ ПОВНИЙ ЗРИВ ПЕРЕМИР’Я

Володимир Фесенко, політолог, керівник Центру політичного аналізу «Пента», зазначив, що юридично ніхто від режиму «тиші» не відмовлявся, але насправді він давно порушений. На Донбасі відновилася війна малої інтенсивності.

Володимир Фесенко
Володимир Фесенко

«Ми повільно повертаємося до ситуації, яка була до кінця липня. Де-факто, можна казати про те, що угода 22 липня, вже не працює. Вже починаючи з вересня були локальні, поодинокі порушення. А перелам відбувся у січні, коли порушень стало набагато більше», – стверджує Фесенко.

Дмитро Сінченко, політолог, активіст Руху опору капітуляції (РОК), каже, що попри неодноразове оголошення перемир'я, його умов окупанти ніколи не дотримувались. Тому ми можемо говорити про тимчасове зниження інтенсивності бойових дій, яке було в останні кілька місяців, але не більше. «Нині інтенсивність знову зростає. На скільки вона зросте і скільки це триватиме передбачити важко. Але перемир'я не зірвано, бо його й не було», – зазначив політолог.

 «Та сторона», як кажуть у нас, достатньо повно володіє інформацією про плани Володимира Зеленського. Очевидно, про його відвідини зони ООС разом з послами G7 знали заздалегідь. Гадаю, що вбивство нашого солдата якраз і було «приурочено» до цієї поїздки», – коментує директор Інституту світової політики Євген Магда.

Відносно перемир’я експерт також наголошує, що його немає уже давно. «Проте є ще одна проблема. З літа минулого року президент різноманітними заявами підняв наскільки високо планку очікувань, що опустити її зараз буде складно. А тим більше, що все це відбувається в умовах багатошарової політичної кризи, – каже Магда. – Тобто, коли на кризу з Конституційним судом наклалося ще декілька криз, як от запровадження санкцій проти «пулу Медведчука», проблеми з вакцинацією тощо».

ЯКА ПЕРСПЕКТИВА ОЧІКУЄ НА ТРИСТОРОННЮ КОНТАКТНУ ГРУПУ

«Вихід з ТКГ, як на мене, можливий лише як консолідоване рішення України, Росії та ОБСЄ. А останні, судячи з усього, не зацікавлені», – каже Євген Магда.

Євген Магда
Євген Магда

На його думку, про це засвідчив нещодавній візит в Україну голови ОБСЄ Анн Лінде, яка наголошувала на тому, що не можна перетворювати конфлікт на Донбасі на заморожений. «Зрозуміло, що в ТКГ і раніше не було якихось суттєвих проривів, а зараз тим більше. Утім, думаю, цей трек все ж збережеться», – вважає директор Інституту світової політики. 

Володимир Фесенко стверджує, що ніяких особливих змін для ТКГ не очікує. «ТКГ регулярно збирається на засідання. Зрештою, коли виникають чергові загострення, то можуть збиратися навіть позачергово. Українська сторона часто ініціює подібні речі. Себто, таке відбувалося уже й раніше. Як буде цього разу, залежатиме не тільки від України. Зрештою, й не від ОБСЄ. Саме з боку РФ та проросійських бойовиків це постійно блокується», – коментує Фесенко.

Дмитро Сінченко
Дмитро Сінченко

Дмитро Сінченко вважає, що питання ТКГ тісно пов'язане з іншими подіями в Україні і у світі, які свідчать про погіршення позицій проросійських сил в Україні. «Перспектива ТКГ залежить від того, на скільки далеко зможе зайти Зеленський у своєму протистоянні з Медведчуком і ще від зближення з новим керівництвом США, – каже Сінченко. – Якщо президент дійсно зможе перейти умовну точку неповернення у стосунках з Путіним, то зрозуміло, що ТКГ більше не працюватиме, а на фронті буде нове загострення. Можливо, це призведе до створення нового формату переговорного процесу. Але це зможе стати наслідком або наступу, або відступу української армії. Без зміни ситуації на фронті ніяких змін у переговорах не відбудеться».

«У ТКГ прогресу однозначно не варто очікувати. Можливо, в якості PR-акції, відбудеться обмін або видача кількох утримуваних осіб з боку окупаційної влади. Зазвичай це дає ефект», – каже політолог Максим Ялі.

Однак на офіційному рівні, вважає він, зрушень не буде. «Питання стає руба: або Зеленський ліквідує за підтримки Заходу політичний вплив Медведчука і Ко, або… Переговори в ТКГ, як і по реалізації Мінських угод в цілому, нагадують гру «хто перший моргне». Тобто вийде з них, офіційно відмовиться їх виконувати», – стверджує політолог.

За його словами, Кремль розглядає лише два варіанти їх реалізації, від виконання яких і залежить хід переговорів в ТКГ. А саме: Україна імплементує в законодавство «Формулу Штайнмаєра», проводить вибори в ОРДЛО до виведення окупаційних військ і без забезпечення стандартів ОБСЄ щодо виборів. «По факту – фактична правова легалізація окупаційної влади в особі маріонеток Кремля. Мета – створити державу в державі, зі своїми військами, армією, судами, які підкоряються Москві, а не Києву. Київ буде повинен тільки оплачувати цей «банкет» і взяти на себе всі економічні наслідки війни, визнавши конфлікт «внутрішнім», – наголошує Ялі.

ЧИ ВАРТО ОЧІКУВАТИ ЩЕ БІЛЬШОЇ ЕСКАЛАЦІЇ КОНФЛІКТУ

Продовжуючи свою попередню думку, Максим Ялі вважає, що якщо українське керівництво не виконає вищезгаданий російський сценарій – тоді почнеться шантаж: погіршення ситуації на лінії розмежування, збільшення кількості порушень «перемир'я» і втрат.

Максим Ялі
Максим Ялі

«У ТКГ всі питання пов’язані з гуманітарною сферою припиняються. Загострюється інформаційне протистояння. Все це ми й спостерігаємо протягом останніх півроку. Після вступу в повноваження адміністрації Байдена, президент Зеленський пішов в контратаку і підписав указ про закриття трьох телеканалів, афілійованих з Медведчуком. Безпрецедентний крок, на який не наважувався його попередник. І Кремль буде всіляко дестабілізувати політичну ситуацію в Україні. Але без серйозних загострень на лінії зіткнення. Адже Росія перебуває під загрозою введення нових санкцій за отруєння і затримання Навального», – каже політолог.

Теоретично, каже Володимир Фесенко, РФ може посилити напругу, але це будуть не повномасштабні бої по всій лінії розмежування. «Локальні загострення можуть бути. Можливе відновлення боїв за нейтральну смугу. На повномасштабну війну росіяни не підуть, бо це потребує додаткових та великих ресурсів, а їм зараз не до цього. Один із факторів – це пандемія, а також наслідки, до якої вона призвела», – вважає політолог.

«Ніякого перемир’я не було. Було зменшення інтенсивності бойових дій. Сьогодні відбувається збільшення цієї інтенсивності. Але я не думаю, що сам формат найближчим часом зміниться. Це і далі буде позиційна війна. В наступ наразі ніхто не піде», – доповнив Дмитро Сінченко.

Натомість, Євген Магда все ж не виключає, Росія за нинішньої ситуації може піти на більш інтенсивні дії. «Аби в черговий раз начхати на позицію Євросоюзу. І демонструватиме вона це в українських реаліях. Адже провідні лідери ЄС взяли на себе відповідальність за врегулювання конфлікту на Донбасі, ставши засновниками «Нормандської четвірки». Тобто РФ у такий спосіб не говоритиме, що, мовляв, ми виходимо з Норманді, утім всіляко нівелюватиме доцільність існування такого майданчику», – вважає експерт.

НАВІЩО ПРЕЗИДЕНТ ПОВІЗ ПОСЛІВ КРАЇН G7 НА ДОНБАС

«Це далеко не перша така поїздка. Зеленський вже декілька разів возив на передову, як послів «Великої сімки», так і представників багатьох міжнародних організацій, а ще й деяких своїх гостей з числа закордонних лідерів, як от президента Швейцарії. Вважаю, це дуже правильна тактика», - каже Володимир Фесенко.

Коли люди знаходяться на передовій, вони бачать, що війна не припинилася
Коли європейські дипломати на передовій, вони бачать, що війна не припинилася

За його словами, одна справа говорити про війну абстрактно, а зовсім інша… «Розумієте, коли люди знаходяться на передовій, коли вони бачать, що війна не припинилася – це важливо. Це впливає на емоції, а через емоції – на політичні кроки. Це дає послам більше розуміння української позиції, – стверджує Фесенко. – Президент України фактично за руку їх приводить і демонструє, що проблема війни для України залишається надактуальною. Вони бачать наших поранених, наслідки ворожих обстрілів – і вони відчувають, що ситуація загострюється, що РФ, попри всі обіцянки, в черговий раз порушує перемир’я».

За словами Дмитра Сінченка, цей крок повністю лягає у нову логіку дій влади, на ряду із закриттям проросійських телеканалів чи виключення Дубінського з фракції «Слуги народу». «Це дипломатичний крок, яким українська влада намагається збільшити підтримку з боку Заходу», – резюмував політолог.

Мирослав Ліскович. Київ

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-