Характери гідності: Чаплінський, Пехенько, Веремій,  Шаповал

Характери гідності: Чаплінський, Пехенько, Веремій, Шаповал

Відео
Укрінформ
Міністерство культури, молоді та спорту України підготувало серію відеороликів про загиблих учасників Революції гідності.

Володимир Чаплінський народився 13 січня 1970 року у місті Сєвєроморськ Мурманської області Росії у родині військовослужбовців. У 1986 році переїхав до України. 30 листопада 2013 року приїхав на Майдані Незалежності, належав до першої сотні Самооборони Майдану. 20 лютого 2014 року загинув на вулиці Інститутській внаслідок вогнепального поранення, куля снайпера влучила йому у шию. Похований у місті Обухів Київської області.

Указом Президента України від 21 листопада 2014 року за громадянську мужність, патріотизм, героїчне відстоювання конституційних засад демократії, прав і свобод людини, самовіддане служіння Українському народу, виявлені під час Революції гідності Володимиру Володимировичу Чаплінському посмертно присвоєно звання Герой України з удостоєнням ордена "Золота Зірка".

Ігор Пехенько народився 19 липня 1970 року у Києві. Починаючи з листопада 2013 року знаходився на Майдані Незалежності, де був активним учасником Революції гідності. 30 листопада 2013 року був сильно побитий бійцями "Беркуту", після чого тривалий час лікувався, але знову повернувся на Майдан. 20 лютого 2014 року загинув біля Будинку Профспілок від великої втрати крові внаслідок низки вогнепальних поранень.  Похований у місті Вишгород Київської області на Новому кладовищі.

Указом Президента України від 21 листопада 2014 року за громадянську мужність, патріотизм, героїчне відстоювання конституційних засад демократії, прав і свобод людини, самовіддане служіння Українському народу, виявлені під час Революції гідності Ігорю Олександровичу Пехеньку посмертно присвоєно звання Герой України з удостоєнням ордена "Золота Зірка".

В'ячеслав Веремій народився 22 лютого 1980 року у Києві. Був одним з провідних журналістів газети "Вести". Під час Революції гідності В'ячеслав Веремій не був активним учасником революції, проте регулярно перебував на Майдані Незалежності  із редакційними завданнями з першого ж дня подій.

У ніч на 19 лютого 2014 року В'ячеслав Веремій разом із колегою їхали з роботи на таксі додому, на Лівий берег. На розі Володимирської та Великої Житомирської він помітив озброєних "тітушок" у камуфляжі та масках та намагався їх сфотографувати з машини. Озброєні люди тут же напали на автомобіль, почали його трощити, витягнули водія та пасажирів. Водієві та іншому пасажиру після побиття вдалося вирватися, а В'ячеслава Веремія сильно побили, після чого вистрелили в груди та залишили стікати кров'ю. В'ячеслава Веремія було шпиталізовано до реанімації Лікарні швидкої допомоги, проте через втрату крові та травми, несумісні з життям 19 лютого 2014 року він помер під час операції. Похований у Києві на Лісовому кладовищі.

Указом Президента України від 21 листопада 2014 року за громадянську мужність, патріотизм, героїчне відстоювання конституційних засад демократії, прав і свобод людини, самовіддане служіння Українському народу, виявлені під час Революції гідності В'ячеславу Васильовичу Веремію посмертно присвоєно звання Герой України з удостоєнням ордена "Золота Зірка".

Сергій Шаповал народився 5 червня 1969 року у Києві. 30 листопада 2013 року звільнився з роботи та приїхав на Майдані Незалежності, де був записаний до 21-ї сотні Самооборони Майдану. 18 лютого 2014 року загинув на вулиці Грушевського біля Будинку офіцерів внаслідок двох вогнепальних поранень, Похований у Києві на Лісовому кладовищі (дільниця № 43, ряд 13, місце 24).

Указом Президента України від 21 листопада 2014 року за громадянську мужність, патріотизм, героїчне відстоювання конституційних засад демократії, прав і свобод людини, самовіддане служіння Українському народу, виявлені під час Революції гідності Сергію Борисовичу Шаповалу посмертно присвоєно звання Герой України з удостоєнням ордена "Золота Зірка".

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-