Маленька перемога прифронтової медицини

Маленька перемога прифронтової медицини

555
Ukrinform
У напівзруйнованому війною Кримському на Луганщині відновила роботу медична амбулаторія

У прифронтовому селі Кримське на Луганщині відкрили після капітального ремонту лікарську амбулаторію загальної практики сімейної медицини, розповідає у статті рубрики «На лінії розмежування» «Урядовий кур’єр».

Це село  –  один із найпроблемніших населених пунктів області, воно майже щодня під вогнем, тому ця маленька перемога дуже важлива для місцевих жителів. Попри те що у селі офіційно прописано майже 1300 осіб, тут живуть лише 577. Невже терапевту, який очолює амбулаторію, доведеться їздити дорогами, які прострілюють ворожі снайпери, заради доведення кількості пацієнтів до планових показників?

СВЯТО ЗА ЛІЧЕНІ МЕТРИ ВІД ВОРОЖИХ ОКОПІВ

Біля будівлі, де розташована амбулаторія, під час урочистого відкриття встановили мікрофони й колонки. Дівчатка з місцевої школи співали, що «Україна єдина, Україна повсюди». Зібрався цілий натовп місцевих жителів — й концерт послухати, і подивитися, що змінилося у звичних медичних кабінетах.

Ще кілька років тому через дорогу від амбулаторії були позиції українських військових. Тепер вони посунулися трохи далі, але вже за сільським кладовищем відстань до ворожих окопів — лічені метри. Без артилерійських обстрілів тут не минає жоден день.

 «Ми святкуємо відкриття амбулаторії, а в цей час  наші позиції у Кримському обстріляли із забороненої зброї. Ось такі життєві реалії», — каже заступник голови Луганської ОДА Юрій Клименко.

Голова польового офісу Агентства ООН у справах біженців у місті Сєверодонецьку Іван Салєєв підкреслює: «Ми працюємо вздовж лінії розмежування, допомагаємо людям, які потрапили у біду. Найскладніше живеться саме тим, хто щодня опиняється під обстрілами. Навколо всі будівлі наполовину або повністю зруйновані осколками. Добре, що є змога надавати допомогу жителям таких населених пунктів, як Кримське».

Місцеву амбулаторію було істотно пошкоджено під час гарячої стадії воєнного конфлікту. Постраждала вся двоповерхова будівля, де розміщено два місцеві магазинчики. Тут утворилися пробоїни в даху, тому під час дощів у магазинах ставили тазики й відра. І в кабінетах лікувального закладу збирали потоки води.

Завдяки проекту, який було реалізовано за кошти ООН, тепер ці проблеми розв’язано. Знадобилося 20 тисяч доларів США — таку суму за рахунок коштів агентства було надано на проведення робіт. В амбулаторії замінили дах і вікна, виконали внутрішні ремонтні роботи за сучасними вимогами організації медичних закладів.

 «Ця амбулаторія символізує співпрацю. Торік за рахунок обласного та районного бюджетів придбали сучасний автомобіль для місцевого ФАПу. Потім у межах акції «Схід і Захід разом» наші друзі з Рівненського району Рівненської області подарували амбулаторії сучасний німецький котел для опалення приміщення. Потім нам допомогла ООН. Тож тепер маємо відремонтовану амбулаторію, де жителі села можуть отримати якісні медичні послуги», — зауважує голова Новоайдарської РДА Віктор Сергієнко.

Загалом на Луганщині 24 населених пункти, які опинилися на лінії розмежування. Там розташовано десять фельдшерських пунктів і вісім амбулаторій. Багато з них потребують ремонту.

Відремонтовану амбулаторію в Кримському відкривали разом представники місцевої влади та Агенції ООН
Відремонтовану амбулаторію в Кримському відкривали разом представники місцевої влади та Агенції ООН

РОБОЧІ БУДНІ ЛІКАРЯ  В ОСОБЛИВИХ УМОВАХ

 «За день до нас в амбулаторію звертаються 10-15 осіб. У селі залишилися здебільшого люди старшого віку, хвороб у них багато. Переважно гіпертонія, кардіосклероз, аритмія, інсульт, багато суглобової патології. Але люди більше страждають навіть не від хвороб, а від тяжкого життя», — розповідає про роботу терапевт Кримської лікарської амбулаторії загальної практики сімейної медицини Валерій Гриненко.

Хоч одразу й виправляється: мовляв, і дітей у Кримському народжують. Ось і медсестра їхнього лікувального закладу нещодавно стала мамою. Хвалить нинішнє забезпечення медикаментами: «Для швидкої допомоги все, що потрібно, беремо щомісяця в Новоайдарі, в центрі первинної медико-санітарної допомоги, раз на два місяці певний асортимент медикаментів надає Міжнародний комітет Червоного Хреста». Дійшла до кримців і програма «Доступні ліки»: Валерій Іванович щомісяця виписує не менш як 60-70 таких рецептів.

З обладнання в амбулаторії є електрокардіограф, інструменти для огляду вуха, лабораторне обладнання, що дає змогу зробити клінічний аналіз крові. Тепер ось подарували моніторингову систему, щоб аналізувати роботу кількох систем життєдіяльності людини. Стаціонару в амбулаторії немає, але є ліжка, щоб пацієнт полежав під час крапельниці. Звертаються до сільської амбулаторії й військові, але частіше по ліки в аптечний пункт.

 «Більш як 500 жителів Кримського до мене записалося на обслуговування, — розповідає Валерій Гриненко. — Але щоб була гідна зарплата, мабуть, доведеться опікуватися здоров’ям ще й жителів сусідніх сіл — Оріхового-Донецького, Кряківки і Трьохізбенки. За нормативами, терапевтові потрібно укласти договори із 2 тисячами пацієнтів. Але такої кількості в тутешніх місцях не наберу».

До Оріхового-Донецького від Кримського 20 кілометрів, якщо їхати через понтонний міст. Дорога важка, в дощі непроїзна. Її прострілюють ворожі снайпери. У Кряківці колись був фельдшерсько-акушерський пункт, але його закрили. Тамтешнім жителям легше дістатися до Трьохізбенки.

 «У цих особливих умовах потрібні вагомі стимули», — каже лікар із прифронтового села.

І з ним погоджується керівник Новоайдарського центру первинної медико-санітарної допомоги Ольга Корж.

 «Кримське, Щастя, Трьохізбенка — це та сіра зона, яка утворилася у структурі нашого центру. Реформа триває: у нас уже 52% декларацій. Але під час зустрічі з в.о. міністра охорони здоров’я Уляною Супрун ми говорили про те, як бути з тими регіонами, де особливо складно: немає доріг, висока міграція. Не можемо відмовляти в медичній допомозі людям, які втекли від війни, але іноді повертаються доглянути за оселями», — ділиться проблемами посадовець.

Тут не чекають, коли у столиці вирішать їхню долю. «У Щасті замало лікарів, у Трьохізбенці їх зовсім немає, тому пацієнтів із цих територій умовно записуємо до наших лікарів. А в подальшому хворі всередині сформованої комп’ютерної мережі зможуть мігрувати», — розмірковує Ольга Корж.

За її словами, якщо у Кримському людина звернеться по медичну допомогу, тут її приймуть. Якщо звернеться до центральної лікарні району, там будуть лікувати. Однак є інша проблема: укомплектованість медичними кадрами у прифронтовому районі ледь перевищує половину необхідного (52%), адже за власним бажанням лікарі не хочуть їхати працювати під обстріли. За словами Ольги Корж, у таких умовах важко проводити реформу.

 «Отже, вільний вибір лікаря залишається. Та найголовніше — не втратити бюджети через автономізацію закладів охорони здоров’я. До прифронтових територій не можна застосовувати норми мирних міст і сіл, міряти одними мірками. Скажімо, в Києві, Харкові, Дніпрі, де висока концентрація населення, лікареві досить узяти на обслуговування 2-3 багатоповерхових будинки, і це вже 1,5-2 тисячі необхідних за нормами пацієнтів. Коли йдеться про сільських жителів, особливо у прифронтовій зоні, слід застосовувати винятки із правил і норм.

Реформа обов’язкова, з цим ніхто не сперечається, але потрібен інший підхід до таких територій, де владу представляють військово-цивільні адміністрації, а поблизу  проходить лінія розмежування. Тут щодня чути гул снарядів», — підкреслює керівник районного центру первинної медико-санітарної допомоги.

І з нею важко не погодитися, особливо якщо розмова відбувається в селі, за околицею якого — ворожі окопи.

Молодша медсестра Ольга Ладик каже, що завдяки німецькому котлу опалення відтепер в амбулаторії взимку тепло
Молодша медсестра Ольга Ладик каже, що завдяки німецькому котлу опалення відтепер в амбулаторії взимку тепло

ПРИВЕЗІТЬ  НАМ МИР!

Серед перших на прийом у відкриту після ремонту сільську амбулаторію прийшла Надія Арцева. Усе життя вона провела у Кримському, 22 роки працювала медсестрою в місцевому дитячому будинку.

 «У нас не лікар, а золото. Якби не було амбулаторії, то найближча лише в Айдарі. А туди їхати 1,5-2 години. Є соціальний автобус, та він ходить лише двічі на тиждень. Якщо дощі, зовсім не виїдеш», — ділиться думками Надія Іванівна. Вона дякує за те, як гарно зробили ремонт у кримській амбулаторії, що у 2014 була зазнала великих руйнувань.

Лікар Валерій Гриненко вимірює старенькій тиск. А вона звертається до всіх гостей, які прибули на урочистості: «Одне побажання у нас у Кримському: привезіть нам мир! Щоб уже не стріляли, а ми не боялися. Це головне».

Іванка Міщенко
«Урядовий кур’єр»

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-