Трамп і Tвітер: бути чи не бути?

Аналітика 06.01.2017 14:00 1973

Улюблена забавка Трампа все частіше стає "руйнівною зброєю", здатною підірвати рейтинг президента США

Ще ніколи один акаунт у соціальних мережах не був настільки потужним політичним інструментом, яким став твітер обраного президента США Дональда Трампа. Він здатен не тільки впливати на настрої значної частини населення США, але також закривати цілі підприємства, викликати реакцію потужних економік світу та створювати "ядерну" паніку в міжнародному співтоваристві. Його особливість полягає навіть не в тому, що тексти пише сам обраний лідер надпотужної держави, а в тому що на кожну написану ним фразу накладається гігантська відповідальність.

ВІДЧУТТЯ ВЛАДИ

Кандидату в президенти США мільярдеру Дональду Трампу ще з виборчих перегонів явно сподобалося "відчуття влади" над настроями цілої держави, яку могли надати 140 символів твітер-допису. Різкі висловлювання на адресу політичних опонентів лише підвищували його популярність, рейтинги росли, і це не могло не подобатись. Наприкінці жовтня The New York Times навіть опублікувала повний список з майже трьома сотнями людей, місць та речей, які Трамп коли-небудь образив у твітері. Найбільше дісталося, звичайно, Гілларі Клінтон, своє отримали Барак Обама і Берні Сандерс. Демократами не обійшлося, і значна порція образ припала на конкурентів-республіканців - Теда Круза, Джеба Буша, Марко Рубіо, сенаторів Маккейна і Грема, а також таких персоналій як Майкл Блумберг та Мітт Ромні. У списку окремою колонкою вказані телеканали, газети, журналісти, а також десятки інших широко відомих особистостей. Звичайно, це викликало відчуття образи, огиди та неприязні у великої частини виборців, у тому числі серед республіканців.

Емоції зашкалювали, ЗМІ почали нестримно критикувати мільярдера, хоча й визнавали, що "чим більше жахливих дописів, тим більше ставало прихильників, яким це подобалось". Очевидно, через таку непрогнозовану ситуацію за кілька днів до голосування радники Трампа обмежили його в доступі до твітеру. Вони чітко усвідомлювали, що навіть один неврівноважений допис від імені першої особи міг зіпсувати всю кампанію.

Про це не було офіційних заяв, але журналісти розкопали, що твітери Трампа раптом стали виходити не з пристрою на платформі Android, який вочевидь належав йому самому, а з iPhone, які сам мільярдер ненавидів та закликав бойкотувати продукцію Apple. Було багато жартів з цього приводу, однак у реальності це все могло означати лише те, що потенційному майбутньому лідеру не довіряли навіть у його власній команді.

Достеменно невідомо, яка була домовленість Трампа з його радниками, втім доступ до твітера йому повернули одразу після голосувань.

ЗАНЕПОКОЄННЯ ПОЛІТИКІВ І СПЕЦСЛУЖБ

З цього моменту проблеми лише загострювались. Обраному президенту очевидно подобалось користуватися своїм твітером, як і раніше. Однак він не відчував різниці між тим статусом, хоч і багатого та відомого, але просто політика - та обраного лідера нації, кожне слово якого відтепер має політичну вагу. Твітер Трампа, фактично, перетворився, у трибуну, з якої майбутній президент доносив позицію майбутньої адміністрації.

Ця тема стало об'єктом жорсткої критики в політичних колах Америки, а також в уряді й серед спецслужб. "Для того, щоб "зробити Америку великою знову", потрібно більше 140 символів на одну проблему. При всій повазі, Америка не може дозволити собі твітер-президентство. У нас є реальні проблеми, і ми повинні зробити реальні речі", - розкритикував твітер-активність Трампа новий лідер демократичної меншості в Сенаті Чак Шумер. Високопоставлений демократ мав на увазі, головним чином, обіцянки Трампа підняти економіку й створити робочі місця, та наголосив, що демократи доб'ються відповідальності від Трампа в реальній політиці, а не в соціальних мережах.

Чак Шумер. Фото: Chip Somodevilla / Getty Images / TheBlaze.com

Своє слово сказали й фахівці в питаннях оборони й безпеки. Вони були стурбовані, що активність обраного президента в соціальних медіа вже досліджується іноземними агентствами. Все просто: закордонна розвідка вивчає звички, потреби, переваги, подразники, рівень емоційності та інші "індивідуальні маркери" кожного лідера, щоб проаналізувати та спрогнозувати його можливу реакцію на різні питання, коли він перебуватиме на чолі американського уряду. А якщо людина безперервно висловлює свої емоції у відкритих мережах, дослідити її стає набагато легшим процесом.

Крім того, через інтенсивне користування соцмережами закордонні хакери можуть отримати доступ до телефону обраного президента та його цифрового рахунку.

BIG DATA ДЛЯ ВИВЧЕННЯ ТРАМПА

Цікаве розслідування з цього приводу, яке навіть отримало неофіційний титул "текст року", опублікував на початку грудня швейцарський журнал Das Magazin про те, що на перемогу Трампа та результати Brexit виплинули технології персоналізованої реклами в соцмережах. Основна його суть полягала в тому, що спеціалізовані компанії, які досліджують Big Data, збирають інформацію про кожного користувача в мережі для створення автоматичних портретів кожного з них. Навіть придумали термін для цього - "психометрія". Спочатку це використовувалось для реклами, однак обкатка проекту на виборчих процесах підтвердила потужні можливості впливу на індивідуальний вибір кожної особи з мільйонних електоратів.

Науково доведено, що кожна риса людини може бути визначена за допомогою п'яти вимірів: наскільки особа відкрита, сумлінна, приналежна до соціуму, доброзичлива та як легко її вивести з себе. Тож, пошуковики, системи геолокації, соціальні мережі та навіть "лайки" під фото й публікаціями у Фейсбуку стали тим самим масивом даних, який легально скуповують спеціалізовані компанії для систематизації знань про населення. Результати на виході неочікувані: наприклад, на тисячах випадків було доведено, що американці, які віддають перевагу вітчизняному автопрому, однозначно є потенційнми прибічниками Трампа. Прихильники Леді Гаги з високим ступенем ймовірності є екстравертами, а люди, що зачитуються філософськими постами - інтроверти.

Як виявилось, для створення детального портрету кожної людини, достатньо мати інформацію про три сотні її "лайків" у Фейсбуку. "На основі цих вимірів можна точно зрозуміти, з ким маєш справу, в чому бажання і страхи цієї людини, й нарешті, як вона себе може поводити",- йдеться в дослідженні.

Що ж тоді казати про потік думок та "відвертостей" на особистому твітер-акаунті обраного президента США та стурбованість з цього приводу фахівців з американських спецслужб?

РЕАКЦІЯ ЗЗОВНІ

Ще одним "тривожним компонентом" активності Дональда Трампа в соцмережах стала реакція міжнародної спільноти на його висловлювання, що, м'яко кажучи, суперечать нинішній офіційній позиції США. Тут є багато прикладів: від бажання припинити ядерну угоду з Іраном та задоволення всіх вимог Ізраїлю до визнання відкритої симпатії особисто Путіну.

Одним із яскравих твітів "глобального характеру" стало висловлювання Трампа у грудні про необхідність розширення ядерного потенціалу США.

ЗМІ пов'язали цей допис з можливою реакцією обраного президента на подібні заяви Путіна, однак він збурив усіх західних союзників Америки, а також ядерні держави, в тому числі Китай, який вже наступає на п'яти США в змаганнях за глобальне лідерство.

"Знає пан Трамп чи ні, але ядерна політика має виважену мову про все, що її стосується, яка означає подачу чітких сигналів союзникам і противникам. Втім його слова виходять за рамки цієї мови, створюючи кілька можливих інтерпретацій з широким діапазоном значень і наслідками для світу, а також невизначеністю, яка сама по собі дестабілізує", - навела оцінки американських аналітиків The New York Times.

Востаннє США оголосили свою політику щодо ядерної зброї в 2010 році, і це вимагало року обговорень, після яких був складений офіційний звіт на 64 сторінки. "Трамп, здається, вмістив це лише в 140 символів, змушуючи аналітиків й іноземні держави вгадувати політику Сполучених Штатів з кількох коротких слів", - описало видання масштаби та чутливість ядерного питання.

Один з останніх прикладів, який викликав міжнародне "непорозуміння", пов'язаний із Китаєм. Країна, де соціальні мережі заборонені як такі, і твітер там не можна просто так відкрити в інтернеті, як виявилось, надає великої ваги дописам Трампа. На твіт, у якому новообраний лідер написав, що Китай не хоче допомагати у врегулюванні проблеми Північної Кореї, відповіло державне агентство Сіньхуа.

"Одержимість у використанні твітера в зовнішній політиці є небажаною",- написало китайське інформагентство. Американські ЗМІ інтерпретували цю відповідь як те, що "Сіньхуа тією чи іншою мірою пропросило Трампа заткнутися".

Багато запитань викликали твіти Дональда Трампа щодо "непричетності" Росії до кібер-атак на США під час виборів та надання ним переваги заявам засновника WikiLeaks Джуліана Ассанжа перед висновками цілого розвідувального співтовариства США. На цю тему відбулося багато обговорень, які жодним чином не підвищували авторитет обраного президента, який фактично проявив зневагу до національних розвідувальних агентств.

Твітер виявився не тільки "улюбленою іграшкою" Дональда Трампа, але й потужною та іноді руйнівною зброєю в руках спочатку кандидата в президенти США, а потім обраного лідера держави. На перших етапах фривольний потік думок мільярдера, який увірвався у велику політику, дійсно допоміг йому "достукатися" до електорату. Однак після виборів у його статусі відбулися кардинальні зміни: відтепер кожна його фраза має вагу офіційної політики держави-світового лідера.

Судячи з заяв його прес-секретаря, Трамп навіть не думає полишати свою забавку. Якщо він не дійде до цього сам, на певному етапі може виникнути гостра потреба знову обмежити його доступ до твітера. Але це може статися в разі, коли потрібно буде рятувати катастрофічне падіння рейтингів уже президента Сполучених Штатів.

Ярослав Довгопол, Вашингтон

Перше фото: ЕРА

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-