Марія Мезенцева, голова української делегації в ПАРЄ

Осіння сесія Парламентської асамблеї Ради Європи у Страсбурзі була насиченою важливими для України рішеннями – від резолюцій щодо підтримки ветеранів до чіткіших закликів надати Україні військову допомогу та використати заморожені російські активи.

Про ключові підсумки сесії кореспондент Укрінформу поговорив із головою української делегації в ПАРЄ Марією Мезенцевою. Йшлося про створення міжнародної коаліції для повернення цивільних полонених, а також про готовність Верховної Ради ухвалювати необхідні євроінтеграційні закони.

ПЛАН ДІЙ РАДИ ЄВРОПИ – ЦЕ 65 МІЛЬЙОНІВ ЄВРО І ПРАКТИЧНА ПІДТРИМКА РЕФОРМ

- Маріє, під час цієї сесії практично щодня ухвалювалися важливі для нас резолюції, але були ще й знакові події. На одній із таких, яку ви, власне, модерували, генсек Ради Європи Ален Берсе презентував новий План РЄ для України. У чому його специфіка й чим він відрізняється від попереднього, який, як я розумію, діє до кінця року?

- Я б почала з цифр. Не всі українці знають, що в нашій інституції, тобто в Раді Європи, взагалі є кошти. І це не лише банк розвитку Ради Європи, бо це окрема історія, але він працює, зокрема, у сфері зруйнованого житла, і ми також згадували його в Плані дій. Але є ще й фінансування самого Плану – конкретна цифра наразі становить 65 мільйонів євро, і вона може бути більшою. Можливо, це не так багато, як нам виділяють партнери з Європейського Союзу, але все одно це вагома сума. План дій – це, звісно, і про реформи. Пам’ятаєте, що українському парламенту потрібно імплементувати понад 120 законів євроінтеграційного пакета до кінця цього року. Саме план забезпечує експертизу та нашу роботу, наприклад, із Венеційською комісією з питань, на яких наполягають у межах євроінтеграції, зокрема щодо національних меншин.

Молодіжна політика, ветерани, дороги, інфраструктура, розвиток громад, експертиза законодавства – у Плані дій. І це далеко не все. Є і дуже конкретна допомога. Так, серед наших спікерів на цьому заході були представники Національної поліції, фахівці, які проводять ДНК-тести, прибувають на місця влучань і фіксують воєнні злочини. Вони розповідали, що вже робиться в Україні за кошти Ради Європи. І це продовжуватиметься згідно з наступним планом.

КОМПЕНСАЦІЇ УКРАЇНЦЯМ МАЮТЬ ФІНАНСУВАТИСЯ ІЗ ЗАМОРОЖЕНИХ АКТИВІВ РФ

- Цього тижня Реєстр збитків запрацював на повну потужність, і стало актуальним питання всього майбутнього компенсаційного механізму та коштів для нього…

- Так, у Реєстрі збитків уже відкрито всі 43 категорії. І я закликаю українців подавати заяви за ними. Наступний наш крок – це заморожені активи РФ. Тобто ми не лише говоримо про це, а й опрацьовуємо весь компенсаційний механізм. Можливо, скажу непопулярну річ, але, як і в будь-якій банківській системі, на них заробляють кошти. Нам віддають частину доходів, наче з депозиту, але це питання справедливості. Використання цих активів адвокатує не лише Україна, а й наші партнери – від Канади до Австралії. Не підтримує цю ідею, як відомо, Бельгія.

ЄВРОПА ПЕРЕЙМАЄ УКРАЇНСЬКИЙ ДОСВІД ПІДТРИМКИ ВЕТЕРАНІВ

- Підтримка ветеранів – вона фігурує і в Плані дій РЄ, і була винесена також на загальноєвропейський рівень – у резолюціях ПАРЄ. Усього таких резолюцій було ухвалено дві. Що найголовніше вони закріпили?

- Лише пів року тому ми порушили питання єдиної ветеранської політики для всієї Європи. Сьогодні вже не Україна звертається по експертизу, а до нас звертається весь світ. Ми зустрічалися з делегацією Канади, звертаються й країни Європи, тобто наш досвід уже визнаний. Спочатку ми провели слухання. Молоді ветерани й ветеранки свідчили про власний досвід. Жінки, наприклад, розповідали, чи стикаються вони з гендерними стереотипами – очевидно, що так, – і як служба впливає на створення родини та інші аспекти життя. Чоловіків серед військових більше, але для нас принципово, що в ухвалених резолюціях про ветеранів є окремий напрям щодо жінок-ветеранок і визнання внеску 75 тисяч жінок, які сьогодні служать у війську.

- В одній із резолюцій записано, що 10% коштів на відбудову мають бути спрямовані на підтримку ветеранів. Чому саме 10%? Як визначали цю цифру?

- Ви знаєте, спочатку взагалі не хотіли жодних цифр. Коли ми допрацьовували текст, нам казали: давайте напишемо «some funds» («якісь кошти»). Я відповіла – ні, зачекайте. І ми почали вносити поправки. Напередодні наша поправка з Лесею Забуранною, яка є авторкою резолюції, викликала заперечення бельгійського депутата.

У підсумку в тексті записано, що всі заморожені активи можуть бути використані на користь України, а не лише їхня частина. І це стосується не тільки ветеранської політики.

МИ НЕ МОЖЕМО ОБМІНЮВАТИ ЦИВІЛЬНИХ – МИ МУСИМО ЇХ ПОВЕРТАТИ

- Цими днями була також важлива зустріч із керівниками організацій, які опікуються цивільними полоненими. Я бачила вас на ній також. Наскільки керівництво ПАРЄ готове взятися за це дуже чутливе питання, з огляду на те, що немає навіть точного списку цивільних полонених і фактично немає діалогу з Росією?

- Ми зустрілися з президенткою ПАРЄ Петрою Байр і генеральним секретарем Ради Європи. Він уже не вперше приймає родини й упізнав деяких із дружин цивільних, які перебувають у полоні. З нами був захисник, морпіх Іван, який хворів на туберкульоз, а зараз бореться за своїх побратимів. Цю роботу ми спільно координуємо з Координаційним штабом з питань поводження з військовополоненими.

Ми запропонували конкретні кроки. На 2 грудня в Парижі опрацьовується саміт щодо цивільних полонених. Разом із Центром громадянських свобод, який отримав Нобелівську премію миру, ми працюємо над запуском змішаних медичних комісій.

Це питання номер один. Росія погодила такі комісії, але після проходження через російські міністерства рішення так і не запрацювало. Для нас це був би глобальний крок уперед. До змішаних комісій мають входити представники України, Росії та лікарі з інших країн, які отримають доступ до тяжкохворих і тяжкопоранених.

Один із членів нашої делегації, пан Костянтин, розповів, що за всі сім років хвороби на туберкульоз він отримав один аспірин. Тому це максимально нагальне питання.

Цивільних не можуть брати в полон відповідно до Женевських конвенцій, але Росія це робить. Ми не можемо обмінювати цих людей – ми мусимо їх просто повертати.

Пані Ірина, мати оборонця, який опинився в полоні після боїв на Курщині, показувала фото сина представникам усіх політичних груп. Колеги були дуже зворушені й готові брати під опіку справу її сина, а також інших наших побратимів і посестер. Це буде й інформаційна кампанія, і тиск. Ми хочемо створити таку саму міжнародну коаліцію щодо полонених, яку створюємо щодо ветеранів. Повернення всіх наших людей – дорослих і дітей – є четвертим пунктом плану миру, який підтримала Асамблея та генеральний секретар РЄ.

ДЛЯ ЄВРОІНТЕГРАЦІЙНИХ ЗАКОНІВ Є БІЛЬШІСТЬ – МОЖЕМО ГОЛОСУВАТИ ХОЧ ЩОДНЯ

- У спілкуванні поза межами сесійної зали ваші колеги з інших країн порушували питання про те, коли Верховна Рада все ж ухвалить закони, від яких, зокрема, залежить і своєчасне фінансування України з коштів ЄС? Україна раніше погодилася отримувати ці гроші в обмін на запровадження реформ, яких вимагає від неї ЄС та її статус країни-кандидата.

- Дехто каже, що депутати зараз на канікулах. Ми зараз з вами записуємо інтерв’ю у Страсбурзі, а далі я з колегами їду до інших столиць. Я бачила повідомлення від секретаріату комітетів Верховної Ради, що потенційно ми можемо зібратися вже 12-го числа. Моя позиція дуже проста: можемо голосувати щодня – і по 20, і по 30 законів. Я членкиня профільного євроінтеграційного комітету й не можу виступати проти таких голосувань. Ми занадто багато втратили як нація, щоб і далі дебатувати, що можемо чи не можемо голосувати. Наприклад, я підтримую закон про відкритий конкурс на посаду Генпрокурора, але його немає в порядку денному.

- Що потрібно, щоб більшість проголосувала за ці закони, і коли це може статися?

- Більшість є. Я впевнена, що наступний календарний тиждень буде результативним у межах євроінтеграції.

Потрібно також зважати на безпекову ситуацію та відключення світла в столиці. Ми вже запустили систему електронного голосування так, щоб нею не могли скористатися інші особи, крім депутата. Програма діє на визначеній території, голос можна верифікувати, депутат може виступити. Під час пандемії COVID-19 ми так працювали – це нормальна європейська практика.

Коли в нас була повітряна тривога, ми проголосували десять законів за 15 хвилин – ті, які не потребували обговорення. Давайте ставити такі закони на голосування й ухвалювати їх. Я готова це адвокатувати й пояснювати колегам.

У ПАРЄ ВЖЕ ПРЯМО ГОВОРЯТЬ ПРО ВІЙСЬКОВУ ДОПОМОГУ УКРАЇНІ

- Що ще було для вас знаковим на цій осінній сесії?

- Напевне, те, що ми вже говоримо не лише про соціальну, політичну чи санкційну підтримку, а прямо – про військову допомогу. Навіть генеральний секретар Ален Берсе згадав у своєму виступі зброю. Так, він це зробив уже не вперше. Але, наприклад, вчора ми подавали поправку до переліку видів допомоги і поставили на перше місце саме військову. Поправка пройшла без жодного зауваження.

Тут виступав Театр ветеранів. Для нас це велика честь. Пані Ольга, його режисерка, а також наші хлопці-ветерани – це фантастичні люди. Вона сказала: «Ми, звісно, всі поранені. У всіх є свої травми. Але ми не маємо права не посміхатися і не йти далі».

Керуючись її словами, ми працюємо далі. Бо в цей час захисник чи захисниця перебувають в окопі, дитина може бути поранена або не мати змоги нормально навчатися, медик проводить операцію без світла, бізнес усе одно працює. Нам не можна здаватися. А ПАРЄ сьогодні – це про військову, економічну та гуманітарну допомогу, зокрема нашим дітям.

Лідія Таран, Страсбург

Фото автора