Валерій Вишнівський, директор з програм Центру НАТО-Україна

Центр НАТО-Україна з аналізу, підготовки та освіти (JATEC) нещодавно набув повної операційної спроможності. Це відкриває перед інституцією, де пліч-о-пліч працюють українські та натовські військові й цивільні спеціалісти, нові можливості.

Про те, якими є плани Центру на поточний та наступний роки, як реалізуються перспективні програми і як українці передають досвід колегам з НАТО, в інтерв’ю Укрінформу розповів директор з імплементації програм Центру, старший національний представник України в JATEC полковник Валерій Вишнівський.

РЕАКЦІЯ РОСІЇ НА ІННОВАЦІЙНИЙ КОНКУРС НАТО ПРО «БЛОКУВАННЯ АЕРОДРОМІВ ПРОТИВНИКА» Є ПОКАЗОВОЮ

- Пане полковнику, 24 червня було оголошено про те, що Центр тепер остаточно сформований і функціональний. Що це означає на практиці?

- Ми йшли до цього більше року – з моменту заснування Центру (в лютому 2025 року, – ред.). На практиці це означає, що ми укомплектували 80% особового складу Центру, організували захищене середовище для обробки таємної інформації – так зване «НАТО-Україна таємно» (NATO Ukraine Secret), і вже встановили таємний зв'язок з НАТО (NATO Secret Environment). Зараз ми перебуваємо на етапі створення системи «Україна таємно» (Ukraine Secret).

JATEC також став самостійним у фінансовому й юридичному відношенні, ми запустили всі відповідні відділи та структури. На 90% вже готові системи управління, зокрема системи зв'язку.

- Розкажіть детальніше про систему захищеного зв'язку на лінії НАТО-Україна, адже вона має доволі складну структуру.

- Тут є певна особливість. Ми працюємо разом з офіцерами НАТО, однак українці не є членами Альянсу. Це означає, що ми не маємо прямого доступу до захищеного середовища НАТО – NATO Secret. Тому ми створили окремий елемент – фізично ізольоване середовище NATO Ukraine Secret, яке не підключено ні до мереж НАТО, ні до мереж України. Передача інформації в цьому середовищі здійснюватиметься через фізичні носії або в друкованому вигляді.

Таким чином, у нас є три системи: Ukraine Secret, NATO Secret і спільне робоче середовище – NATO Ukraine Secret. NATO Secret вже готове. Коли запрацює Ukraine Secret, то офіцери Генерального штабу та Міністерства оборони України зможуть використовувати ці захищені канали для прямого спілкування з НАТО.

- Законодавча база вже повністю врегульована?

- Здебільшого так. Відповідні зміни завершуються. Над цим спільно працюють Державна служба спеціального зв'язку та захисту інформації, СБУ і Міністерство оборони.

- Нещодавно JATEC анонсував інноваційний конкурс (Innovation Challenge) «Постійне блокування аеродромів противника». Розкажіть детальніше про цю ініціативу.

- Це цікава і важлива ініціатива. Ми раніше шукали засоби протидії керованим авіаційним бомбам противника, зокрема технологічні рішення шодо їх перехоплення. Однак росіяни адаптувалися і почали скидати бомби з відстані 40, потім 100, а в окремих випадках і 200 кілометрів. Це робить їх перехоплення традиційними засобами ППО практично неможливим.

Ми дійшли висновку, що перехоплення кожної такої бомби – це боротьба зі стрілами, а не з лучником. Тому спільно з Генштабом ЗСУ ми вирішили знайти доступне, адекватне й економічно ефективне рішення для безпосереднього ураження аеродромів противника.

Ідею підтримали колеги з інноваційного підрозділу Командування НАТО з трансформації: конкурс був анонсований на вебсайті цього командування і ми вже приймаємо заявки на участь. Реакція Росії виявилася показовою – речниця МЗС Росії Захарова та російський пропагандист Соловйов словами, що «НАТО допомагає Україні» відреагували вже на саме оголошення, ще до початку конкурсу. Тобто певний когнітивний ефект досягнутий вже на етапі анонсу цієї події.

ЦЕНТР БЕРЕ УЧАСТЬ У НАВЧАННЯХ НАТО ТА ВИБУДОВУЄ РЕАЛІСТИЧНІ СЦЕНАРІЇ

- Коли і де відбудеться цей конкурс, які ваші очікування від його проведення?

- Фінальний етап конкурсу, тобто визначення переможців, відбудеться 2–3 вересня у Варшаві. Заявки від потенційних учасників приймаються до 20 липня. Ми зацікавлені в тому, щоб якомога більше українських розробників, інженерів та інноваторів про це дізналися.

Ми запрошуємо учасників з України та країн НАТО і не обмежуємо їх технологічними рамками. Ми думаємо, що це можуть бути дрони, але потенційні партнери можуть запропонувати й інші технологічні рішення. Головна вимога – рішення має бути недорогим, надійним і здатним взяти під контроль аеродроми та злітно-посадкові майданчики противника.

- У яких навчаннях НАТО Центр братиме участь у найближчі місяці?

- У вересні–жовтні заплановано серію навчань, зокрема Steadfast Pyramid and Pinnacle, Noble Jolt та Steadfast Duel. Ми братимемо участь у цих трьох навчаннях у фазах реалізації і займатимемося питаннями розвитку і застосування сухопутних військ, систем управління, вироблення механізмів колективного стримування. Ці навчання доступні виключно для членів Альянсу, однак для України зроблено виняток. Крім того, ми братимемо участь у низці навчань, таких як LCI-X, які спрямовані на розвиток питань протиповітряної оборони в сучасних умовах. На цих навчаннях українські експерти відіграватимуть ключову роль – моделювання дій противника у повітряному просторі. Тобто в цих навчаннях ми відіграватимемо роль противника і вибудовуватимемо реалістичні сценарії.

Важливо, що з 2027 року Україна вже буде допущена до участі в цих навчаннях не лише на етапі виконання, але й на етапі планування. І там ми можемо спланувати реалістичні сценарії.

- Якою є програма роботи Центру на 2027 рік і, можливо, на подальшу перспективу?

- Станом на зараз ми працюємо над програмою роботи на 2027 рік. Ми працюватимемо за кількома напрямами, зокрема інновацій і тестування спільних розробок в умовах реальних бойових дій, а також участі у навчаннях НАТО. Також ми плануємо розширити спектр навчань, де українці зможуть продемонструвати себе з кращого боку та принести реалізм у навчання НАТО. І, звісно ж, наша програма має бути практично націленою на допомогу Україні й спиратися на реальний бойовий досвід.

КРАЇНИ СХІДНОГО ФЛАНГУ НАТО ЧУТЛИВІШІ ДО УКРАЇНСЬКОГО ДОСВІДУ ВІЙНИ

- У попередньому інтерв'ю Укрінформу ви згадували про низку технологій, що на той час проходили випробування. Які рішення, зокрема щодо використання безпілотних систем, уже працюють в Україні?

- Рішення трьох компаній уже реально працюють в Україні. Йдеться про дрони-перехоплювачі німецької компанії TYTAN Technologies. Ця компанія відкрила представництво і вже працює в Україні. Також французька компанія Alta Ares, яка надає програмне забезпечення для наведення на цілі на основі ШІ дронів-перехоплювачі «Ельф» та «Багнет», у травні також відкрила представництво в Україні. Крім того, українська компанія DONS, що розробляє засоби протидії FPV-дронам як на оптоволокні, так і на радіоуправлінні, вже здійснила цілу низку випробувань у Німеччині та морські випробування під керівництвом Командування НАТО з трансформації у Франції. Зокрема, турелі (установка для кріплення та застосування у бойових умовах кулемета, – ред.) цього виробника були встановлені на бойовий корабель французьких ВМС і відбивали атаки повітряних засобів на плавзасоби. Ця компанія також взяла участь у ряді ініціатив з протиповітряної оборони.

- Ви також розповідали про напрацювання щодо створення «штучної нирки» у контексті евакуації поранених військових з поля бою. На якому етапі перебуває ця розробки?

- Минулого тижня був проведений спільний воркшоп Україна–НАТО, на який приїхали медики Міноборони, ЗСУ та НАТО. Представники компанії-виробника представили четверту генерацію цього пристрою – портативного замінника нирки. Це критично важливий пристрій, оскільки при високих ампутаціях або тривалому застосуванні турнікету відмирають тканини й отруйні речовини потрапляють у кров, що може зупинити роботу внутрішніх органів, передусім нирок. Наявність на озброєнні такого девайсу здатна забезпечити виживання пораненого до надання повноцінної медичної допомоги. Експерти вивчили пристрій на цьому воркшопі, його визнано перспективним. Але четверта генерація пристрою ще не проходила випробування, тому перед його передачею до Міністерства охорони здоров'я України необхідно провести клінічні випробування. Зараз опрацьовуються спільні механізми випробувань, можливо, за підтримки НАТО.

- Що робиться Центром у напрямі розробок щодо медичної евакуації з поля бою?

- Повноцінна евакуація неможлива без вирішення проблеми захисту тактичних транспортних засобів і військовослужбовців на полі бою. Тому ми окремим треком працюємо зараз над захистом на полі бою.

У квітні спільно з представниками програми НАТО з інновацій (DIANA) ми провели міні-огляд технологій, де розглядалися рішення щодо захисту тактичних транспортних засобів на полі бою. Деякі рішення ми вже відібрали, і готуємося до демонстраційних та тестових випробувань. Ймовірно, вони проводитимуться на території Польщі, можливо й інших країн НАТО.

- Наскільки активно до роботи JATEC залучаються українські фахівці з безпосереднім досвідом на полі бою?

- Проблем із залученням таких фахівців немає. Коли ми звертаємося до Міноборони чи Генштабу з конкретним запитом, наприклад, потрібні фахівці з протидії дронам, то ми отримуємо саме тих, хто займається цим щодня. Маємо значну підтримку у цьому питанні як із боку ЗСУ, так і з боку Міноборони.

- Як ви оцінюєте зацікавленість різних країн-членів НАТО в українському досвіді? Чи є відмінність між країнами східного флангу Альянсу та іншими, розташованими далеко від кордонів РФ?

- Я можу сказати, що скандинавські країни, Польща, країни Балтії чутливіші до українського досвіду хоча б тому, що вони просто ближче до України і Росії географічно, ближче до військових дій, більше відчувають загрозу, а відтак більше вивчають наш досвід.

Я часом чую від колег із більш віддалених від України країн НАТО: «Альянс воюватиме іншу війну – не таку, як Україна». Цього не почуєш від колег з країн Балтії, Скандинавії чи Польщі, оскільки вони глибше занурені у контекст і добре розуміють, що відбувається. Вони усвідомлюють, що у випадку потенційних бойових дій сформується лінія бойового зіткнення і противник воюватиме саме ту війну, яку він веде зараз, тобто до якої він готовий і має відповідний досвід.

Розмовляв Юрій Банахевич, Варшава

Фото автора та JATEC