«Вибіркова видимість»: експерт розповів про нову модель роботи розвідки

В умовах інформаційного протистояння спецслужби дедалі частіше відмовляються від моделі повної таємності на користь контрольованої публічності. Ця концепція «вибіркової видимості» стає новою моделлю роботи розвідки.

Про це йдеться у статті соціолога та дослідника питань безпеки й тероризму Центру досліджень безпеки GÜVENSAM Джахада Іслама Йилмаза, опублікованій на сайті Національної розвідувальної організації Туреччини, передає Укрінформ.

“Протягом багатьох років розвідувальні організації вважалися сильними настільки, наскільки вони були непомітними, і ефективними настільки, наскільки зберігали мовчання. Однак в останні роки це уявлення, очевидно, змінюється”, - зазначає автор.

За його словами, заяви спецслужб, контрольовані витоки інформації, висвітлення діяльності у ЗМІ та символічні візити стали частиною нової реальності у сфері розвідки.

“Цей підхід можна окреслили як "вибіркову видимість". Вона передбачає позиціонування розвідувальної організації так, щоб не приховувати повністю своє існування та можливості, але й не робити їх буденними”, - пояснює автор.

Він наголошує, що така стратегія є важливим інструментом стримування потенційних противників.

“Адже стримування пов’язане не лише з наявністю потенціалу, а й із тим, як цей потенціал сприймає інша сторона. Сила, про яку ніхто не знає, не завжди може бути стримувальним фактором”, - зазначає Йилмаз.

На думку автора, контрольована публічність важлива не лише для зовнішньої аудиторії, а й для власного суспільства, коли обмежені, але змістовні сигнали про здатність держави протидіяти загрозам зміцнюють довіру громадян та підвищують психологічну стійкість у кризових ситуаціях.

Як повідомляв Укрінформ, на тлі дискусій про посилення обміну розвідданими нова стратегія безпеки ЄС має запропонувати зміни в роботі Розвідувального та ситуаційного центру (INTCEN), який є частиною Європейської служби зовнішніх дій.

Фото згенероване ШІ