ЄС має посилювати оборону східного флангу - фон дер Ляєн назвала чотири пункти для подолання загроз
ЄС має посилювати оборону східного флангу за тлі зростання загроз з боку РФ, запозичуючи при цьому досвід України та залучаючи її до європейського оборонного виробництва.
Про це заявила президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн під час спільної пресконференції з президентами країн Балтії у Вільнюсі, передає кореспондент Укрінформу.
За словами фон дер Ляєн, те, що переживають жителі країн Балтії: повітряні тривоги, сім'ї, що шукають укриття, закриті школи, перебої в транспорті - багато хто вважав частиною іншої епохи, але такою є реальність на східному кордоні Європи зараз. «Сьогодні - тут, завтра може бути в інших місцях вздовж східного кордону», – сказала глава ЄК.
Вона наголосила, що Росія має цілеспрямовану стратегію, намагаючись дестабілізувати демократичні суспільства, «але, як і на полях битв в Україні, Росія зазнає невдачі. Як і раніше, коли вона використовувала мігрантів».
Фон дер Ляєн сказала, що хоче чітко донести до Москви: «Ми переможемо. Європа повністю солідарна та єдина з Естонією, Латвією та Литвою. Бо коли випробовуються країни Балтії, випробовується Європа в цілому».
Президентка Єврокомісії наголосила на чотирьох аспектах для подолання загроз на східному фланзі ЄС. Це, зокрема, оборонна готовність. Глава ЄК нагадала, що Литва, яка в цьому контексті докладає значних зусиль, отримає додатково 12 мільярдів євро через програму SAFE, кошти незабаром будуть виплачені також Естонії та Латвії.
Фон дер Ляєн також наголосила на необхідності збільшення інвестицій у засоби боротьби з дронами, передову протиповітряну оборону та захист критичної інфраструктури.
За її словами, загалом було перенаправлено 1,5 мільярда євро по всіх Балтійських країнах на оборонну готовність, виявлення дронів та економічну безпеку. «По суті, ми адаптували існуючі інструменти до нових реалій, і ми будемо дотримуватися того ж підходу в наступному довгостроковому бюджеті», – сказала глава ЄК.
Вона також наголосила на необхідності подолання прогалин у готовності, оскільки інциденти з дронами виявили вразливості. «Готовність має бути організуючим принципом стійкості наших суспільств, нашої економічної політики та, звичайно, нашої архітектури безпеки. А східні держави-члени встановлюватимуть стандарти», – вважає фон дер Ляєн.
За її словами, необхідно створити більш уніфіковані системи оповіщення та покращити транскордонну координацію. Вона також наголосила на необхідності ініціювання у повній координації з НАТО комплексної оцінки систем раннього попередження про безпілотники в регіоні для виявлення критичних прогалин.
Третій пункт, який назвала фон дер Ляєн, стосувався інтеграції України в європейську оборонно-промислову стратегію.
«Це доповнить європейські флагманські проєкти протиповітряної оборони, оскільки досвід України на полі бою допомагає нашій власній оборонній адаптації. У наших стратегічних інтересах поглиблювати координацію щодо оборонних технологій наступного покоління, щоб ми могли виробляти більше, краще та, звичайно, розумніше. Наша мета дуже чітка: Європа та Україна повинні разом нарощувати промисловий потенціал, щоб перевершити наших супротивників в інноваціях», - заявила глава ЄК.
Вона також наголосила на боротьбі з гібридними та кібератаками, а також дезінформацією.«Європа має розробити протокол дій для таких гібридних ситуацій. Це дозволить швидко мобілізувати всі доступні інструменти ЄС, адже стримування – це найкраща стратегія для збереження миру», – підкреслила фон дер Ляєн.
Своєю чергою глава литовської держави Гітанас Науседа додав, що останні провокації Росії проти країн Балтії вимагають солідарної реакції всього ЄС й посилення оборонних ініціатив на східному фланзі. Дії Росії вимагають також збільшення військової і фінансової допомоги Україні, а також посилення санкційного тиску на РФ.
Як зазначив литовський лідер, зараз спостерігається «особливо серйозний момент для безпеки Балтійського регіону». Він нагадав, що останнім часом в повітряному просторі Литви та інших балтійських країн зафіксовані інциденти з дронами.
«Це не поодинокі провокації чи випадкові події — це прямий наслідок агресії Росії проти України і ще одне нагадування про те, наскільки близькою до нас війна. Водночас ми спостерігаємо дедалі агресивнішу російську риторику, скоординовані дезінформаційні кампанії та спроби поширення неправдивих звинувачень проти Балтійських держав та інших союзників по НАТО. Такі дії є частиною гібридної агресії, вони спрямовані на те, щоб посіяти страх, дестабілізувати наші суспільства та перевірити рішучість Європи й НАТО»,- наголосив Науседа.
У цьому контексті він підкреслив, що балтійські країни «не дозволяли і не дозволять використовувати свою територію чи повітряний простір для атак на інші країни».
«Усі спроби Кремля перекласти відповідальність на інших є цинічною пропагандою, покликаною відвернути увагу від головного факту: саме Росія розпочала жорстоку й незаконну війну проти України. Саме тому сьогодні ми маємо говорити не лише про окремі інциденти, а про нову безпекову реальність у Європі»,- наголосив Науседа.
Він підкреслив, що небо над Балтійськими державами сьогодні недостатньо захищене, а східний кордон ЄС щодня стикається зі зростаючим тиском: від вторгнень дронів та електронних перешкод до інформаційних атак і загроз диверсій проти критичної інфраструктури.
Сьогоднішній візит фон дер Ляєн до Вільнюса він назвав чітким сигналом солідарності, який Єврокомісія надсилає країнам Балтії. Водночас, він підкреслив, шо самих лише слів солідарності вже недостатньо, а Європа має діяти швидко й конкретно.
«На нашій зустрічі ми погодилися, що Євросоюз повинен значно прискорити зусилля зі зміцнення безпеки на своєму східному фланзі. Нам необхідно якомога швидше реалізувати ініціативу Eastern Flank Watch, включно з посиленим моніторингом повітряного простору, системами боротьби з дронами, протиповітряною обороною, військовою мобільністю та обізнаністю щодо ситуації вздовж усього східного флангу. Нам також терміново потрібно посилити Європейську ініціативу з протидії дронам. Інциденти останніх тижнів чітко показали, що Європа більше не може дозволити собі зволікати з реакцією на нові типи загроз. Нам потрібні сучасні радарні системи, сенсори, системи перехоплення та тісна регіональна координація»,- підкреслив президент Литви.
Важливим він назвав також захист критичної інфраструктури, зокрема енергомереж, систем зв’язку і транспортної інфраструктури від гібридних і фізичних загроз, що є питанням безпеки всієї Європи.
На його переконання, прикордонні регіони на східному кордоні ЄС у межах наступної багаторічної фінансової програми мають отримати посилені інвестиції для зміцнення соціально-економічної й демографічної ситуації.
Науседа наголосив на необхідності посилення стійкості Європи до дезінформації та інформаційних операцій.
«Росія систематично використовує брехню, маніпуляції та залякування як інструменти інформаційної війни. Тому наша відповідь має бути скоординованою, технологічно сучасною та довгостроковою»,- зауважив литовський лідер.
Він також наголосив, що без сильної України не буде безпечної Європи.
«Тому ми повинні не скорочувати, а збільшувати військову, фінансову та політичну підтримку України, одночасно зберігаючи максимальний санкційний тиск на Росію та її військову машину»,- підкреслив Науседа.
Він зазначив, що Литва й надалі послідовно зміцнюватиме свою національну оборону, інвестуватиме в системи ППО та засоби боротьби з дронами.
«Однак сьогодні ми маємо бути абсолютно чесними: те, що відбувається на східному кордоні - це не лише проблема Балтійських держав. Це випробування безпеки всього Євросоюзу. Європа повинна продемонструвати, що здатна захистити свої кордони, своїх громадян і свою свободу»,- резюмував Науседа.
Як повідомляв Укрінформ, Європейський Союз викликав російського повіреного у справах після останніх погроз Москви, яка заявила, що західні дипломати в Києві можуть опинитися під загрозою через майбутні масовані удари по українській столиці.
Фото: x.com/vonderleyen