Франція запроваджує надзвичайний стан у Новій Каледонії

Франція запроваджує режим надзвичайного стану у своїй заморській території - Новій Каледонії. Таке рішення ухвалене на прохання президента республіки Еммануеля Макрона на засіданні Ради оборони.

У заяві Єлисейського палацу, текст якої має у своєму розпорядженні Укрінформ, йдеться про запровадження надзвичайного стану з метою повернення порядку на острів.

"Будь-які акти насильства є неприпустимими, із ними нещадно боротимуться, щоб забезпечити повернення республіканського порядку", - наголосив Макрон.

Із метою мирного діалогу, йдеться у документі, президент запрошує делегації Нової Каледонії до Парижа на переговори.

Основні партії Нової Каледонії, як ті, що виступають за незалежність, так і ті, що проти неї, напередодні також закликали до "спокою і розуму".

Водночас на архіпелазі у Тихому океані зараз перебувають близько 1800 поліцейських і жандармів, Як повідомляє France Info, очікується прибуття ще 500 офіцерів.

Читайте також: Глава Пентагону підтвердив присутність військових РФ на американській авіабазі у Нігері

Безлад та насильство там спалахнули останніми днями на тлі розгляду Національною асамблею конституційної реформи. Табір прихильників незалежності, до якого входить корінне населення - канаки, виступав рішуче проти неї.

У столиці Нумеа одночасно з демонстрацією за незалежність та протестами були розграбовані магазини, підпалені будинки та сталися сутички між демонстрантами та поліцією. Загинули четверо осіб. Кількасот людей були поранені, у тому числі близько сотні поліцейських і жандармів, за словами міністра внутрішніх справ та у справах заморських територій Жеральда Дарманена.

У ніч на середу депутати парламенту Франції все ж ухвалили поправку, що розморожує виборчі списки та поширює право голосу на тих, хто проживає на території більш як десять років. На практиці, це дозволить 25 000 громадян приєднатися до виборчих списків.

Канаки - незалежники, що виступають за деколонізацію острова, звинувачують Париж у "подальшій міноризації корінного канакського народу", який становив 41,2% населення архіпелагу за переписом 2019 року.

Читайте також: Три мільйони дітей на Гаїті потребують гуманітарної допомоги - ООН

Нагадаємо, від травня 1998 року згідно з Нумейською угодою виборче право на архіпелазі було заморожене. Право голосу на виборах і референдумах зберігалося за особами лише за певних умов, щоб зберегти представництво корінного народу.

Нумейська угода передбачає, що статус архіпелагу має обговорюватися після третього референдуму про незалежність. І його було проведено у 2021 році. Тоді «ні» незалежності нової Каледонії перемогло. Однак канаки оскаржили дату третього голосування в розпал епідемії Covid-19 , бойкотували його та не визнають результатів.

Як повідомляв Укрінформ, жителі Нової Каледонії під час третього референдуму щодо незалежності 12 грудня переважною більшістю проголосували за те, щоб залишитися у складі Франції.

Фото ілюстративне