Чим важливий не вирішальний, урізаний саміт Байдена та Путіна?
Господар Кремля не любить вести перемовини, коли йому дають відсіч
Про зустріч Байдена та Путіна в Женеві часто кажуть – «все очікувано», «нічого особливого». Тут у чомусь можна посперечатися. Скажімо, важко пригадати, коли російський президент був настільки пунктуальним, щоб прибути на місце саміту строго за графіком, після чого кремлівська медіа-обслуга одразу почала обурюватися: «Байден запізнився на 9 хвилин!». Також у випадку з російським володарем нечасто бувало, щоб подібні перемовини тривали менше, ніж заплановано. Найчастіше бувало навпаки: «Зустріч затягнулася далеко за північ».
А тепер давайте порахуємо. Отже, зустріч двох президентів у «вузькому складі» тривала 93 хвилини, у «розширеному складі» – 65 хвилин. Якщо додати, то вийде 2 години 38 хвилин. Але ще потрібно врахувати час на переклад, значить, ділимо навпіл. Разом виходить 1 година 19 хвилин «чистого часу» перемовин. Водночас, список обговорюваних питань неймовірно довгий. І, як підкреслив Байден на прес-конференції, йому та Путіну часу на саміті «більше не знадобилося».
ЗУСТРІЛИСЯ І ДОМОВИЛИСЯ ЗУСТРІЧАТИСЯ І ДОМОВЛЯТИСЯ
Щодо цього можна зробити кілька експрес-висновків. Путіну на цих перемовинах було не комфортно, і він отримував відсіч, тому погодився згорнути розмову. Корисно почитати, як описав це Байден: «Після двох годин ми подивилися один на одного і сказали: «Ну, ОК?». Другий висновок полягає в тому, що вся суть саміту описується словами: зустрілися і домовилися зустрічатися і домовлятися. Це той випадок, коли суть перемовин – перш за все, в самих перемовинах, щоб можна було сперечатися, і що принципово, не доводячи планету до глобальної катастрофи.
Але це якщо говорити про зустріч із точки зору звичайної політичної логіки. А в Росії путінська система держустрою є поєднанням клептократії та медіакратії. І в зв'язку з другою складовою цей саміт мав величезне самоцінне значення.
Для Байдена не настільки значуща і, по суті, другорозрядна зустріч з Путіним була прив’язана до великого і дуже насиченого європейського турне. Але в російських медіа все було перевернуто з ніг на голову. Зустріч лідерів G7, саміти НАТО, а також ЄС–США були для них всього лише розминкою, етапами підготовки перед зустріччю зі справжнім світовим важковаговиком, президентом РФ Володимиром Путіним.
У цьому сенсі варто відзначити яскраву деталь – на новинному каналі Росія-24 був запущений спеціальний таймер, який показував ігровий, так би мовити, час: «Перемовини тривають ...». І миготять секунди, йдуть хвилини і години спілкування. З одного боку, це підкреслює вагомість, велич зустрічі: кожна путінська секунда врахована!..
А з іншого – це так схоже на Євро-2021, що зараз триває. Мимоволі чекаєш, що почнуть писати, хто забив гол – Путін чи Байден – і з чиєї подачі – Лаврова або Блінкена; а також, хто вийшов на заміну... Так, роспроп досягнув великих успіхів у сенсі інфотейнменту (розважальної форми подачі інформації, а також, у випадку з роспропом, й «альтернативної правди»). Водночас, для кремлівських ЗМІ головним способом політичної попси є іронічна інтонація, висміювання опонента. Так, напередодні женевської зустрічі справжнім хітом російського ТБ була цикада, яку Байден змахнув зі свого комірця. Ну, змахнув і змахнув – що з того? Але ж ні, пропаганда кілька днів обсмоктувала цю тему, як льодяник на паличці: «Ха-ха, Байден боїться цикади. А що він – проти Путіна! Ги-ги».
ВПЛИВ КОЛЬОРОВОЇ ГАМИ КРАВАТОК НА СВІТОВУ ПОЛІТИКУ
У день саміту пошуки об'єктів насмішок перемістилися у Віллу Ла Гранж. «Ось, подивіться, перед вами славнозвісні нековзаючі килимки! – кореспондент ВГТРК збуджений, немов на побаченні з коханою, наліт істеричності корисний для залучення глядача, далі медійник пояснює. – Килимки тут покладені, адже в саміті бере участь Байден». Можливо, хтось пам'ятає, як певний час тому президент США послизнувся. Для Рос-ТБ це був хіт на цілий тиждень. І ось до цих пір відгукується.
Водночас, кремлівська обслуга в прямому ефірі та в пристрасному екстазі не помічає, як безглуздо й смішно часом виглядає. «Ведемо трансляцію з кімнати переговорів. З одного боку столу російська делегація, з іншого – американська. Ось пляшки з водою і склянки. Але зверніть увагу на цю деталь – американська делегація принесла з собою одноразові пластикові склянки. Дивно, чого їм боятися?».
І справді – чого боятися Байдену, який сидить навпроти вбивці Путіна?.. (Але ж, погодьтеся, як витончено американці проілюстрували цю тезу). Та й для всієї Женеви це не секрет. У місті встановлено три борди (в стилістиці оскароносного фільму «Три білборди за межами Еббінга, Міссурі»): «Навальний отруєний «Новічком», «І досі немає розслідування?», «Як же так, президенте Путін?».
І лише російський телекоментатор продовжує дивуватися: «З чим же це може бути пов'язано?!». Але через кілька хвилин, коли він повертається до теми, на нього раптом находить геніальний здогад: «Напевно, пластикові склянки пояснюються пересторогою в умовах пандемії». Так-так, звичайно, виключно з цим.
Протягом тих кількох годин, в які вмістилися перемовини, рідкісну насолоду дарували новини російських державних інформагентств. Цитую ці шедеври по часу надходження. «Рукостискання Путіна і Байдена на зустрічі демонструє світові готовність до діалогу – експерт». Ну, це ще так, для затравки. А ось – просто краса: «Експерт щодо пози Путіна на зустрічі з Байденом: він очевидно відчуває себе впевнено». Ну, якщо мова зайшла про пози, то експерт, певно, має бути поручиком Ржевським.
Однак, продовжуємо: «Експерти: колір краватки Путіна свідчить про рішучість, а Байдена – про бажання сподобатися». Такі закони російської експертизи: якби Путін, враховуючи спеку і Євро-2020, одягнув на перемовини шорти і футболку, це теж свідчило б виключно про його рішучість. Не думайте, однак, що подібну нісенітницю можуть говорити лише несерйозні та безвідповідальні «експерти». Ось і важка аналітична артилерія підтяглася: «Очікування від саміту в Женеві позитивні, Путін зібраний і впевнений у собі – політологи». Отакої... Які «експерти», такі й «політологи».
Але це, повторюся, лише перші нариси. Пізніше в ніч на четвер і весь день 17 червня в хід підуть професійні «вилизувачі» національного лідера з російських «політичних ток-шоу». І вже вони розберуть кожен жест, кожне слово та інтонацію, щоб розтлумачити всю велич Путіна та Росії, продемонстровані в середу в Женеві.
ЩО МОЖНА ВСТИГНУТИ ОБГОВОРИТИ ЗА П'ЯТЬ ХВИЛИН?
А тепер звернемося до тем переговорів, заявлених на роздільних (за ініціативою американської сторони) прес-конференціях Путіна і Байдена. Ще треба зауважити, що представників російських медіа до американського президента не пускали. А навіщо?.. Навіщо допомагати пропагандистам і маніпуляторам перетворювати розмову на балаган?
Вибачте за довгий список, але це важливо для систематизації та підрахунку. Отже, Путін і Байден обговорили наступні теми під час перемовин:
1. Початок консультацій про стратегічну стабільність у світі, контроль над озброєннями.
2. Торгово-економічні відносини між Росією й США, санкції, товарообіг.
3. Консультації з кібербезпеки, хакерські атаки на газопровід у США.
4. Двосторонні дипломатичні відносини, дзеркальне повернення послів до Москви і Вашингтона.
5. Питання про обмін ув'язненими між РФ і США.
6. У рамках обговорення регіональної безпеки обговорювалися, зокрема, гуманітарні коридори в Сирії.
7. Проблема ядерної зброї Ірану.
8. Можливість спільних дій у зв'язку з «активізацією тероризму в Афганістані».
9. Байден висловив стурбованість щодо ситуації в Білорусі.
10. Російські навчання навколо українських кордонів, врегулювання ситуації в Україні, зокрема Мінські домовленості, а також можливість вступу нашої країни в НАТО.
11. Російська опозиція, Навальний, ФБК, російські неурядові організації та їх підтримка з-за кордону.
12. Права людини – в Росії й у США.
13. Свобода слова і робота «Радіо Свобода» в Росії, а також Russia Today в США.
14. Арктика, мілітаризація цього регіону і можливості співпраці в ньому, Північний морський шлях.
15. Можливість співпраці в боротьбі з коронавірусом.
Число вийшло кругле, підрахунок умовний, але все ж за ним є реальні підстави. А тепер повернемося до хронометражу, який згадувався на початку тексту. Наявні 1 годину 19 хвилин «чистого часу» переговорів (79 хвилин) ділимо на 15 великих вагомих тем. Виявляється, що на кожну тему в діалозі США та РФ пішло в середньому 5 хвилин 22 секунди, а на представлення позиції кожної зі сторін – 2 хвилини 41 секунда.
А тепер ще раз почитайте список тем, їх складність і багатогранність. І на кожну – така обмежена кількість часу. Причому, далі говорити не хотілося... Зрозуміло, що Байдену з Путіним домовлятися, за великим рахунком, не було про що. І на зустрічі відбулося лише означення позицій, проведення «червоних ліній» і натяк на свої можливості в кожному з питань. (З боку США їх, звичайно, більше). А також – поділ наявних питань на ті, де якась співпраця та координація можливі й навіть необхідні (щоб не довести світ до ядерної війни), і ті, де позиції кардинально протилежні.
І ось тут найкращий приклад для розгляду – питання про Україну і НАТО. Головне для нас Байден сказав перед зустріччю в Женеві й після саміту Північноатлантичного альянсу – що окупація Росією Криму та Донбасу для вступу нашої країни в НАТО перешкодою не є.
У російському інформпросторі одна згадка цієї теми викликає напади сказу, несамовиті погрози. Але ось що сказав Путін з цього приводу на прес-конференції в Женеві: «Щодо вступу України в НАТО – ця тема обговорювалася «мазком». Мабуть, тут нема чого обговорювати». І все... Без його знаменитої брутальності, з акуратним «мабуть».
Отже, Україна буде в НАТО, якщо сама продовжить наполегливо й серйозно над цим працювати.
Загалом, весь цей дійсно нічого не вирішальний, «пунктирний» саміт для нас був важливий і позитивний. У протистоянні агресору ми не одні.
Олег Кудрін, Рига
Перше фото: Pool