Блінкеніада по-київськи, мелодія солідарності у Варшаві та декрет Лукашенка

Державний секретар США Ентоні Блінкен провів екстрене зондування стану українсько-американських відносин

Святкування 230-річчя ухвалення Конституції Польщі отримало сучасне звучання. Олександр Лукашенко продемонстрував прихильність конспірології на державному рівні.

Керівник  американської дипломатії провів у Києві якихось 18 годин, проте протягом цього часу делегація на чолі з ним встигла провести зустрічі не лише з президентом Зеленським. Візаві Блінкена стали голова Верховної Ради та лідери парламентських фракцій, прем’єр Денис Шмигаль, предстоятель Православної церкви Епіфаній та група громадських активістів. Не полишає відчуття, що під час цих зустрічей Ентоні Блінкен більше слухав, ніж говорив, а головні меседжі, донесені ним до співрозмовників, звучали за закритими дверима. Власне, як не зайвим буде розуміння, що каталізатором візиту Блінкена стали не примарні успіхи команди Зеленського у реформуванні країни, а військова активність РФ біля українських кордонів. Щедрих обіцянок шеф Державного департаменту не роздавав, проте пообіцяв не вирішувати долю України без України та розглянути запит на постачання зброї в разі потреби. Візит Блінкена варто розглядати в контексті ще двох подій: зустрічі міністрів закордонних справ G-7, які висловилися на підтримку суверенітету та територіальної цілісності України, та схвалення порядку денного  саміту НАТО, де серед запрошених не буде України.

Минулий тиждень Володимир Зеленський розпочав у Варшаві, куди він був запрошений на святкування 230-ї річниці ухвалення Конституції Польщі. Враження від президентського візиту неоднозначне. З одного боку, Зеленський опинився у компанії президентів, які послідовно сповідують європейські та євроатлантичні цінності, з іншого – повідомив колегам, які представляють країни, постраждалі від радянської окупації, що у СРСР було і хороше, і погане. Насправді європейська та євроатлантична інтеграція має проходити насамперед на рівні свідомості. Декларацію про європейську перспективу України президенти Зеленський та Дуда підписали у Варшаві після переговорів віч-на-віч. Аналогічний документ з латвійським колегою Егілсом Левітсом український президент підписав у режимі відеоконференції 8 травня.

Відзначився і Олександр Лукашенко, який День перемоги над нацизмом використав для оприлюднення декрету про захист суверенітету та конституційного ладу, який визначає порядок дій влади у випадку вбивства глави держави. Схоже, згадка Путіним міфологічного замаху на Лукашенка за участі американських спецслужб у президентського посланні господаря Кремля справила неабияке враження на ветерана президентської служби пострадянського простору. Минулого тижня він встиг назвати США та ЄС  «мерзотниками» через брак допомоги у боротьбі з коронавірусом, протистояти якому сам Лукашенко закликав «чаркою і шкваркою». Тому конспірологічний декрет цілком відповідає логіці подій після згасання масових акцій протесту – Лукашенко прагне стати більш акцентованим антизахідником, ніж Путін.

Євген МАГДА, Інститут світової політики

Перше фото: Офіс Президента