Брюссельські оглядини, контрнаступ Лаврова та білоруська діалектика

Три події світу

Візит української урядової делегації до Брюсселя складно назвати тріумфальним, швидше, це подія, яка дала чимало приводів для роздумів. 

Сергєй Лавров перейшов у дипломатичний контрнаступ. Всебілоруські народні збори з Лукашенком та Світлана Тихановська підкреслили відмінність позицій.

Засідання Ради Асоціації Україна – ЄС замість кінця 2020 року пройшло у Брюсселі на початку 2021-го. Прем’єр-міністру Денису Шмигалю на руку виявилася його неймовірна схожість на голову Європейської Ради Шарля Мішеля, яка невдовзі матиме продовження: на початку березня Шарль Мішель має прибути в Україну та відвідати, зокрема, Донбас. Проте варто розуміти, що позицію офіційного Брюсселя щодо стану відносин з Україною виписували люди без почуття гумору. Вони, з одного боку, констатували зацікавленість у відносинах з нашою державою, з іншого – наголосили, що у питаннях боротьби з корупцією та судової реформи Україна відверто гальмує. У резолюції Європейського Парламенту щодо виконання Угоди про асоціацію України та ЄС «пряників», мабуть, трохи більше за «батогів», але цей баланс доволі хиткий. Якщо пригадати, що і генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг, заочно відповідаючи на питання Володимира Зеленського Джозефу Байдену, говорив про необхідність здійснювати реформи, то напрям докладання зусиль владною командою можна зрозуміти вірно. І перегляд Угоди про асоціацію потрібно сприймати як лакмусовий папірець здійснення Україною реформ та перетворень.

Не менш відвертим виявився Владімір Путін під час off-records зустрічі з головними редакторами російських медіа. Тим дозволяється раз на рік ставити російському президенту різні запитання, після чого вже Кремль визначає, які саме відповіді оприлюднити. Так от, Путін запевнив Маргариту Сімоньян з Russia Today, що «Росія Донбас не залишить». Тому «одкровення Лаврова» у бесіді з російським телепропагандистом Соловйовим є лише продовженням цієї тези. На честь дня російського дипломата багаторічний господар висотки на Смоленській площі запевнив, що Росія готова до розриву відносин з ЄС у разі нової спроби накласти на неї санкції, та звинуватив Україну в прагненні зруйнувати Мінські домовленості. Зауважу, що українське МЗС, зі свого боку, закликало Росію визнати власну провину у розпалюванні війни на Донбасі та докласти практичних зусиль до пошуку миру.

У Білорусі пройшли Всебілоруські народні збори – зібрання, яке раз на п’ять років прагне дати оцінку подальшому руху країни вперед. Зі зрозумілих причин головним учасником був Алєксандр Лукашенко, який пообіцяв нову Конституцію протягом року, проте не став розкривати характер наступних новацій. Схоже, що однозначного алгоритму власного відходу від владного стерна Лукашенко досі не сформував, до того ж виписує його в умовах демонстрації лебединої вірності Росії, у яку в Кремлі вірять далеко не до кінця. Символ білоруської опозиції Світлана Тихановська тим часом провела відео-конференцію з українськими парламентаріями, які входять до групи «За демократичну Білорусь». Вона не шкодувала компліментів для України та українців і закликала підтримати Білорусь на міжнародних майданчиках, що виглядає не надто реалістичною ідеєю. Справа в тому, що офіційний Мінськ у різних міжнародних організаціях без коливання рухається у кільватері Москви.

Євген МАГДА, Інститут світової політики