Парламент Молдови зробив крок до зміни виборчої системи

Депутати парламенту Молдови, що входять до складу коаліції, прийняли в першому читанні законопроект про внесення змін до Кодексу про вибори, який передбачає повернення до попередньої, пропорційної (за партійними списками) системи виборів.

Про це повідомляє власний кореспондент Укрінформу в Молдові.

Відповідно до законопроекту, представники діаспори зможуть проголосувати на виборах два дні поспіль, у суботу та неділю. Списки представників діаспори складатимуться Центральною виборчою комісією за згодою Міністерства закордонних справ і європейської інтеграції.

Законопроектом встановлюється і максимальний обсяг пожертвувань, які можуть бути використані під час виборчої кампанії. Наприклад, фізичні особи мають право пожертвувати суму в розмірі не більше шести середніх зарплат по економіці, а юридичні особи - до 12 середньомісячних зарплат.

Крім цього, студенти та учні отримають право голосувати не за місцем проживання, а за місцем навчання.

На попередніх виборах до парламенту депутати обиралися за змішаною системою: 50 депутатів із 101 - за партійними списками, а решта 51 - в одномандатних округах.

Як відомо, в суботу, 8 червня, у парламенті Молдови повідомили про створення тимчасової коаліції, до складу якої увійшли депутати з фракцій Партії соціалістів і політичного блоку «ACUM» (під угодою підписалися 60 депутатів). Всього у парламенті Молдови - 101 депутат.

На засіданні було обрано спікера парламенту - голову Партії соціалістів Зінаїду Гречаний, а також затверджено новий склад уряду на чолі з Майєю Санду.

Читайте також: ЄСПЛ засудив Молдову за висилку турецьких викладачів

Однак, Конституційний суд Молдови виніс вердикт про визнання неконституційними всіх прийнятих нинішнім складом парламенту 8 червня та в наступний період рішень, постанов і законодавчих актів. Інстанція вже винесла вердикти про неконституційність обрання Зінаїди Гречаний спікером, а Майї Санду прем'єр-міністром.

У вівторок, 11 червня, президент Молдови Ігор Додон анулював підписаний раніше заступником голови Демпартії Павелом Філіпом указ про розпуск парламенту, назвавши рішення Конституційного суду «посяганням на національну безпеку країни».