Молдова. Неуспішна коаліціада і «захоплена» держава
Проєвропейські сили в Молдові не можуть об'єднатися через ставлення до олігархів
Майже три місяці минуло після чергових парламентських виборів у Молдові. Громадяни свою думку висловили, однак парламент досі залишається нефункціональним. Не обрано спікера, немає постійного Бюро законодавчого органу, парламентські комісії теж не створені. І найголовніше - не сформована парламентська коаліція, яка також зобов'язана висунути і затвердити нового прем'єра і новий склад уряду. А надія на те, що новообрані депутати переступлять через власні політичні амбіції і створять довгоочікувану коаліцію, тане, як кажуть, на очах. Простіше кажучи, Молдова повільно, але впевнено рухається до дострокових виборів.
На думку переважної більшості аналітиків і соціологів, дострокові вибори, якщо вони все ж таки відбудуться, навряд чи принесуть особливі корективи в політичний розклад сил парламенту. Крім того, у державному бюджеті треба буде знайти ще більше п'яти мільйонів євро на їх організацію та проведення. А це у нинішніх умовах, за повної відсутності зовнішнього фінансування, вельми пристойна сума навіть для державного бюджету.
ЗВОРОТНИЙ ВІДЛІК
Слід нагадати, що одне, і поки єдине установче засідання законодавчого органу таки відбулося 21 березня. Установче – трохи голосно сказано, тому що на ньому було оголошено про створення фракцій. І на цьому депутати свою місію, на жаль, завершили.
Саме від цієї дати і почався зворотний відлік, тому що, відповідно до молдавського законодавства, якщо протягом трьох місяців від початку роботи парламенту (а цим початком вважається 21 березня) законодавчий орган не діє, то президент має право розпустити його і призначити дострокові вибори. Тобто, часу на розкачку практично не залишилося.
Ситуація не з простих. Три найбільші парламентські фракції – Партія соціалістів (35 мандатів), Демократична партія (30 мандатів) та політичний блок «ACUM» (зараз 26 мандатів) – ніяк не можуть домовитися про створення парламентської більшості. При цьому, окрім трьох головних парламентських гравців, до законодавчого органу увійшли також Партія «Шора» (за ім'ям молдавського бізнесмена, мера одного з молдавських міст Ілана Шора), яка отримала 7 мандатів, і троє незалежних депутатів. Правда, на формування парламентської більшості вони вплинути ніяк не можуть. Все залежить від того, домовляться чи ні демократи, соціалісти і політичний блок «ACUM».
...А ЗАРПЛАТА ЗА РОЗКЛАДОМ
І поки час «тікає», а парламент не діє, народні обранці акурат день у день без усіляких зволікань, і, відповідно, без докорів сумління продовжують отримувати заробітну плату.
Переговори щодо створення парламентської коаліції після декількох млявих спроб домовитися зайшли в глухий кут. Хоча, по суті, і переговорів як таких не було. Були пропозиції то від однієї, то від іншої, то від третьої фракції, але усі вони залишилися незатребуваними іншою стороною і на рівні публічних заяв. Політичного консенсусу, скажімо так, не склалося.
Демократи запропонували політичному блоку «ACUM» створити коаліцію і навіть були готові поступитися посадою прем'єр-міністра, але лідери блоку (голова партії «Дія і солідарність», екс-міністр освіти Майя Санду і керівник партії «Платформа «Гідність і правда» Андрій Настасе) пропозицію категорично відкинули, мотивуючи відмову тим, що саме демократи «тримають контроль» над державними структурами. А це для них неприйнятно.
Слідом соціалісти запропонували блоку «ACUM» аналогічний варіант, але у відповідь – знову відмова. Хоча, великою мірою, у демократів разом з блоком «ACUM» достатньо депутатських мандатів (56 101) для створення не тільки коаліції, а й комфортної парламентської більшості. Те саме можна сказати і про соціалістів (у разі їх об'єднання з депутатами від блоку – 61 мандат). Вже не кажучи про те, що можлива коаліція демократів з соціалістами створить не просто комфортну більшість у парламенті (65 місць). Ці дві політичні сили отримали б, у разі об'єднання, конституційну більшість, що дозволило б їм, за бажанням, легко вносити поправки до Конституції. Тим більше, що певні точки дотику у соціалістів і демократів є, особливо в сфері реалізації соціально-економічних програм.
МІНОРИТАРНИЙ УРЯД ЯК ВАРІАНТ?!
Ускладнила ситуацію розбіжність у політичних світоглядах двох партій: демократи виступають за зближення з ЄС і поглиблення процесу європейської інтеграції, тоді як соціалісти тяжіють до сходу, виступаючи за стратегічне партнерство з Росією, співпрацю з Євразійським союзом, не відмовляючись при цьому від економічного співробітництва з Європою.
У цій непростій ситуації блок «ACUM» зі свого боку, категорично відкидаючи будь-який вид коаліції з Демократичною партією, вирішив взяти, як мовиться, бика за роги, виступивши з «радикальною» пропозицією: затвердити міноритарний уряд на чолі з Майєю Санду. А посаду спікера при цьому має займати теж представник блоку Андрій Настасе. Все, як кажуть, «у своїх руках». Це викликало, м'яко кажучи, іронію як у стані демократів, так і серед соціалістів, а також в експертному співтоваристві. Так як пропозицію визнали дуже необачною та незрілою для незміцнілої ще молдавської демократії: дві партії у блоці – «Дія та солідарність» і «Платформа «Гідність і правда», які одержали разом 26 мандатів, запропонували взяти на себе управління державою, не маючи при цьому ні досвіду, ні політичної підтримки у парламенті.
Заради справедливості треба зазначити, що одна-єдина боязка спроба почати переговорний процес між соціалістами (лідер – екс-прем'єр Молдови Зінаїда Гречана) і блоком «ACUM» все ж відбулася. Але і вона «зависла в повітрі».
Перша зустріч між представниками цих політичних сил виявилася, власне, і останньою. А розмова під час обговорень пріоритетів більше нагадувала діалог глухого з німим. Соціалісти наполягали на створенні повноцінної коаліції на чотири роки, а представники блоку «ACUM» - на затвердження міноритарного уряду і ухвалення пакету законів про «деолігархізацію державних структур». При цьому представники блоку неодноразово вимагали від соціалістів, щоб ті публічно заявили, що не вступлять в коаліцію з Демократичною партією. На цьому переговори успішно завершилися, навіть не встигнувши початися.
Остання і найбільш виразна з численних заяв політичного блоку «ACUM» свідчить про те, що коаліція між блоком і соціалістами практично неможлива. В оприлюдненій днями заяві блоку підкреслюється, що класична коаліція між формуваннями (соціалістами і блоком «ACUM») неможлива через абсолютну різницю у поглядах на майбутній розвиток РМ: ACUM наполягає на європейській моделі, заснованій на принципах правової держави, а Партія соціалістів - євразійській, яка пропонує побудову «моделі» за прикладом путінської Росії. При цьому блок готовий підтримати два соціальні законопроекти соціалістів – про індексацію пенсій два рази на рік і про підтримку добробуту сімей.
Серйозну проблему зі створенням правлячої коаліції спробував свого часу «розрулити» президент Ігор Додон, який є і негласним керівником Партії соціалістів. Двічі зустрівшись з представниками трьох парламентських партій, президент заявив, що на цьому його місія завершена, і тепер все буде залежати від того, зможуть ці три партії домовитися про створення більшості, чи ні. Однак кожна з партій залишилася при своїй думці. Та й сам президент, якщо судити з його останніх заяв, більше схиляється до того, що Молдові не вдасться уникнути неприємної процедури дострокових парламентських виборів. Крім того, на зустрічі президента з акредитованими в Молдові дипломатами, що відбулася днями, Додон заявив про готовність підписати в середині червня Указ про розпуск парламенту, якщо до того часу не буде створена правляча коаліція. Хоча, як зізнався сам президент, дострокові вибори – поганий для Молдови сценарій, тому що будуть заморожені багато інвестиційних інфраструктурних проектів, а відсутність дієздатного парламенту та уряду створить проблеми у бюджетній сфері.
До того ж, відсутність дієздатного парламенту гальмує і проведення місцевих виборів, включно з виборами мера молдавської столиці.
Погана новина прийшла і з Конституційного суду Молдови. Висока інстанція «попередила»: президент не має права висувати кандидатуру нового прем'єра за відсутності керівних органів парламенту. І хоча рішення Конституційного суду зазвичай не коментуються, юрист політичного блоку «ACUM» Серджіу Литвиненко висловив свою незгоду з цим рішенням, назвавши вердикт «тотальним беззаконням»...
ОЛІГАРХИ В КОНСТИТУЦІЮ НЕ ЗАНЕСЕНІ
Наразі Демократична партія зберігає інтригуюче мовчання. А політичний блок «ACUM» продовжує реєструвати у парламенті різні законопроекти, головний з яких, на їхню думку, звільнення захопленої олігархами держави і виведення держструктур з-під впливу «олігархів» з Демократичної партії, час від часу обмінюючись з соціалістами різкими політичними заявами та взаємними звинуваченнями.
Молдавські експерти в один голос стверджують, що, зокрема, законопроект про деолігархізацію державних структур виглядає популістським, так як це суперечить і Конституції, і законодавству. Тому що в Конституції немає такого поняття, як олігархізація. Як немає і поняття «захоплена держава», про яку невпинно твердять депутати з блоку ACUM». В Основному законі чітко прописано, що злочином є лише «узурпація державної влади».
На фоні політичної невизначеності в ЗМІ відбувається активне «вкидання» компроматів на більшість відомих політиків, які народ з цікавістю читає, дізнаючись про багато як індивідуальних, так і колективних «гріхів» політиків і формувань, державних відомств, бізнесменів і простих чиновників. При цьому життя простих людей тече звичним для країни руслом.
Зінаїда Гурська, Кишинів.