Агресія РФ змусила Європу знову витрачати гроші на оборону - експерт

Ексклюзив

Саме дії Росії щодо України стали тим спусковим гачком, який змусив Європу переглянути свою оборонну політику.

Про це в бесіді з кореспондентом Укрінформу сказав експерт з питань політики безпеки, колишній держсекретар МЗС ФРН і посол Німеччини в США Клаус Шаріот.

"Це був дзвінок для пробудження, оскільки німецькій громадськості стало зрозуміло, що ідеальний, з нашої точки зору, стан справ, що склався у 1989-1990 рр., після німецького Об'єднання і з появою багатьох точок дотику у співпраці (з Росією), було поставлено в 2014 році під питання. Це було повідомленням про те, що дуже гарний, з нашої точки зору, час завершився", - сказав Шаріот.

Він нагадав про те, як після завершення Холодної війни європейці і американці подумали, що можливі якісь "мирні дивіденди", тому практично всі скоротили свої військові видатки у середньому вдвічі. Проте в 2001 році в США сталося 11 вересня, після чого у цій країні різко почалося підвищення оборонного бюджету. Що стосується європейців, то вони продовжували скорочувати свої витрати. "І лише в 2014 році, після анексії Криму Росією ми почали аналізувати загрози. Це все змінило. А потім ще була дестабілізація Росією сходу України", - зазначив Шаріот. Все це, за його словами, призвело до того, що нині в Бундестазі дійшли думки про те, що Німеччина знову має підвищувати свої витрати на оборону.

Читайте також: ЄС закликає Україну наступного року почати ратифікацію Римського статуту

Шаріот підкреслює, що анексію Криму не можна визнавати в жодному разі. Це порушення європейського мирного порядку, який був збудований спільно як Заходом, так і Сходом.

Що стосується того, що відбувається на сході України, то, на думку експерта, Мінський процес є "абсолютно необхідним", так само, як Нормандський формат "дуже істотним". І тут всі сторони повинні виконувати свої зобов'язання, уточнив він.

Як повідомляв Укрінформ, у 2014 році лише в трьох державах НАТО оборонний бюджет перевищував 2 відсотки ВВП. У нинішньому році вже вісім країн альянсу витратять на оборону не менше 2 відсотків ВВП, а до 2024 року кількість таких країн збільшиться до 15.