Заява Трампа про довіру Путіну перетнула межу - польський експерт
Побоювання, що президент США Дональд Трамп під час зустрічі в Гельсінкі погодиться на “російський” Крим, було безпідставним, адже це лише б заохочувало російського президента Володимира Путіна до нової агресії.
Таку думку в коментарі власному кореспондентові Укрінформу висловив польський експерт, радник глави МЗС Польщі Пшемислав Журавський вел Граєвський.
“Було зрозуміло, що відмова США від нинішньої позиції і визнання російської окупації Криму означала б заохочення Росії до чергових агресій, і це було б неприпустимим кроком з боку США. Тому не було жодної несподіванки, що цього не сталося”,- заявив Журавський вел Граєвський.
Як зазначив експерт, таке побоювання розповсюджували загалом неприхильні до Трампа американські ЗМІ. Тому цей досвід має застерегти в майбутньому усіх від “купування такого роду сенсацій”.
За його словами, у цьому контексті треба звертати увагу не на спекуляції, а на “тверді факти”, які свідчать про те, що США є на першому місці у контексті надання матеріальної допомоги Києву, який бореться з російською агресією.
Затримання ж у США в день зустрічі Трампа з Путіним росіянки Марії Бутіної, яку американські спецслужби підозрюють у шпигунстві для Росії, експерт вважає “певним сигналом” як для учасників зустрічі, так і для міжнародної спільноти.
Він зауважив, що це, перш за все, свідчить про те, що США не є автократією, де говорить одна людина і всі її слухають, а є країною, де працюють демократичні механізми і де зіштовхуються інтереси різних американських еліт. На думку експерта, заява Трампа про те, що він вірить у слова Путіна про невтручання у президентські вибори у США в 2016 році, “перетинала певну межу” у внутрішній суперечці у США і вимагала якоїсь реакції.
“Адже ніхто у здоровому глузді немає сумнівів щодо того, що Росія намагалася втручатися у президентські вибори у США, зрештою не лише там”, - додав Журавський вел Граєвський.
Радник глави МЗС Польщі зазначив, що з точки зору інтересів Східної Європи під час переговорів Трамп-Путін і пізніших заяв президентів “нічого особливого не трапилося”.
“Підтримано факт суперництва на газовому ринку між США і Росією, не прозвучало жодних негативних декларацій (з боку США) з української тематики. Немає жодних негативних рішень, що стосуються військової присутності США на східному фланзі НАТО”, - констатував експерт.
На його думку, у певному сенсі промови обох президентів можна було передбачити, оскільки як Трамп, так і Путін “хотіли показати якийсь свій успіх”: Путін у світлі зростаючого соціального незадоволення пенсійною реформою в Росії, а Трамп - у боротьбі з демократами у контексті наближення проміжних виборів до Конгресу.