Російському лобі у ЄК майже вдалося "закрити" корупційний скандал з Газпромом - експерт

Ексклюзив

Витік документів із розслідування Єврокомісії щодо порушення російським "Газпромом" правил конкуренції на європейському ринку може спричинити корупційний скандал у ЄК, а також у німецьких урядових колах.

Таке переконання в екслюзивному коментарі кореспондентові Укрінформу висловив  президент Центру глобалістики "Стратегія ХХІ" Михайло Гончар.

"Нинішній витік інформації – поки медіа-вибух, не більше того. Але це може бути детонатором до потужного корупційного скандалу в коридорах Європейської комісії у Брюсселі, а також, не виключено, що й у німецьких урядових колах, хоча менш ймовірно", - сказав він.

За словами експерта, який досліджує тему російської газової корупції у Європі, інформація про лобістську змову і приховування Брюсселем зловживань "Газпрому", яку оприлюднила газета The Telegraph, не стала для нього несподіванкою. Він зазначив, що розслідування проти "Газпрому" велося з 2011 року ще попереднім складом генерального директорату з питань конкуренції Єврокомісії, однак після призначення нового єврокомісара було загальмоване.

"Розслідування було завершено ще при попередньому єврокомісарі з питань конкуренції Хоакіні Альмунія наприкінці 2013 року, а на початку 2014 року мало бути вже остаточне рішення, і "Газпром" очікували штрафні санкції. Обсяги називалися різні – 2, 6, 10 млрд доларів, що становило до 10% річного виторгу "Газпрому". Незважаючи на те, що це все було зроблено і підготовлено, новий склад Єврокомісії, зокрема директорату з питань конкуренції, на мій погляд, зайняв відмінну позицію і почав ревізувати напрацювання, які були зроблені попередниками", - заявив президент Центру глобалістики.

Він вказав на той факт, що у грудні 2013 року "Газпром" відкрив представництво у Брюсселі, хоча до цього заявляв, що воно йому не потрібне і він віддає перевагу з двостороннім контактам з країнами членами, а з Єврокомісією "немає про що говорити". "Але тут виявилося, що теми для розмов з’явилася. І думаю, що банкомат "Газпрому" працював у представництві весь цей час у доволі потужному режимі", - сказав Гончар.

На його переконання, якби не відбулося цього витоку інформації, то наприкінці поточного місяця справа була б остаточно закрита "внаслідок багаторічного зволікання не лише з боку нинішнього єврокомісара з питань конкуренції Маргарет Вестагер, а за допомогою проросійського лобі, німецьких груп впливу".

Наразі, переконаний експерт, у ситуацію має втрутитись і Європарламент. Крім того,  американці та британці приділяють велику увагу "тематиці газового співробітництва Росії і Німеччини, взагалі дій Росії у Європі". Зацікавлена в активізації справи і Польща, яка постраждала від дій "Газпрому".

З огляду на це Гончар припускає, що надалі можливе "ще не одне інформаційне вкидання - як у контексті цього не доведеного до логічного завершення розслідування щодо "Газпрому", так і в контексті інших питань, зокрема газової корупції Росії в Європі".

"Думаю, що наступним об’єктом ретельної уваги з боку і Брюсселя, і Вашингтона, і Лондона стане швейцарський кантон Цуг, де локалізуються офіси стратегічних проектів "Газпрому" в Європі, зокрема і "Північного потоку -1", і "Північного потоку-2" . Там є над чим попрацювати, бо саме через ці офіси і реалізується схема такого елегантного корумпування "Газпромом" політичної еліти провідних європейських країн", - заявив він.

Читайте також: Експерт про Nord Stream 2: "лагідність" Брюсселя може закінчитися розпадом ЄС

Як відомо, раніше британська газета The Telegraph опублікувала статтю про злочинну монополію Кремля на постачання газу до Європи. Матеріал під назвою "Витік документів ЄС демонструє змову і приховування Брюсселем зловживань путінського "Газпрому" базується на витоку документів генерального директорату з питань конкуренції Єврокомісії щодо розслідування порушення російським газовим монополістом правил конкуренції на європейському ринку.

Найдовше в історії ЕС розслідування продемонструвало, що контрольований Кремлем енергетичний гігант "Газпром" використовував свою необмежену владу для тиску на слабкі країни у Східній Європі, а також для розколу об’єднаного енергетичного ринку Євросоюзу за допомогою примусової політики цін. У ньому також робиться припущення, що Німеччина вдовольнялася вигідними угодами з "Газпромом", отримуючи конкурентні переваги у цінах на газ за рахунок інших економік ЄС.

Документи засвідчили, що в результаті тривалого розслідування у Брюсселі вже давно встановили правду щодо зловживань та порушень з боку "Газпрому", однак чиновники Єврокомісії "закривали очі, готуючись досягти зручного порозуміння з Москвою, зневажаючи основні принципи законодавства ЄС".