Франція планує скоротити кількість парламентаріїв
Депутатам і сенаторам у Франції обмежать перебування на посаді трьома строками, відповідно депутати зможуть переобиратися й перебувати на посаді 15 років, а сенатори – 18 років.
Про це заявив прем’єр-міністр Франції Едуар Філіпп, окреслюючи основні положення реформи, яка була серед передвиборчих обіцянок президента Еммануеля Макрона, повідомляє кореспондент Укрінформу.
«Реформа складатиметься з трьох ключових частин: скорочення кількості депутатів та сенаторів, часове обмеження перебування на посадах та нова територіальна виборча карта», - сказав прем’єр-міністр.
Він уточнив, що кількість депутатів та сенаторів французького парламенту скоротиться на 30%, про що раніше оголошував Єлисейський палац. Вже на наступних виборах у 2022 році до нижньої палати парламенту, Національної асамблеї, будуть обирати 404 депутати замість 577. Кількість сенаторів скоротять із 348 до 244. Скорочення в парламенті приведе до виборчого перерозподілу територій і, відповідно, зменшення їхньої кількості.
Наразі не визначена точна кількість виборчих територіальних одиниць, які будуть об'єднані.
Щодо скорочення термінів перебування в парламенті, зокрема для «викоренення практики політичних кар’єр, які тривають десятиріччя», депутати зможуть переобиратися й перебувати на посаді 15 років, а сенатори – 18 років.
Прем’єр-міністр упевнений, що реформа буде сприяти «глибокому оновленню політичного та парламентського життя», зокрема підвищенню рівня відповідальності, репрезентативності й ефективності.
Оголошені зміни викликали критику в парламенті. Очільниця «Національного фронту» Марін Ле Пен назвала реформи «придушенням демократії», інші депутати вимагають продовжити обговорення та внести зміни.
Згідно з планами уряду проект реформ має бути затверджений остаточно вже цього року.
Як відомо, про скорочення кількості представників нижньої палати двопалатного парламенту Франції – депутатів Національної асамблеї та представників верхньої палати – Сенату, було домовлено на зустрічі президента Франції Еммануеля Макрона з президентом Нацасамблеї Франсуа де Рюжі та президентом Сенату Жераром Ларше наприкінці березня.
Фото: picture-alliance/dpa