Угорщина з Румунією домагатимуться змін в українському законі про освіту
Угорщина та Румунія діятимуть спільно, щоб досягти змін у новому законі України "Про освіту", називаючи його "ударом в спину".
Про це повідомляється на сайті МЗС Угорщини.
"Це цілком природно, що Угорщина і Румунія діятимуть спільно, щоб досягти змін в українському законі про освіту", - сказав глава МЗС Угорщини Петер Сіярто після зустрічі з румунським колегою Теодором Мелешкану.
За його словами, закон про освіту суперечить угоді про асоціацію між Україною та ЄС, підписання якої підтримали Будапешт і Бухарест. Тому міністр наголосив, що тепер ухвалення українського закону розглядається як "удар в спину" двом державам.
Сіярто зазначив, що в нього викликає стурбованість і те, що на розгляд українських парламентаріїв потрапили також законопроекти про мову та громадянство.
Як повідомлялося, Верховна Рада 5 вересня ухвалила закон України "Про освіту", який, зокрема, регулює питання використання української мови у сфері освіти. 25 вересня його підписав Президент Петро Порошенко.
У законі передбачено, що діти з нацменшин в Україні продовжуватимуть вивчати рідну мову, а з середньої школи починатимуть навчатися державною мовою. Якщо мова нацменшини належить до мов Європейського Союзу, можливе викладання також нею однієї або кількох дисциплін.
Водночас у деяких країнах, які мають діаспору в Україні, висловили протест з приводу статті закону про навчання дітей із нацменшин українською мовою.
Уряд Угорщини, зокрема, заявив, що блокуватиме всі подальші рішення Європейського Союзу, спрямовані на зближення ЄС з Україною через закон про освіту.
Міністерство закордонних справ України направило закон "Про освіту" на експертизу у Венеціанську комісію.
Міністр освіти і науки України Лілія Гриневич висловила розчарування через намір уряду Угорщини блокувати подальше зближення України та ЄС у зв'язку з підписанням Президентом Порошенком закону про освіту. Вона зауважила, що навколо цього закону склалося багато міфів, зокрема про те, що школи з викладанням мовами нацменшин будуть закривати.
Міністр наголосила, що Україна не має наміру закривати школи з мовою викладання нацменшин. Навпаки, закон про освіту розширює права і можливості дітей представників національних меншин, зокрема щодо подальшого навчання, можливостей стосовно роботи на державній службі тощо.
Зі свого боку, Президент Петро Порошенко зазначив, що він переконаний у необхідності посилювати роль української мови в освіті, залишаючи при цьому вільний простір для розвитку мов, якими говорять громадяни України.
Заступник глави Адміністрації Президента України Костянитин Єлісєєв висловив припущення, що реакція офіційного Будапешта на український закон про освіту пов'язана з майбутніми парламентськими виборами в Угорщині та є спробою відвернути увагу від власних проблем. Чиновник зазначив, що в цьому питанні Україна готова як до двостороннього діалогу, так і до залучення міжнародних експертів.
Водночас перший заступник голови парламенту Ірина Геращенко повідомила, що депутати Національних зборів (парламенту) Угорщини відмовилися від зустрічі з делегацією Верховної Ради щодо роз'яснень положень закону "Про освіту", зокрема мовної статті.