Берлін, Бундестаг: Перемога з осадом

Народні партії ФРН здобули перемогу, але результатом виборів незадоволені – занадто відчутні втрати

У неділю в Берліні пройшли: дощ, другий день марафону і вибори в бундестаг.

Дощ то припинявся, то посилювався; марафонці у більшості своїй подолали 42-кілометрову дистанцію; для політиків 24 вересня стало фінішем передвиборної гонки. Фінішем, гірким для провідних партій.

Блок ХДС/ХСС (Християнсько-демократичний союз і Християнсько-соціальний союз), як і передбачалося, вийшов на перше місце. Але перемогою це назвати важко: 33% – найнижчий результат з 1949 року.

Ще сумніші справи у Соціал-демократичній партії Німеччини, яка і зовсім показала найгірший результат за всю післявоєнну історію з 20,5%. І це при тому, що представники цієї партії не раз очолювали уряд країни.

Перші втратили 8,5% голосів, другі – 5,2%. Ще чотири партії, які пройшли до складу парламенту – всі набрали хто більше, хто менше. Вільна демократична партія отримала 10,7% (повернувшись до парламенту), Ліві - 9,2% (втративши роль лідера опозиції), Зелені - 8,9%.

У найбільшому виграші опинилися праві популісти – утворена в 2013 році партія, яку багато хто ще рік тому називав вискочкою. Сталося, мабуть, найгірше, чого побоювалися усі: Альтернатива для Німеччини не просто пройшла в бундестаг 67-го скликання, але стала в ньому третьою силою, отримавши 12,6%. Саме питання: хто прийде третім? - і становило інтригу передвиборної гонки, яку як тільки не називали: і "спальним вагоном", і "снодійним" і найнуднішою за всю історію.

На такий поворот подій взагалі чекали, про це попереджали результати соцопитувань. Але все ж в душі сподівалися, що пронесе. Але не пронесло. І тепер у будівлі старого рейхстагу будуть засідати люди, один з яких, співголова партії Олександр Гауланд, днями закликав віддати належне солдатам вермахту. Не дивно, що ввечері неділі на Александрплац, де АдН святкувала перемогу у своєму виборчому штабі, на вулиці більше тисячі людей влаштували акцію протесту, викрикуючи, "Нацисти, геть!". А саму партійну вечірку довелося припинити.

НА РОЗДОРІЖЖІ

"Чорний день для демократії", – так прокоментував результати лідер СДПН Мартін Шульц.

Керівниця ХДС Ангела Меркель було трохи стриманішою: "Ми, безумовно, розраховували на кращий результат. Я розчарована".

В обох виборчих штабах момент оголошення результатів екзит-полів зустріли важким мовчанням, на обличчях, звернених до екранів, можна було бачити відверту розгубленість. Адже програли ці партії популізму: консерватори "віддали" їм більше мільйона своїх виборців, есдеки – майже півмільйона. Згідно з висновками соціологів, 60% тих, хто проголосували за АдН, зробили такий вибір не стільки через симпатію саме до цієї ідеології, скільки через незадоволеність "титульними" партіями.

Момент закриття виборчих дільниць автору довелося зустріти у виборчому штабі СДПН. Півгодини знадобилося керівництву партії, щоб зібратися з думками і вийти до людей.

Напередодні виборів чимало спостерігачів і просто громадян говорили, що у разі значного програшу (а саме так і вийшло) Шульц повинен вчинити по честі і ні, не застрелитися, але оголосити про те, що йде у відставку.

Нічого подібного він не оголосив. Навпаки, сказав, що всі сили покладе на те, щоб і далі захищати ідеали соціал-демократії. За Шульцем в цей момент стояла його команда, в числі якої – декілька осіб, яким вже не бути міністрами у майбутньому уряді. Стояли зі скорботними, але рішучими обличчями. А поки ще віце-канцлер та глава МЗС Зігмар Габріель і зовсім в задньому ряду.

Їхню появу зустріли тривалими оплесками, майже як переможців, і скандуванням: "Мартіне, Мартіне!". Ще більше підтримали свого лідера, коли той заявив, що з цього самого вечора припиняється період співпраці СДПН з християнськими демократами. СДПН, втомлена від ролі молодшого партнера, йде в опозицію.

І дійсно, це навіть дуже благородно з їхнього боку. Адже це єдиний спосіб не допустити ситуації, коли праві популісти очолять опозицію, що означає неабиякий вплив на політику – головування в низці парламентських комітетів, можливість постійно направляти парламентські запити тощо.

Сама АдН тим часом вже щосили приміряє на себе роль вершителя законів. Одна з лідерів передвиборчого списку Алісі Вайдель заявила про намір насамперед скликати парламентську комісію з розслідування міграційної політики Меркель. А її колега, згаданий вище Гауланд і зовсім дійшов до того, що пригрозив "оголосити полювання" на уряд взагалі і його главу (Ангелу Меркель) зокрема. Саме це слово і вжив - "полювання".

ЗМІН ЩОДО УКРАЇНСЬКОГО ПИТАННЯ НЕ ПЕРЕДБАЧАЄТЬСЯ

Отже, якщо вірити Шульцу, повторення великої коаліції не буде. Хоча деякі політики звинуватили його в тому, що він погарячкував. Але GroKo була вимушеною: ні християнські союзи, ні есдеки у 2013 році просто фізично, за кількістю голосів, не змогли створити альянси з більш близькими їм за ідеологією політсилами. І дійсно вона обтяжувала обох партнерів.

Залишається найбільш ймовірний варіант, так, власне, практично єдино можливий – так звана "Ямайка" (за кольорами партійних прапорів - чорний, жовтий і зелений): християнський блок, вільні демократи та Зелені. На рівні національного парламенту такої коаліції ще не було. У минулому ВДп входила в уряд з ХДС/ХСС, а Зелені – з СДПН.

У народі такий варіант великого ентузіазму поки не викликає. Згідно з опитуваннями громадської думки, "Ямайку" схвалюють лише 23% респондентів, а поганим варіантом її назвали вдвічі більше опитаних.

Хай там що, але кооперуватися консерваторам з кимось буде необхідно, і залишаються, по суті, тільки ці двоє. Ще раніше Меркель категорично відкинула партнерство з АдН (з ними ніхто не буде вступати в альянси) і з Лівими. А для формування парламентської більшості потрібно 50% голосів плюс 1 голос.

Ситуація виглядає так: християнські сили отримують 200 місць (втративши цілих 55 проти попереднього законодавчого періоду), соціал-демократи – 153 (на 40 менше), ліберали – 80, пост-комуністи – 69, Зелені – 63, АдН – 94.

Канцлер зазначила після оголошення попередніх результатів, що ХДС/ХСС залишається найсильнішою партією, і заявила, що сповнена рішучості найближчим часом заходитися до формування нової більшості і, відповідно, уряду. Втім, вона делікатно не стала називати майбутніх молодших партнерів. Переговори очікуються дійсно непрості і триватимуть, очевидно, не один місяць. Якщо до Нового року не вдасться домовиться, країну чекають перевибори...

Але інших варіантів, крім названого, практично немає. А ця коаліція буде дуже непростою. Принаймні, між ВДП і Зеленими існує чимало розбіжностей в позиціях. І їхні лідери – Крістіан Лінднер і Джем Оздемір – не раз відкрито пікірувалися в ток-шоу і заочно – через медіа. До речі, серед тих, щодо яких ці партії мають різні підходи, є і українське питання.

Але в цілому, змін політики щодо України не передбачається. Це зазначили в коментарях Укрінформу члени правлячої партії, з якими вдалося поспілкуватися увечері неділі в штабі ХДС, і аналітики.

Зокрема, депутат Європарламенту від ХДС Ельмар Брок запевняє, що не буде жодних принципових змін. "Меркель отримала мандат, і вона буде продовжувати свою зовнішню політику", – говорить політик, додаючи, що і Зелені надають дуже велику підтримку політиці щодо України.

Член цієї партії, радник Меркель з питань зовнішньої політики Крістоф Хойсген погоджується з цим. Він не бачить причин, через які Меркель змінювала б свою чітку позицію, а тому і політика майбутнього уряду щодо України не зміниться. "У тому, що стосується української політики, то і в такій коаліції ("Ямайка") я не передбачаю змін в політиці". Він також зазначив, що вже сьогодні ХДС/ХСС тісно співпрацюють з Зеленими по Україні, а члени цієї партії активно допомагають у проведенні реформ в Україні. (Зокрема, депутат Марі-Луїза Бек).

Експерт по Центральній і Східній Європі, Росії та Центральній Азії в Німецькій раді з міжнародних відносин (DGAP) Штефан Майстер вказує на те, що канцлер залишається, але міністр закордонних справ буде новий. І навіть якщо лідер лібералів Лінднер (той самий, який запропонував "заморозити" питання Криму) очолить МЗС, експерт не передбачає зміни курсу в короткостроковій і середньостроковій перспективі, оскільки "Меркель буде домінувати в цій темі". Але Україна своїми реформами повинна полегшити їй завдання.

Експерт у сфері озброєнь тієї ж Ради Крістіан Моллінг сподівається, що Лінднер "розуміє ефект своїх слів і пам'ятає про те, що записано в його партійній програмі". А в програмі прописано невизнання анексії Криму.

А директор дослідницького інституту DGAP Даніела Шварцер звертає увагу на те, що в новому парламенті будуть "два звучання, які мають значення": ХДС тримає жорсткий тон стосовно Росії, що визначає позицію по Україні, АдН – відверто проросійський, також і Ліві, СДПН і ВДП – помірні тони. "Але це не обов'язково означає, що буде зміна політики", – говорить експерт.

ОСОБЛИВОСТІ НАЦІОНАЛЬНОГО ГОЛОСУВАННЯ

На відміну від України, німецькі виборці мають можливість голосувати поштою. Цього разу таких була рекордна кількість – майже третина всіх, хто має право голосу.

Самі ж виборчі дільниці – майже такі самі, як у нас: в основному в школах, в аудиторіях члени виборчої комісії сидять за партами на тлі прапорів – німецького, ЄС і свого міста. Кабінки, правда, виглядають трохи інакше: встановлені прямо на столах, за які сідають виборці, не завішені.

Суворо заборонені селфі в момент волевиявлення – заповнення бюлетеня. Застукають – не зарахують ваш голос взагалі (у Берліні на цих виборах був як мінімум один такий випадок). А якщо раптом хтось захоче "покаруселить" – проголосувати кілька разів, то і зовсім може загриміти за ґрати на 5 років.

Казус трапився, коли я сфотографувала громадянина середніх років, який виходив з дільниці. Він зажадав стерти фото і не пішов, поки не переконався, що це зроблено, в іншому вів себе цілком коректно. "Шанувальник АдН", – відразу ж вирішили ми з колегами з інших країн.

За виборами стежили цілих 60 представників ОБСЄ. Максимальна кількість з 2005 року, коли такі представники почали приїжджати. На відміну від деяких інших країн, у Німеччині великої потреби стежити за тим, щоб все пройшло без фальсифікацій, немає.

Стосовно фальсифікацій, то очікувані побоювання російського втручання не виправдалися. Федеральний уповноважений з проведення виборів, правда, трохи наплутав, виклавши в ніч на понеділок результати голосування в Берліні, але це не було результатом зовнішніх злих підступів. Зате відзначилися "боти", причому з Росії, які активно закликали голосувати за АдН. Це, звичайно, не стало основною причиною успіху популістів, але тим не менш.

...Ввечері після виборів провідні політики всіх партій кочували з передачі на передачу, на яких вони змушені були сидіти поруч з новим сусідом – представниками АдН. І просто фізично відчувалося, наскільки це їм не подобалося. До речі, подейкують, що ще до дня виборів почалися суперечки про розсадку в самій сесійній залі – ніхто не хоче сидіти поруч з альтернативниками. Примітно, що самі вони ображаються на визначення "праві популісти", такими себе зовсім не рахують, і заявляють, що саме вони і є істинно народною партією.

Що ж. У низці федеральних земель, зокрема Тюрінгії, Бранденбурзі і Макленбурі-Передній Померанії АдН взагалі вийшла на друге місце. А в Саксонії – на перше (цілих 27%)! Така ситуація, без сумніву, не те що радикально змінює політичну картину в країні (в уряд вони все одно не потрапляють і навіть опозицію не очолять), але змінює її якимось чином. Яким – покаже час.

Поки що "народним партіям" (ХДС/ХСС і СДПН) належить "переварити" те, що трапилося і зробити висновки. І працювати під одним куполом.

Під ним зберуться 709 депутатів замість 631. Це буде найбільший бундестаг за всю історію.

Ольга Танасійчук. Берлін