УІНП: Арешт голови "Меморіалу" Дмитрієва - це помста російської влади
У Росії ув'язнили науковця, який відкрив масові поховання в Сандармосі та оприлюднював імена катів із КДБ. Українська громадськість протестує проти ймовірного вироку Юрію Дмитрієву в 15 років та звертається до міжнародної спільноти з проханням виступити на його захист.
Про це повідомляє прес-служба Українського інституту національної пам'яті.
"Арешт голови Карельського "Меморіалу" Юрія Дмитрієва - це помста російської влади за розкриття виконавців репресій у 1930-х роках", - йдеться в оприлюдненому сьогодні зверненні українських урядовців, парламентаріїв, правозахисників, істориків та громадських діячів.
13 грудня 2016 року Федеральна служба безпеки РФ заарештувала історика, голову карельського відділення Міжнародного історико-просвітницького, правозахисного і благодійного товариства "Меморіал" Юрія Дмитрієва. За повідомленням радіо "Эхо Москвы", офіційною причиною арешту Дмитрієва стало кримінальне звинувачення у виготовленні дитячої порнографії. Проте громадськість вважає цей арешт розплатою російської влади за розкриття істориком виконавців репресій у 1930-х роках.
"Такий привід для арешту пана Дмитрієва змушує згадати практику КГБ, який мав звичку "шити" дисидентам кримінальні статті, зокрема, В'ячеславу Чорноволу інкримінували згвалтування, а Зиновію Антонюку - "дармоїдство", попередньо не даючи йому жодної можливості влаштуватися хоч на якусь роботу. Ситуація навколо Юрія Дмитрієва є яскравим свідченням того, що в сучасній Росії справді повертаються до практики сталінських і брєжнєвських часів із тотальним беззаконням і тероризуванням власних громадян", - зазначається в заяві.
Незадовго до арешту Дмитрієва "Меморіал" зібрав і виклав у мережу Інтернет-базу працівників органів державної безпеки СРСР під час Великого терору. Незабаром після оприлюднення бази на адресу "Меморіалу" почали надходити недвозначні "рекомендації" згорнути проект та погрози.
"Для українців постать Юрія Дмитрієва має особливе значення, тому що саме він віднайшов поховання жертв розстрілів у Сандармосі, де у 1937 році співробітники НКВД розстріляли більше тисячі представників української культурної еліти. Зокрема, Миколу Куліша, Леся Курбаса, Антона Крушельницького з двома синами, Миколу Зерова, Валер'яна Поліщука, Мирослава Ірчана, Григорія Епіка та інших. Довгий час їхнє місце захоронення було невідоме, і тільки у 1998 році Юрій Дмитрієв розшукав братську могилу української модерної культури", - зазначають автори звернення.