Італія не їде на чемпіонат світу. Хто винен?
Італійські ЗМІ вважають, що відповідальність за провал повинні розділити між собою федерація, тренерський штаб і гравці.
Сказати, що італійський футбол шокований, це нічого не сказати. Вперше з 1958 року збірна Італії не потрапила на чемпіонат світу. Нагадаємо, що 11 років тому «Скуадра адзурра» стала у Берліні чемпіоном світу, а 5 років тому грала в Києві у фіналі Євро-2012.
Місцеві ЗМІ назвали цю подію одним словом: «Апокаліпсис». А впливова Corriere della Sera написала: «Ця подія залишиться в історії країни жахливою чорною плямою». Трагізм дещо перебільшений, але що ви хотіли від емоційний італійців. Одразу ж почався пошук причин та винних у такому ганебному результаті.
Претензії до Вентури
На тлі драматичних заяв про безпрецедентне розчарування, катастрофу та сльози Джанлуїджи Буффона, аналітики нагадали усім, що нині у збірної Італії ледь не найслабше покоління в історії, а сама «Скуадра адзурра» грала у старомодний неефективний футбол. Не вгадала федерація і з призначенням головного тренера. 69-річний Джанп’єро Вентура, який до цього працював з посередніми клубами, помилився і з тактикою, і з кадрами. Вентура вперто використовував лише двох центральних півзахисників і через це в матчах з сильними суперниками середня лінія не встигала ні в захист, ні в напад.
Протягом усієї відбіркової кампанії на ЧС-2018 експерти, журналісти та вболівальники дорікали Вентурі невірними кадровими рішеннями. Насамперед, писали, що головний тренер неправильно використовує найкращих нападників збірної – Чіро Іммобіле та Лоренцо Інсіньє. Також Вентура вперто відмовлявся використовувати цілу низку талановитих і популярних гравців атаки – Граціано Пелле, Сімоне Дзадзу, Себастьяна Джовінко і Маріо Балотеллі. Так, у кожного з них є свої недоліки, але ж Вентура не дав їм навіть шансу.
Втрачене покоління
Як виправдання провалу, нині звучить теза про те, що нинішнє молоде покоління італійського футболу – слабке, сіре і безвідповідальне. «Сенатори» збірної (так в Італії називають авторитетних ветеранів) Буффон, Даніеле Де Россі і Джорджо Кьєлліні не мали належної підтримки у скрутний момент. Ніхто з молодих не взяв на себе сміливість приймати нестандартні рішення у вирішальні хвилини стикових матчів проти Швеції, ніхто не проявив якостей лідера. «Італія не зуміла забити бодай одного нещасного голу слабкій Швеції, примітивній в технічному плані, але гордій та непоступливій», - написала La Repubblica.
«Ми зобов’язані прийняти жорсткі рішення. Але все це потрібно зробити на холодну голову, коли висохнуть сльози», - робить висновки Corriere della Sport. Інше видання La Stampa навіть пропонує читачам назвати винних. На їх думку відповідальність за провал повинні порівну між собою поділити федерація, Вентура і гравці команди. Причому, претензій до президента федерації Карло Тавеккіо все ж найменше. Коли він укладав угоду з Вентурою, ніхто ніби і не заперечував. А коли почались негаразди, Тавеккіо обрав єдину вірну тактику – не загострювати ситуацію.
Що робити?
Сьогодні найбільш адекватні голоси благають не знищувати тренера і гравців. Темні часи траплялись у всіх. Он збірна Франції в 90-х пропустила два чемпіонати світу поспіль, а потім виграла домашній Мундіаль. Нині потрібно виважено обрати нового головного тренера (кажуть, на посаду претендують Чезаре Пранделлі та Карло Анчелотті), зробити ставку на відповідальних та розумних гравців, і дати поштовх італійському футболу. Стосовно останнього, то експерти в один голос кажуть, що Італія повинна поборотися за проведення чемпіонату світу-2026. Саме підготовка до цього турнір зможе модернізувати місцевий футбол.
Святослав Василик, Київ