На рівні цифрової трансформації Україна вже рівноправний член ЄС - очільниця Мінцифри

Про це в інтерв'ю Українському радіо розповіла міністерка цифрової трансформації України Оксана Ферчук, передає Укрінформ.

"Україна зараз демонструє одну з найкращих історій по швидкості і якості цифровізації. Послуги нарощуються, якість послуг висока. Україна задає темп і є прикладом для багатьох європейських країн. Це реально заслуга великого колективу людей, які працюють як в приватному секторі, так і в державі", - наголосила вона.

Ферчук зазначила, що ми хочемо бути лідером і у сфері адаптації інструментів штучного інтелекту не тільки в державній сфері, але й в освіті та в бізнесі.

За її словами, AI-консультантом, який вже понад рік працює в застосунку і на вебпорталі "Дія", уже скористалися понад 10 млн українців. Вона зазначила, що зараз AI-консультант уже надає складні послуги за декілька секунд і показує нові підходи держави, як вона може надавати послуги громадянам.

"Багато чого тут треба ще зробити. Для того, щоб це було зручно для громадян, більшість послуг повинна бути доступна в такому форматі. І щоб такий формат розвивався, ми за перші 100 днів роботи запустили так звану AI-фабрику, або нашу суверенну АІ-інфраструктуру, на базі якої ми можемо швидко розвивати, експериментувати та запускати сервіси не тільки для "Дії", а й для нашого освітнього застосунку "Мрія" та інших потреб уряду першочергово", - сказала очільниця міністерства.

За її словами, ми експериментуємо з так званими хмарними моделями або фронтир-моделями і тренуємо свої моделі на базі відкритих стандартів, на базі open-weight моделей і порівнюємо їх результативність. "Десь моделі краще пристосовані до певних типів завдань, десь нам цікавіше спробувати фронтир-модель якогось відомого виробника. І саме в тому, що ми використовуємо багато підходів і багато експериментів і будується така екосистема. Вона не матиме якийсь один суперпродукт, який вирішуватиме більшість завдань. Тут уся краса цих рішень у побудові екосистеми. Чим більше буде можливостей у різних верств населення користуватися різними продуктами, тим краще ми, як країна, зможемо використовувати всі переваги штучного інтелекту та мовних моделей і в повсякденному житті, і в бізнесі, і в інноваціях, і в наданні державних послуг", - розповіла вона.

Щодо безпеки державних базами даних, Ферчук зауважила, що цей сектор поділяють на два напрямки.

"Перший – це доступність взагалі послуг інтернету для українців. Це окремий напрямок наших зусиль. Ми працюємо тут і з мобільними операторами, і з операторами фіксованого зв'язку для того, щоб цей сервіс надавався незалежно від ударів по дата-центрах і наявності електроенергії. Ще минулого року розпочалась детальна програма, за якою наші мобільні оператори закупили тисячі генераторів для того, щоб в умовах відсутності електроенергії вони використовуватись для живлення базових станцій і підтримки мережі. Це складна програма. За цією програмою мобільні оператори надали ці генератори громадам. І на сьогоднішній день ми активно співпрацюємо з областями та громадами для того, щоб налагодити процес", - сказала вона.

Дата-центри міністр назвала другим напрямком фокусу і уваги. "На жаль, з вересня ми бачили велику кількість атак на наші дата-центри. Хочу зауважити, що не дивлячись на те, що ці атаки до певної міри були успішними, всі побачили, що цифрові сервіси працювали, працюють і надають послуги українцям. Це результат нашої спільної роботи і підготовки разом з іншими органами виконавчої влади. Ми підготували і зарезервували наші системи за допомогою сучасних технологій", - розповіла вона.

Очільниця Мінцифри пояснила, що на сьогоднішній день дані, реєстри або інформаційні системи можуть знаходитись на певних серверах, які належать, наприклад, вашому підприємству. А можуть знаходитись у хмарних провайдерів. Причому вони можуть бути як українські, так і закордонні. І зрозуміло, що при використанні хмарних технологій реально визначити, в якій саме точці, в якому саме дата-центрі знаходиться ваш система майже неможливо.

"Використовуючи цю технологію, ми розподілили наші системи і зробили їх більш стійкими. Також разом з нашими колегами із Держспецзв'язку, завдяки певному законодавству, ми зобов'язали робити регулярні резервні копії цих систем. І зберігаємо їх теж в надійних розподілених місцях, зокрема в підземних дата-центрах. Такий комплекс заходів дає можливість мати стійку систему, яка менш вразлива до кінетичних ударів, і навіть у разі фізичного знищення може бути відновлена в певний час, який теж встановлений законодавством", - наголосила вона.

Коментуючи кібератаку на застосунок "Повітряна тривога", вона підкреслила, що це був показовий випадок, який ще раз сфокусував увагу на тому, що в такі складні часи межа між державними і приватними сервісами досить умовна.

"Якщо існують приватні або комерційні сервіси, які є важливими для життя, роботи, добробуту наших громадян, то важливо, щоб вони функціонували належним чином. Тому зараз ми дивимось на всі цифрові сервіси в державі, незалежно від того, кому вони належать", - підкреслила міністр.

За її словами, цікаво те, що на сьогодні Україна не є ще членом Євросоюзу, "але на рівні цифрової трансформації ми вже рівноправний член цієї спільноти, тому наша робота над спільним електронним гаманцем з європейськими країнами триває".

"І думаю, що ми будемо однією з перших країн, яка продемонструє в парі з іншою європейською країною таке взаємне визнання і роботу електронних документів на території іншої держави", - переконана Ферчук.

Як повідомляв Укрінформ, під час презентації результатів щорічного моніторингу доступності 100 державних сайтів міністр цифрової трансформації Оксана Ферчук заявила, що в Україні від початку повномасштабного вторгнення кількість людей, які потребують доступних цифрових сервісів, збільшилася на 600 тисяч і сьогодні сягає понад 3 мільйони.