Зеленський вшанував пам'ять жертв масових розстрілів у Бабиному Яру
Президент Володимир Зеленський разом з членами Кабінету міністрів та високими іноземними гостями взяв участь у церемонії вшанування пам'яті жертв трагедії Бабиного Яру.
Про це повідомляє кореспондент Укрінформу з місця події.
Біля пам'ятника “Менора”, що у Бабиному Яру, пам'ять загиблих вшанували глава держави, Прем'єр-міністр Сергій Корецький, члени уряду, керівник Офісу Президента Кирило Буданов та його заступники, а також високі іноземні гості, серед яких міністр фінансів держави Ізраїль Зеєв Елькін та міністерка освіти, сімейних справ, літніх людей, жінок та молоді Німеччини Карін Прін.
“85 років тому київське повітря роздирали постріли зброї. Чинився один з наймасовіших і найтрагічніших геноцидів в історії людства - геноцид від куль. 29-30 вересня, за попередніми оцінками, було розстріляно понад 30-33 тисяч київських євреїв. Частина нашого українського народу, частина нашої української історії, боротьби, культури: чоловіки, жінки, діти”, - зазначив голова Українського інституту національної пам’яті Олександр Алфьоров.
Він зазначив, що українці та євреї століттями жили на цій землі, тому трагедія Бабиного Яру болить кожному поколінню українців.
“Недарма першим історичним пам'ятником у Києві після проголошення незалежності стала ось ця “Менора”. Місяця не пройшло після незалежності України, як вона постала тут. Вона бачила перші етапи відновлення нашої Української держави. Вона бачила, як 1 березня 2022 року іранськими «Шахедами» росіяни вбили тут п'ять осіб, серед них одну дитину. Вона бачила, як у 2025 році ми вшановували жертв Бабиного Яра і над нами літав «Шахед»”, - сказав Алфьоров.
Він також зауважив, що символом 85-х роковин трагедії Бабиного Яра стала тонка червона лінія. Відповідну мистецьку інсталяцію у Бабиному Яру створила литовська мисткиня Пауліна Пукіте.
Серед інших мистецьких заходів, які проводяться у Бабиному Яру до 85-х роковин, - інсталяція Михайла Алексеєка “Право на память”, що символізує втрачені життя.
Як повідомлялося, на початок німецько-радянської війни у Києві мешкало близько 200 тисяч євреїв. Невдовзі, з наближенням лінії фронту і розумінням неминучої окупації, частина із них евакуювалася вглиб Радянського Союзу, частина була мобілізована до лав Червоної армії, а частина – здебільшого найбідніші мешканці, літні люди, діти – залишилася в Києві. Тож коли столицю України зайняли нацисти, в місті залишалося близько 40 тисяч євреїв. Більшість із них загинула у Бабиному Яру. Пік розстрілів припав на два останні дні вересня 1941 року. Цей злочин став однією з найтемніших сторінок Голокосту.
29 вересня, у 85-ті роковини трагедії у Бабиному Яру, Зеленський вшанував пам’ять загиблих, зазначивши, що лише 29–30 вересня 1941 року тут були розстріляні майже 34 тисячі євреїв.
Фото: Павло Багмут / Укрінформ
Більше наших фото можна купити тут.