Із проблемою «сумнівних доказів» стикається судочинство в усьому світі - суддя Верховного Суду
Суддя Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду Сергій Фомін наголосив, що «сумнівні докази» є проблемою, з якою стикається судочинство в усьому світі.
Таку думку він висловив під час круглого столу в Укрінформі, присвяченому судовому моніторингу в Україні.
Фомін прокоментував дані Судового моніторингу IAC ISHR за 2026 рік, згідно з якими 30% доказів у Вищому антикорупційному суді є сумнівними.
«Постановка питання про сумнів автоматично не визначає його недопустимість як доказу (у суді – ред.). Важливо було б проаналізувати не те, які докази надаються та які доводи щодо сумнівів достовірності цього доказу ставить сторона захисту... Інша річ - яким чином це було почуто судом і те, як суддя мотивував, що в даному випадку ці доводи сторони захисту є безпідставними. Ось це важливо», - вважає Фомін.
На його думку, у висновках моніторингу судочинства слід змінити назву критерію «сумнівні докази».
«У попередньому звіті їх було 24%, зараз – уже 30%. Тобто прослідковується негативна тенденція, що зараз суди приймають сумнівні докази. Треба змінити принаймні назву цього критерію... І треба все ж розмежовувати, бо є світові виклики для кримінального процесу, і якраз дослідження електронних доказів, інформації з відкритих джерел – це проблема не тільки українського судочинства. Я розумію, що адвокати можуть ставити під сумнів автентичність тих записів, які надаються негласними слідчими розшуковими діями. Зараз увесь світ шукає способи, яким чином надати можливість стороні захисту перевірити достовірність і відомості, які містяться на цих записах», - зауважив Фомін.
Під час заходу обговорювався незалежний судовий моніторинг в Україні на відповідність судових процедур міжнародним стандартам справедливого правосуддя, системні процесуальні тенденції та зміцнення довіри до судів.
Як повідомляв Укрінформ, Європейський суд із прав людини заборонив румунській адвокатці протягом двох років представляти заявників через численні помилкові посилання на судову практику, згенеровані штучним інтелектом. Серед них були неіснуючі справи та вигадані фрагменти справжніх рішень.