В Американсько-українському християнському альянсі розповіли про три основні напрями своєї діяльності
Серед трьох основних напрямків діяльності Американсько-українського християнського альянсу (AUCA) - адвокація українських інтересів і України в США, міжрегіональне партнерство та горизонтальні зв’язки і гуманітарна підтримка та відбудова Української держави.
Про це представники AUCA повідомили під час спілкування з медіа в Укрінформі.
«Велика частина нашої роботи - це гуманітарна і соціальна допомога українському війську, переселенцям тощо», - сказав координатор платформи українсько-американського партнерства та координатор руху молитовних сніданків України Павло Унгурян.
Генеральний директор ТОВ AltexSoft, голова Наглядової ради Харківського IT-кластеру, член Виконавчого комітету Американсько-українського християнського альянсу Олександр Медовий, говорячи про гуманітарну складову їх проєктів, розповів про один із них, а саме – про проєкт U4U Kids, у якому беруть участь тисячі дітей загиблих воїнів.
«Ми беремо групи цих дітей, привозимо їх, поселяємо їх по сім'ях тих людей, які спілкуються українською, які є українцями - в першому, в другому, в третьому поколінні. Цим дітям служать. Є відновлення, є табори. Ці діти приблизно чотири тижні знаходяться в такій історії, потім вони повертаються, і потім їх не кидають. І потім ці ком'юніті вже (знаходяться – ред.) на стороні України, з цим ком'юніті дуже активно працюють», - повідомив він.
Медовий пояснив, що тут мова йде про психологічне відновлення, допомогу, дітей, які отримали друзів, «і це тисячі горизонтальних зв'язків».
Унгурян розказав і про Український тиждень у Вашингтоні, організований за участю Американсько-українського християнського альянсу, який є одним з їх головних проєктів.
«Це - перший тиждень лютого кожного року, у який відбувається приблизно 30-35 подій українсько-американського характеру, які поєднують Україну та США на основі духовних цінностей, але в той же час містять конкретний прикладний і професійний аспект», - заявив координатор руху молитовних сніданків України.
Він поінформував, що тут мова йде про низку форумів – освітянський, бізнесовий, медичний, спільні молодіжні івенти тощо.
«Чому важливий перший тиждень лютого? Бо в цей тиждень відбуваються кілька найпотужніших американських заходів, які і з усіх США, так і з усього світу збирають ключових лідерів цієї традиційної консервативної Америки, яка голосує переважно за республіканців, але в цей час нам потрібно мати наш голос. І ця робота дає результат», - сказав Унгурян.
Як приклад він навів випадок, коли у 2024 році під час Українського тижня і молитовного сніданку українська делегація церков зустрілася зі спікером Палати представників Майком Джонсоном.
«Це були лідери протестантських конфесій, які зустрілися зі своїм братом по вірі не офіційно на заходах християнського формату. На тій зустрічі багато чого прояснили і проговорили. І буквально за кілька місяців був розблокований довгоочікуваний пакет допомоги для України, який, до речі, досі ми повністю навіть не вибрали, цей 61 мільярд доларів допомоги Україні», - заявив координатор руху молитовних сніданків України.
Медовий поінформував, що до них приїжджають і різні культурні діячі, наприклад, тиждень тому був величезний концерт співачки і композиторки Джамали.
Член Виконавчого комітету AUCA пояснив, що першим елементом цієї адвокації є зробити так, щоб у Америці знали, що чи хто саме є в Україні.
«Потім ти розповідаєш і інші речі, не тільки культурні - про дітей, яких вкрали, про полонених, про те, що летить в наших цивільних, про те, що відбувається в Україні, про ЗСУ. Про всі ці речі ми розповідаємо на простому рівні. Тобто це низова робота. А в Америці ти не можеш не відповісти, бо якщо тобі подзвонили 50 твоїх виборців дуже швидко «за», то ти не можеш проголосувати проти. Бо в тебе вибори кожні два роки», - заявив він.
Унгурян повідомив, що одним із завдань AUCA є об'єднувати два народи – український і американський - не лише на вертикальному рівні, національному рівні - керівників держав, Держдепу, МЗС – а саме на рівнях «громада і громада», «люди і люди», «університети і університети», «лікарні і шпиталі», «поліцейські і поліцейські».
«Я вам можу розказати про багато прикладів партнерства. Один з них - це партнерство між штатом Огайо і Харківською областю. Друге партнерство - між містами, Харковом, наприклад, і Далласом», - заявив Медовий.
Унгурян, говорячи про напрямок відновлення України, акцентував увагу на післявоєнному відновленні і нинішній допомозі в ургентних потребах (продовольство, медицина, засоби гігієни, генератори).
«Тобто все те, що сьогодні потрібно людям напередодні зими. І це – те, що буде потрібно зробити (щодо – ред.) відновлення України потім. І AUCA хоче бути в цьому дуже-дуже активними, щоб відновлювати Україну, українські міста, села, церкви, школи, університети, сиротинці тощо - всю гуманітарну сферу. Для цього потрібно підняти цілий фронт. Бо в умовах, коли ліквідовано наразі USAID, вона фактично не працює як інституція, сьогодні потрібно знайти нові формати, в яких можна залучати ці ресурси, щоб допомагати Україні», - зазначив Унгурян.
Координатор платформи українсько-американського партнерства поінформував, що вони рухаються у цьому напрямку, і що всі ці аспекти роботи – заради того, щоб Україна вистояла і далі в майбутньому була потужною заможною країною, яка зможе й іншим допомагати і так далі.
У цьому спілкуванні з медіа взяли участь також голова AUCA, пастор церкви SOL у Сакраменто Вадим Дашкевич, заступниця голови AUCA Діана Габяк, генеральний пресвітер Національного слов’янського дистрикту Генеральної ради Асамблей Божих, пастор-євангеліст та член виконавчого комітету AUCA Джордж Давидюк та генеральний директор Укрінформу Сергій Череватий.
24 серпня у Державній службі України з етнополітики та свободи совісті поінформували, що голова ДЕСС зустрівся з делегацією Американсько-українського християнського альянсу (AUCA).
Ця громадська релігійна організація об’єднує представників української діаспори у США та американських партнерів, чия діяльність спрямована на підтримку України: вони взаємодіють із членами Конгресу, залучають релігійні спільноти, проводять інформаційні кампанії та координують гуманітарну допомогу.