Вживання тютюну та нікотину: демографічні наслідки для України

За результатами досліджень, щоденними споживачами тютюнових та нікотинових виробів в Україні є близько 37% чоловіків і 14% жінок

Україна перебуває в одному із найскладніших демографічних періодів своєї новітньої історії. Якщо у 1991 році чисельність населення країни становила близько 54 мільйонів осіб, то станом на 2026 рік, за оцінками Інституту демографії та досліджень якості життя імені Михайла Птухи НАН України, чисельність наявного населення без урахування тимчасово окупованих територій скоротилася приблизно до 29 мільйонів.

Поглиблення процесів депопуляції значною мірою обумовлено війною, тимчасовою окупацією частини території країни та масштабною вимушеною міграцією українців за кордон. Водночас демографічна криза в Україні сформувалася задовго до повномасштабного вторгнення і є результатом тривалого поєднання природного та міграційного скорочення населення. Однією з ключових причин високої передчасної смертності залишаються поведінкові фактори ризику, насамперед вживання тютюнових та нікотиновмісних виробів. Саме тому проблема тютюнокуріння має не лише медичний, а й демографічний вимір.

КОЖНА П'ЯТА СМЕРТЬ В УКРАЇНІ ПОВ'ЯЗАНА З ВЖИВАННЯМ ТЮТЮНОВИХ ВИРОБІВ

За даними Міністерства юстиції України, у 2025 році в країні було зареєстровано 485 296 смертей. За оцінками МОЗ, Центру громадського здоров’я та міжнародних організацій, щороку від захворювань, пов'язаних із вживанням тютюну, в Україні помирають від 85 до 130 тисяч, що дає підстави розглядати тютюнокуріння як один із найвагоміших чинників передчасної смертності населення.

Про гостроту проблеми свідчить також висока поширеність вживання тютюнових та нікотинових виробів в Україні. За результатами досліджень, щоденними споживачами є близько 37% чоловіків і 14% жінок.

Масштаби впливу вживання тютюну на смертність населення підтверджуються структурою причин смерті. Понад 80% смертей в Україні повʼязані з неінфекційними захворюваннями, зокрема хвороби системи кровообігу, злоякісні новоутворення, хронічні респіраторні та інші неінфекційні захворювання, які значною мірою пов’язані із поведінковими факторами ризику, серед яких одне з провідних місць займає вживання тютюнових та нікотинових виробів. За оцінками ВООЗ, близько 18% смертей від неінфекційних захворювань у Європейському регіоні пов'язані з вживанням тютюну. Враховуючи високий рівень поширеності куріння в Україні, вплив цього чинника на смертність населення може бути ще вагомішим.

Вживання тютюну є одним із ключових чинників розвитку онкологічних захворювань. За даними ВООЗ, приблизно 25% усіх смертей від раку у світі, пов’язаним з тютюнокурінням, а рак легень залишається захворюванням, найбільш пов'язаним із вживанням тютюнових виробів.

Окрім того, вживання тютюну підвищує ризик виникнення низки інфекційних хвороб. Зокрема, у курців ризик захворіти на туберкульоз є у 2–3 рази вищим порівняно з тими, хто не курить. За оцінками ВООЗ, 17% смертей від інфекцій нижніх дихальних шляхів повʼязані з вживанням тютюну.

Також вживання тютюну та нікотину негативно впливає на репродуктивне здоров'я жінок і чоловіків, підвищує ризик ускладнень вагітності та несприятливих перинатальних наслідків, що набуває особливого значення в умовах тривалого зниження народжуваності в Україні.

ВТРАТА ЗДОРОВʼЯ ТА ПРАЦЕЗДАТНОСТІ

Демографічні наслідки вживання тютюну не обмежуються передчасною смертністю. Не менш важливими є погіршення стану здоров'я населення, зниження продуктивності праці та скорочення очікуваної тривалості здорового життя. Саме ці процеси зумовлюють втрати людського капіталу, які мають довгострокові соціально-економічні наслідки.

Для України, яка вже стикається зі скороченням чисельності населення та його старінням, такі втрати набувають особливої ваги. Передчасне вибуття людей з економічної діяльності посилює дефіцит робочої сили, тоді як потреба у медичній допомозі, реабілітації, довготривалому догляді та соціальній підтримці постійно зростає. Це створює додаткове навантаження на систему охорони здоров'я, соціального захисту та державні фінанси.

За даними дослідження Global Burden of Disease, щороку через споживання тютюну українці втрачають понад 2 мільйони років здорового життя. Йдеться не лише про передчасні смерті, а й про роки життя, прожиті з обмеженнями здоров'я, що супроводжуються зниженням працездатності та якості життя.

Таким чином, наслідки вживання тютюну та нікотину виходять далеко за межі індивідуального здоров'я. Вони формують комплексний демографічний і соціально-економічний виклик, який впливає на відтворення людського капіталу, функціонування ринку праці, стійкість систем охорони здоров'я та соціального захисту, а також добробут українських домогосподарств.

В умовах війни та повоєнного відновлення України це питання не лише громадського здоров'я, а й збереження людського капіталу, економічної стійкості та обороноздатності держави.

Нездорова поведінка – це не лише індивідуальний вибір, а й фактор, що визначає демографічне майбутнє країни.

ДЕМОГРАФІЧНА СТРАТЕГІЯ ТА РОЛЬ АНТИТЮТЮНОВОЇ ПОЛІТИКИ

На відміну від багатьох демографічних втрат, спричинених війною чи процесами старіння населення, значній частині захворюваності та передчасної смертності, пов'язаних із вживанням тютюну, можна запобігти завдяки ефективній державній політиці.

Однією зі стратегічних цілей Стратегії демографічного розвитку України до 2040 року є зниження рівня передчасної смертності населення. План заходів з її реалізації передбачає проведення інформаційних кампаній щодо формування навичок здорового способу життя, підвищення особистої відповідальності за власне здоров'я, обізнаності щодо факторів передчасної смертності та шкоду тютюнопаління.

На державному рівні це має передбачати створення середовища, яке мінімізує доступність, привабливість і нормалізацію вживання тютюнових та нікотинових виробів. Йдеться про послідовну політику, що поєднує підвищення акцизів, обмеження маркетингу, ефективне регулювання нових тютюнових і нікотинових виробів та захист неповнолітніх від раннього залучення до їх вживання.

На розгляді Верховної Ради України перебувають законопроєкти №12091 та №14110-д, спрямовані на подальше вдосконалення державного регулювання у сфері контролю над тютюновими та нікотиновими виробами, а також гармонізацію українського законодавства з правом Європейського Союзу. Їх ухвалення може стати важливим кроком до посилення політики громадського здоров'я, збереження людського капіталу та підтримки демографічного відновлення України.

Дмитро Шушпанов, доктор економічних наук, професор, завідувач відділу демографічного моделювання та прогнозування Інституту демографії та дослідження якості життя імені Михайла Птухи НАН України