В ЄС планують продовжити захист для українців на рік, але не давати його військовозобов’язаним

Європейська комісія представила на розгляд Ради ЄС пропозицію продовжити термін дії Директиви ЄС про тимчасовий захист для українців, які залишили країну після повномасштабного вторгнення РФ, пропонуючи не надавати захист військовозобов’язаним.

Про це на брифінгу у Брюсселі повідомив єврокомісар із внутрішніх справ і міграції Магнус Бруннер, передає кореспондент Укрінформу.

«Ми презентуємо сьогодні пропозицію продовжити захист ще на рік», - заявив Бруннер, уточнивши, що йдеться про термін до 4 березня 2028 року.

За його словами, пропозиція враховує оборонні потреби України та потреби відновлення, тож має «цільове уточнення», внесене на прохання української сторони.

«Пропозиція передбачає, що тимчасовий захист не даватиметься новоприбулим особам, яким не дозволено виїжджати з України у зв’язку із військовими зобов’язаннями. Це те, що нас просила зробити Україна, і ми це робимо. Також це є відображенням дискусій з країнами-членами, особливо тими, які прийняли найбільшу кількість українських біженців», - заявив єврокомісар.

Він додав, що зараз в ЄС перебувають 4,4 млн українців – більше, ніж будь-де у світі.

Єврокомісар уточнив, що українським військовозобов'язаним не забороняється подавати заявки на отримання статусу біженця, і відкинув звинувачення щодо можливого порушення прав людини.

Водночас Бруннер заявив, що запускається пілотний проєкт сприяння поверненню українців на батьківщину. За його словами, йдеться як про тих, хто планує повернутися зараз, так і тих, хто може зробити це після створення необхідних умов.

Пропозиція продовжити тимчасовий захист ще на рік є частиною ширшої програми переходу від такого статусу до більш стабільного легального перебування в ЄС для українців, наголосив єврокомісар.

Читайте також: Комісар РЄ закликав продовжити захист для українців у Європі: Зараз час для більшої солідарності

Як повідомлялося, востаннє механізм тимчасового захисту для українців у ЄС продовжували до 4 березня 2027 року.

Минулого року Єврокомісія закликала столиці країн-членів підготуватися до можливого поступового припинення програми. У 2024 році вона ухвалила рекомендації щодо «скоординованого переходу» до більш стабільних правових статусів, але прогрес у цьому напрямку поки що є нерівномірним.

Фото Укрінформу можна купити тут.