Конструктивну взаємодію з Польщею підтримують 90% українців
Абсолютна більшість опитаних українців прагнуть до конструктивної взаємодії із Польщею.
Як передає Укрінформ, про це свідчать дані опитування, проведеного 17-23 червня Київським міжнародним інститутом соціології.
У червні в польсько-українських відносинах сталася суттєва криза, формально пов’язана із відмінними поглядами на спільні історичні події та з тим, яку роль ці відмінні трактування мають відігравати у міждержавних відносинах та у внутрішній політиці окремих держав. КМІС поставив запитання про те, який підхід до вирішення історичних суперечок між Україною і Польщею підтримують українці (частина опитування відбулася до рішення Президента Польщі забрати Орден Білого Орла у Президента Україна, частина – після цього рішення).
Згідно з дослідженням, лише 5% респондентів поділяють конфронтаційний підхід до вирішення історичних суперечок: 1% очікує, що Україна має підкоритися Польщі в цих питаннях, а 4% українців очікують, що Польща має підкоритися Україні.
Натомість 90% опитаних українців прагнуть до конструктивної взаємодії із Польщею.
Більшість (57%) поділяють прагматичний погляд, що кожна нація може мати своїх героїв і іншим націям не можна втручатися.
Ще 33% респондентів розраховують, що через спільні комісії істориків, а не політиків, можна досягти консенсусного погляду.
Як зазначив виконавчий директор КМІС Антон Грпушецький, результати опитувань показують, що українське суспільство доволі зріло і конструктивно підходить до питань історичних суперечок із Польщею. Майже всі українці проти нав’язування Україні польського погляду на спільну історію, водночас лише невелика частка українців хочуть нав’язати Польщі український погляд. Для більшості це питання має бути деполітизованим і не бути частиною міждержавних відносин чи засобом внутрішньої мобілізації для отримання політичних балів. Тобто або кожна країна займається своїми героями і не втручається у справи сусіда, або спільні комісії істориків, не політиків, намагаються сформувати консенсусний погляд.
Опитування проводилось методом телефонних інтерв’ю на основі випадкової вибірки номерів. У ньому взяли участь 1005 громадян у віці 18 років і старше, які на момент опитування проживали на території, яка контролювалася урядом України.
Формально за звичайних обставин статистична похибка такої вибірки (з імовірністю 0,95 і з врахуванням дизайн-ефекту 1,3) не перевищувала 4,1% для показників, близьких до 50%, 3,5% для показників, близьких до 25%, 2,5% - для показників, близьких до 10%, 1,8% - для показників, близьких до 5%. За умов війни крім зазначеної формальної похибки додається певне систематичне відхилення.
Як повідомляв Укрінформ, 27 травня Президент України Володимир Зеленський надав почесне найменування "імені Героїв УПА" Окремому центру спеціальних операцій "Північ»"Сил спеціальних операцій Збройних сил України. У МЗС Польщі засудили такий крок.
19 червня президент Польщі Кароль Навроцький ухвалив рішення позбавити Зеленського ордена Білого Орла.
Зеленський 20 червня повідомив, що відправив орден президенту Польщі поштою. Він запевнив, що Україна залишається відкритою до всіх змістовних форматів взаємодії з партнерами.
Орден Білого Орла є найстарішою та найвищою державною нагородою Республіки Польща. Зеленський був удостоєний цієї відзнаки у квітні 2023 року за заслуги у поглибленні польсько-українських відносин та захист прав людини.