У Страсбурзі відбулося засідання Парламентської мережі з питань становища дітей України
У Страсбурзі під час літньої пленарної сесії Парламентської асамблеї Ради Європи відбулося засідання Парламентської мережі з питань становища дітей України, присвячене відповідальності РФ за злочини проти українських дітей.
На ньому головувала одна з членкинь мережі, сенаторка Нідерландів Карла Мунен, повідомляє кореспондент Укрінформу.
Учасники розглянули питання документування злочинів проти українських дітей, збереження доказової бази, притягнення Росії до відповідальності, а також подальшої роботи міжнародних механізмів для повернення депортованих і примусово переміщених дітей.
«Такі дискусії, як сьогоднішня, є надзвичайно важливими для того, щоб привертати увагу до цієї теми. Я сподіваюся, що це також приведе до обговорень у національних парламентах держав Ради Європи, бо саме таких об’єднаних зусиль ми потребуємо, і кожен із нас має свою роль у тому, щоб домогтися справедливості для українських дітей», - сказала президентка організації We Are NOT Weapons of War, міжнародна юристка та експертка з питань воєнних злочинів Селін Барде.
Окремо на юридичній кваліфікації дій Росії щодо українських дітей зупинилася керівниця дослідницького відділу Центру прав людини ZMINA Онисія Синюк.
За її словами, індоктринація та мілітаризація українських дітей залишаються прогалиною в міжнародному праві, оскільки пропаганда служби у збройних силах держави-окупанта сама по собі не кваліфікується як окремий тяжкий міжнародний злочин або воєнний злочин. Водночас, у поєднанні з нав’язаним російським громадянством і примушуванням дітей до лояльності державі-окупанту така політика потребує належної правової оцінки.
«Природа і наслідки цієї політики разом мають бути враховані для визначення належної кваліфікації за міжнародним правом - як злочини проти людяності або переслідування, як прояв геноцидального наміру, а також як атаки проти шкіл у межах тяжких злочинів проти дітей», - наголосила Синюк.
Вона також закликала держави виконувати ордери Міжнародного кримінального суду та забезпечити сталу підтримку самого суду. За словами Синюк, відмова держав-учасниць Римського статуту виконувати такі ордери послаблює ефективність механізмів відповідальності.
У дискусії естонський делегат, голова Комітету ПАРЄ з юридичних питань і прав людини Ерік-Нілес Кросс окремо порушив питання збереження доказової бази щодо українських дітей, незаконно вивезених Росією.
Він звернув увагу на роботу дослідницької лабораторії, яка на основі фрагментованих і частково дубльованих даних формувала придатні для використання файли про зниклих дітей - за аналогією з досьє зниклих безвісти осіб, які можуть передаватися, зокрема, до баз Інтерполу.
«Фінансування цієї роботи було скорочене адміністрацією Трампа, а європейські уряди поки не забезпечили достатньої підтримки для її продовження. Якщо ми хочемо зберегти ці дані живими, це критично важливий ресурс, бо ордери МКС також значною мірою ґрунтувалися саме на цих даних», - наголосив Кросс.
Парламентську мережу з питань становища дітей України створили в ПАРЄ у 2024 році як постійний майданчик для координації зусиль парламентаріїв, міжнародних організацій, урядів і громадянського суспільства щодо захисту українських дітей, постраждалих від російської агресії. Мережу очолює представниця української делегації в ПАРЄ Олена Хоменко.