Безбар’єрність в Україні: як громадяни оцінюють рівень послуг у різних сферах
Українці найбільше задоволені рівнем безбар’єрності, який забезпечують магазини та поштові оператори, найменше – спортивні та культурні об’єкти.
Такі дані всеукраїнського дослідження, проведеного у 2025 році, оприлюднило Міністерство розвитку громад та територій, передає Укрінформ.
У Мінрозвитку оцінили результати реалізації Національної стратегії зі створення безбар’єрного простору в Україні.
«Результати демонструють, що безбар’єрність в Україні поступово розвивається, однак ключовим викликом залишається перехід від окремих рішень до створення цілісного та зручного користувацького досвіду», - йдеться в повідомленні.
Найбільша частка респондентів, які задоволені фізичною доступністю послуг (сума відповідей «цілком задоволений/а» і «скоріше задоволений/а»), зафіксована щодо торгівельних (81%) і поштових послуг (77%), банків і фінансових установ (70%), адміністративних послуг соціального характеру (67%), закладів охорони здоров’я (67%), релігійних закладів (64%) та громадського транспорту в межах населеного пункту (62%).
Натомість спортивні та культурні об’єкти мають найнижчий рівень задоволеності — 42% і 46% відповідно.
Дослідження також показало, що доступність різних послуг і просторів залишається нерівномірною. Попри загальне зростання рівня задоволеності, окремі групи населення - зокрема люди старшого віку, люди з інвалідністю, мешканці сільської місцевості та особи, які здійснюють догляд за людьми з інвалідністю, - частіше стикаються з бар’єрами у доступі до окремих послуг та об’єктів. Наприклад, люди з інвалідністю та особи, які доглядають за людьми з інвалідністю, частіше стикаються з фізичними бар’єрами та недоступним транспортом.
Ветерани демонструють середні або дещо нижчі показники, порівняно з рештою груп. Особливо проблемними для них виявилися сфери міжміського транспорту (31%), спорту (39%) та культури (45%), хоча рівень задоволеності доступом до органів влади (57%) або медичних закладів (56%) наближається до середньостатистичних даних.
Як зауважують автори дослідження, попри наявність позитивних оцінок у кількісному опитуванні, результати фокус-груп свідчать, що реальні фізичні бар’єри залишаються домінуючою проблемою у повсякденному житті представників усіх цільових груп. Учасники наголошували, що формальна наявність безбар’єрних рішень не завжди забезпечує можливість самостійного та безпечного користування послугами. Задоволеність часто є ситуативною і залежить від конкретного об’єкта або маршруту, тоді як системної безперервності доступного середовища не спостерігається. Таким чином, суб’єктивні оцінки задоволеності не завжди відображають рівень фактичної автономності користувачів.
Дослідження охопило всі шість напрямів Нацстратегії безбар’єрності та включало оцінку того, як люди сприймають доступність послуг органів влади, цифрових сервісів, освітніх можливостей, працевлаштування, медичних та реабілітаційних послуг, а також рівень захищеності від дискримінації. Його метою було не лише оцінити виконання заходів державної політики, а й зрозуміти, наскільки зміни відчувають самі люди у своєму повсякденному житті.
Як повідомлялося, Львів посів перше місце у рейтингу Індексу безбар’єрності серед 24 великих громад України за 2025 рік.
Фото: kyivcity.gov.ua