В Україні наразі заброньовані 6,5 тисячі священників - Єленський
Понад 10 тисяч релігійних організацій в Україні отримали статус об’єктів критичної інфраструктури, а близько 6,5 тисячі священнослужителів — право на бронювання від мобілізації.
Про це повідомив голова Державної служби етнополітики та свободи совісті Віктор Єленський під час презентації всеукраїнського опитування «Оцінка релігійної ситуації в Україні», що відбулася в Укрінформі.
«У зв’язку з тим, що церкви та релігійні організації здійснюють величезну гуманітарну й соціальну роботу, зміцнюють тил і підтримують фронт, релігійні організації можуть бути віднесені до об’єктів критичної інфраструктури, якщо відповідають низці визначених вимог», - зазначив Єленський.
За його словами, серед таких вимог:
- статут релігійної організації має бути зареєстрований у встановленому законом порядку;
- організація не повинна перебувати на тимчасово окупованій території;
- статут релігійної організації не має втратити чинність у зв’язку з вимогами законодавства щодо найменування;
- релігійна організація не повинна бути афілійованою із забороненою в Україні релігійною організацією. На сьогодні такою організацією є Російська православна церква;
- релігійна організація має бути внесена до Реєстру неприбуткових організацій та мати належний стан податкової звітності.
Саме тоді релігійні організації можуть бути віднесені до критичної інфраструктури.
«Із приблизно 35 тисяч релігійних організацій, які діють в Україні, наразі до критичної інфраструктури віднесено трохи більше ніж 10 тисяч», - поінформував Єленський.
Голова ДЕСС підкреслив, що керівники таких релігійних організацій, якщо вони є священнослужителями, можуть отримати відстрочку від мобілізації через механізм бронювання. Право на бронювання також мають священнослужителі, які здійснюють служіння в таких релігійних організаціях.
«На сьогодні заброньовано близько 6,5 тисячі священників», - наголосив посадовець.
Він також розповів, що дослідження, проведені Центром Разумкова, показали цікаві результати громадської думки. Близько 25% опитаних вважають, що священники повинні служити в армії нарівні з усіма іншими громадянами. Водночас 44% переконані, що для священнослужителів мають бути передбачені винятки. Якщо ж вони проходять службу, то не як комбатанти.
Відомо, що для низки так званих літургійних церков — зокрема православних і католицьких — священник може приносити лише безкровну жертву й не має права брати до рук зброю. Відповідно до церковних канонів, навіть у разі ненавмисного вбивства він може бути позбавлений священного сану.
«Сотні українських священників служать капеланами у Силах оборони України. Значна кількість священнослужителів також опікується українськими біженцями. Причому багато хто робить це у вільний від служіння на своїй парафії час. У деяких населених пунктах, особливо в прифронтовій та так званій сірій зоні, релігійна громада фактично залишається містоутворюючим або селищеутворюючим центром, навколо якого гуртуються люди та організовується суспільне життя», - додав очільник ДЕСС.
Як повідомляв Укрінформ, до Православної церкви України перейшли релігійні громади сіл Чернявка та Городківка Житомирської області, які раніше підпорядковувалися УПЦ МП.