Злочини під час Революції Гідності: Верховний Суд ухвалив, що держава відповідальна за дії службових осіб

Держава відповідальна за дії службових осіб своїх органів. Цивільний позов потерпілого від злочину, вчиненого службовою особою, до держави може бути розглянутий у кримінальному провадженні стосовно такої службової особи.

Про це йдеться у постанові Великої палати Верховного Суду, передає Укрінформ із посиланням на пресслужбу суду.

Як зазначається, у розглянутому ВП ВС кримінальному провадженні вироком суду колишнього заступника командира полку міліції особливого призначення «Беркут» було визнано винуватим і засуджено за державну зраду, перевищення влади та службових повноважень, незаконне перешкоджання проведенню зборів, мітингів, походів і демонстрацій під час подій Революції Гідності на Майдані Незалежності у 2013 році, яке було вчинене службовою особою на виконання явно злочинного наказу, із застосуванням фізичного насильства.

Велика Палата ВС розглянула касаційну скаргу Міністерства внутрішніх справ України, яке, зокрема, зазначало про обов’язковість застосування утвердженого у практиці Верхового Суду підходу про відповідальність держави за шкоду, завдану службовою особою її органу.

На вирішення ВП ВС було поставлено питання про те, чи може держава виступати у кримінальному провадженні як цивільний відповідач за вимогою потерпілого про відшкодування шкоди на підставі ст. 1174 ЦКУ з огляду на те, що держава прямо не поіменована як цивільний відповідач у тексті ст. 62 КПК.

ВП ВС виснувала, що за ст. 1174 ЦКУ обов’язок з відшкодування шкоди, завданої посадовою або службовою особою органу державної влади унаслідок вчиненого зазначеною особою кримінального правопорушення, пов’язаного з використанням її посадового, службового становища та порушенням її посадових, службових обов’язків, покладається безпосередньо на державу. Держава як цивільний відповідач бере участь у провадженні на підставі приписів ч. 3 ст. 127, ч. 5 ст. 128 КПК та ч. 2 ст. 48 ЦПК через відповідний орган державної влади, зазвичай орган, діями посадових або службових осіб якого завдано шкоду.

Як повідомляв Укрінформ, "Справи Майдану" охоплюють понад 5000 кримінальних правопорушень, підозру отримали 585 осіб, зокрема 52 високопосадовець.