Протокол Берклі є золотим стандартом у фіксації воєнних злочинів, але потребує доопрацювання - експерти
Протокол Берклі є золотим стандартом документування і фіксації воєнних злочинів, проте він потребує доопрацювання.
На цьому наголосив голова правління Національної асоціації лобістів України Олексій Шевчук під час обговорення в Укрінформі на тему “Імплементація Протоколу Берклі в Україні: від міжнародного стандарту до національної процесуальної практики”.
“Протокол Берклі є золотим стандартом документування всіх воєнних злочинів і фіксації воєнних злочинів. Але усе дуже плине, змінюється, і Протокол Берклі потребує доопрацювань, мабуть, враховуючи ті обставини, з якими сьогодні стикнулася Україна”, - зазначив Шевчук.
Доктор юридичних наук професор, заслужений юрист України, академік Національної академії правових наук України Василь Костицький також наголосив на необхідності внесення змін у Протокол Берклі і підготовки проєкту закону про його імплементацію.
Докторка юридичних наук, професорка, директорка Юридичного інституту КНЕУ імені Вадима Гетьмана Людмила Кожура пояснила, що Протокол Берклі щодо розслідування з використанням цифрових відкритих джерел - це міжнародний рекомендаційний стандарт, який був розроблений під егідою Управління Верховного комісара ООН з прав людини у співпраці з експертами Каліфорнійського університету в Берклі.
“Його мета - встановити професійні стандарти збирання, перевірки, збереження та використання цифрової інформації з відкритих джерел для документування порушень прав людини, міжнародних злочинів і потенційного судового використання. Тобто це спроба перетворити хаотичний цифровий контент на юридично надійний доказовий матеріал”, - зазначила вона.
За її словами, сучасні війни залишають не лише фізичні руйнування, а й цифровий слід. Кожура навела приклад розслідування катастрофи малайзійського боїнга на Донбасі, яке "показало, що відкриті цифрові джерела можуть допомогти реконструювати міжнародний злочин: геолокація, фото, аналіз відео, часові мітки”. Ця справа стала переломною, бо світ уперше побачив, що відкриті джерела - це не просто інформаційний шум, а потенційно потужний доказовий ресурс, зауважила докторка юридичних наук.
Показовим, за її словами, був і сирійський конфлікт, адже міжнародні слідчі часто просто не мали фізичної можливості дістатися до місця подій, державні архіви були знищені або недоступні. "І саме тоді відкриті цифрові джерела стали не допоміжним, а подекуди єдиним способом документування міжнародних злочинів”, - сказала Кожура.
Водночас, додала вона, виникла проблема довіри до цифрових доказів. “Тому що цифровий матеріал - це не автоматична істина. Його можна редагувати, монтувати, виривати з контексту, маскувати під іншу дату, створювати за допомогою дипфейку”, - зауважує докторка юридичних наук.
Міжнародна спільнота потребувала єдиного стандарту. Протокол Берклі фактично зробив для цифрових доказів те, що класична криміналістика свого часу зробила для речових доказів - він створив мову довіри, зазначила директорка Юридичного інституту.
“Бо якщо злочин зафіксований, але юридично не може бути використаний, це втрата справедливості… Якщо право не адаптується до цифрової реальності, цифрова реальність почне існувати без права”, - переконана вона.
Кожура наголосила, що війна в Україні стала однією з найбільш документованих воєн сучасності - йдеться про Бучу, Ірпінь, Маріуполь, Ізюм, депортацію дітей, атаки на цивільну інфраструктуру, злочини проти військовополонених. Величезна частина первинної інформації про ці злочини існує саме у цифровому форматі. Міжнародний кримінальний суд уже активно працює з цифровими доказами, США та Велика Британія інтегрують Open Source Evidence (факти чи докази, знайдені у відкритому доступі) у кримінальні провадження.
“Світ уже не дискутує, чи можуть цифрові матеріали бути доказами. Світ дискутує про стандарти їхньої допустимості. І тут Україна має не наздоганяти, а формувати практику”, - вважає Кожура.
Старший слідчий в особливо важливих справах 1-го відділу (документування злочинів агресії) управління документування злочинів, учинених в умовах збройного конфлікту, Головного слідчого управління Національної поліції України Олександр Кравченко сказав, що поліцейські фактично застосовують Протокол Берклі у своїй роботі. “Ми завантажуємо відео, перевіряємо, чи дійсно відбувалися якісь спекуляції з фотографіями. Але ми його розглядаємо у комплексі, тобто ми ще відпрацьовуємо потерпілих”, - зазначив він.
Заступник начальника управління запобігання вчиненню, виявлення і припинення правопорушень Головного управління Військової служби правопорядку ЗСУ Роман Литвин повідомив про розробку двох проєктів наказів Міноборони - щодо службових перевірок і службових розслідувань, у яких уже враховуються деякі принципи за Протоколом Берклі.
“На сьогодні ВСП також працює з OSINT-матеріалами, і ми перевіряємо ту чи іншу інформацію, яку отримуємо через можливості OSINT”, - зазначив він.
Водночас, за словами Литвина, ВСП є правоохоронним військовим формуванням без своїх органів дізнання і слідчих, тому вони мають усі отримані матеріали передавати іншим правоохоронним органам, залежно від підслідності. “І на сьогодні існують проблеми щодо передачі цих матеріалів, збереження їхньої ідентичності, відсутності міжвідомчих протоколів по взаємодії щодо передачі цих матеріалів; процедур цифрової безпеки при передачі цих матеріалів”, - сказав представник ВСП.
Він наголосив, що для Військової служби правопорядку є дуже важливим питання імплементації Протоколу Берклі.
Як повідомляв Укрінформ, Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець презентував проєкт «Зроблено в Росії. Доставлено в полон». Він розповідає про головний експортний продукт російського виробництва – воєнні злочини.