Понад 70% українців дізнаються про корупцію із соцмереж - голова НАЗК

«Україна спільно з партнерами приділяє увагу переважно вдосконаленню політик та інституцій, однак полем протистояння є також інформаційно-когнітивна сфера. Понад 70% українців отримують інформацію про корупцію з соціальних мереж, близько половина з якої має ознаки дезінформації. Саме цей дискурс формує настрої громадян, а відтак і порядок денний національної політики. Наративна війна руйнує згуртованість суспільства так само, як ракети знищують інфраструктуру. І тут росія має вагомі здобутки як в Україні, так і на Заході, попри те, що військовий потенціал НАТО й економічні можливості Європи переважають російські можливості», — сказав він.

Павлущик зауважив, що війна закономірно підвищує корупційні ризики у сферах оборони, відбудови та енергетики, де сконцентровано найбільші ресурси. Для мінімізації корупції Україна вдається до цифровізації процедур, посилення спроможності та незалежності антикорупційних інституцій, а також підтримки інфраструктури відкритості для демократичного контролю з боку громадянського суспільства.

За словами голови НАЗК, російські загрози, які все частіше спираються на поєднання тіньового впливу спецслужб, організованих злочинних та олігархічних груп, варто оцінювати комплексно, як частину єдиної державної стратегії дестабілізації демократичних режимів.

Окрім цього, під час сайд-івенту в межах Глобального форуму з питань доброчесності та боротьби з корупцією 2026 року (2026 OECD Global Anti-Corruption & Integrity Forum – GACIF), присвяченого темі протидії захопленню держави, очільник НАЗК презентував інституційні механізми, які стримують довільну зміну правил, привласнення державних ресурсів та руйнування інструментів підзвітності в публічному секторі.

Зазначається, що серед ключових запобіжників – розвинута система контролю статків і способу життя посадовців, фінансування політичних партій та виборчих кампаній, ідентифікації корупційних ризиків у найбільш чутливих сферах, а також запобігання незаконним впливам на законодавчий процес через впровадження інституту лобіювання в Україні.

Голова НАЗК представив досвід роботи з виявлення і попередження корупції в оборонному секторі, наголосивши на двох інструментах: стратегічному аналізі корупційних ризиків та антикорупційній експертизі нормативно-правових актів. Він повідомив про здійснений Нацагентством аналіз ризиків у тилових закупівлях та закупівлях дронів для війська. Рекомендації, надані за підсумками аналізу, наразі імплементуються оборонними відомствами.

"При ідентифікації корупційних ризиків у секторі безпеки й оборони НАЗК отримує необхідну інформацію від Міністерства оборони та інших уповноважених структур, у тому числі інформацію з обмеженим доступом. Відкритість і прозорість процедур у цій сфері не може бути абсолютною, однак це компенсується ефективним застосуванням антикорупційних інструментів всередині організації. Адже інвесторам та іншим стейкхолдерам галузі важлива не тотальна прозорість, а довіра до правил, за якими працює система, до механізмів контролю та моніторингу, які мінімізують корупційні ризики», – розповів Павлущик.

За його словами, швидкість ухвалення рішень в умовах війни є вагомим фактором успіху, водночас важливо, щоб рішення ухвалювались на основі релевантних даних.

Як повідомляв Укрінформ, Голова Національного агентства з питань запобігання корупції Віктор Павлущик закликав міжнародних партнерів з розвитку та Кабмін розпочати процедуру зовнішньої незалежної оцінки ефективності діяльності відомства за 2022-2025 рр.