Доступ до справ НАБУ у реєстрі судових рішень має понад 10000 осіб - керівник детективів
Доступ до справ Національного антикорупційного бюро (НАБУ) у реєстрі судових рішень мають понад 10 тисяч людей, серед яких – співробітники Нацполіції, АРМА та Держбюро розслідувань.
Про це керівник підрозділу детективів НАБУ Олександр Абакумов повідомив під час засідання Комітету з питань антикорупційної політики щодо подальшого дослідження обставин операції «Мідас» та діяльності антикорупційних органів, передає кореспондент Укрінформу.
«Щодо доступу у реєстрі судових рішень – насправді зараз доступ до наших ухвал і наших кримінальних проваджень у реєстрі судових рішень мають понад 10 тисяч людей – це всі судді, велика кількість співробітників АРМА, фінмоніторингу, НПУ, ДБР, БЕБ, прокурорів, СБУ», - зазначив він.
Абакумов пояснив, що у такій кількості людей неможливо втримати таємницю досудового розслідування.
«Якщо брати цю справу («Мідас» - ред.), то ми запланували (після проведення певних обшуків – ред.) низку інших слідчих і процесуальних дій, для чого необхідно було отримувати ухвалу про проведення обшуку. Ця ухвала потрапляє у реєстр автоматично з моменту її видачі, і у нас є 30 днів, щоб розрахувати, коли найоптимальніший час для проведення цього обшуку. І всі ці дні будь-хто з цих співробітників може подивитися цю ухвалу і попередити людей, у яких ми хочемо провести цю слідчу дію», - пояснив керівник підрозділу детективів НАБУ.
У бюро вважають це максимально негативним і ризиковим явищем для всього процесу кримінальної юстиції.
«Бо порушується сама таємниця (досудового розслідування – ред.) шляхом розміщення (матеріалів справи – ред.) у місці, де цю ухвалу може подивитися понад 10 тисяч людей. Якщо говорити про те, чим ви можете допомогти (народні депутати – ред.) – ми системно протягом 5 років вже кажемо, що це велика проблема для всіх правоохоронних органів. Я прошу, якщо є можливість, допомогти нам із цим», - сказав він, звертаючись до присутніх на засіданні комітету нардепів.
Своєю чергою керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Олександр Клименко пояснив, у чому небезпека широкого доступу до судового реєстру.
«Коли у пошуку (у Єдиному держреєстрі судових рішень, - ред.) ти вбиваєш номер конкретного кримінального провадження, реєстр тобі видає всі ухвали, які судом видавалися по цьому конкретному кримінальному провадженні», - сказав Клименко, коментуючи намагання невстановлених осіб дізнатися про перебіг розслідування справи «Мідас» через доступ до судового реєстру.
За його словами, це дає можливість відстежувати кожен крок слідства. «Куди ми рухаємося, який буде наш наступний крок (…). Тобто фактично це системна протидія самому розслідуванню, якщо ти маєш доступ до цього реєстру», - зазначив керівник САП.
Він закликав народних депутатів врегулювати проблему широкого доступу до судового реєстру на законодавчому рівні.
«Врегулювання нормальної роботи цього реєстру, до речі, вирівняє питання і щодо невідкладних обшуків. Більшість правоохоронних органів проводять невідкладні обшуки саме через цей «провал». Тому що поки вони подадуть клопотання, поки вони отримають ухвалу, фігуранти вже знають», - зазначив Клименко.
Він розповів, що деякі адвокати надавали навіть такі послуги: створили програму, яка за ключовими словами моніторила у судовому реєстрі справи у ВАКС, деяких судах Києва та Харкова.
«Тобто по ключових словах вони надавали таку послугу, що ти завчасно отримаєш інформацію, якщо хтось звернеться з арештом, з обшуком і тому подібне», - додав очільник САП.
Голова Комітету ВР з питань антикорупційної політики Анастасія Радіна закликала представників антикорупційних органів надати комітету відповідні звернення для реагування.
Як повідомлялося, у листопаді минулого року директор Національного антикорупційного бюро Семен Кривонос просив народних депутатів позбавити можливості не дотичних до справ бюро правоохоронців і суддів дізнаватися про слідчі дії з Єдиного державного реєстру судових рішень.
10 листопада НАБУ заявило про спецоперацію з викриття корупції у сфері енергетики. За даними слідства, учасники злочинної організації вибудували масштабну схему впливу на стратегічні підприємства державного сектору, зокрема на Енергоатом.
Основним напрямом діяльності злочинної організації було систематичне отримання неправомірної вигоди від контрагентів НАЕК «Енергоатом». Розмір цієї неправомірної вигоди становив від 10% до 15% від вартості контрактів.
Фото: НАБУ