Фінський волонтер, якого увʼязнили в Україні після смертельної ДТП, оскаржує вирок
Фінський волонтер, якого засудили до шести років увʼязнення в Україні після смертельної ДТП, оскаржує вирок.
Про це у коментарі Укрінформу повідомив адвокат засудженого Михайло Тарасенко.
Раніше, 1 жовтня 2025 року, Полтавський районний суд визнав винним уродженця міста Гельсінкі, громадянина Фінляндської Республіки у вчиненні смертельної ДТП (ч. 2 ст. 286 Кримінального кодексу України). Суд призначив йому покарання у вигляді позбавлення волі строком на шість років з позбавленням права керування транспортними засобами строком на три роки, а також відшкодування моральної та матеріальної шкоди сім'ї потерпілого.
6 лютого 2026 року в Єдиному державному реєстрі судових рішень оприлюднили ухвалу Полтавського апеляційного суду від 27 січня. Справу постановили розглянути заново. Сторона захисту оскаржує як міру покарання, так і запобіжний захід, зазначив Тарасенко.
"З приводу запобіжного заходу: зазвичай в таких справах або взагалі не обирається запобіжний захід, або обирається особисте зобов'язання, тобто навіть без застави. А в нашому випадку з першого дня застосовано найбільш суворий запобіжний захід, який взагалі передбачений нашим чинним кримінально-процесуальним законодавством", – додав він.
Адвокат зазначає, що навіть підсудні, які вчинили таке кримінальне правопорушення в стані алкогольного сп'яніння, часто не перебувають під вартою після внесення застави. Також оскаржують і міру покарання.
"Ми в Полтавському районному суді взагалі не знайшли покарання, пов'язаного з реальним позбавленням волі за цією частиною цієї статті, тобто Полтавський районний суд взагалі не позбавляє волі в межах таких статей. Там є винятки – якщо людина втекла й не надавала допомогу чи інші обтяжуючі обставини. А так зазвичай суди дають 3-5 років позбавлення волі і тут же ж звільняють від відповідальності. Ми не знайшли в Україні взагалі в реєстрі судових рішень жодного подібного такого суворого вироку", – пояснив Тарасенко.
Він стверджує, що й цивільний позов не відповідає ситуації: вдова просила 20 млн грн, суд задовольнив позов частково та призначив відшкодування мільйона гривень, а також обов'язок щомісячної сплати по втраті годувальника. "Ці платежі розраховуються із зарплати загиблого, а він був посадовцем Служби безпеки України. Тобто фін до повноліття двох дітей, яким 5 і 8 років, щомісячно має сплачувати по 23 тис. грн на кожну дитину", – зазначає захисник.
Фінський волонтер загалом визнає свою провину. Тривалий час у СІЗО він не мав спілкування, оскільки поруч з ним не було б нікого, хто б володів англійською мовою (окрім спілкування з адвокатами).
За твердженням Тарасенка, потерпіла намагалася зірвати засідання, заявляючи клопотання за пару годин до їхнього початку.
Щодо потерпілої сторони, то у вироку Полтавського районного суду йдеться, що вдова на засіданні Полтавського районного суду просила не враховувати каяття обвинуваченого, тому що "воно є формальним", оскільки згідно з правовою позицією Верховного Суду про щирість каяття особи свідчить і поведінка засудженого після вчинення злочину. Потерпіла стверджує, що посилання обвинуваченого на його щире каяття нібито повністю спростовується його поведінкою після вчинення злочину, оскільки обвинувачений шкоду не відшкодував. Вона просила суд призначити обвинуваченому найсуворіше покарання.
В апеляційній скарзі жінка просила скасувати вирок місцевого суду та призначити новий розгляд кримінального провадження в суді першої інстанції. Вона зазначила, що суд першої інстанції (Полтавський районний) вчинив порушення – розглянув кримінальне провадження у спрощеному порядку без її згоди.
Потерпіла також стверджує, що місцевий суд не надав оцінки її твердженням про наявність у діях обвинуваченого складу інших кримінальних правопорушень, оскільки загиблий був полковником Служби безпеки України, а обвинувачений є громадянином іншої держави, тож "його мета перебування в Україні належним чином не встановлена".
Окрім того, потерпіла вважає, що суд першої інстанції не перевірив факт виконання її чоловіком обов'язків військової служби під час його загибелі, що призвело до неправильного вирішення судом цивільного позову про відшкодування моральної шкоди. Жінка зазначає про неправильний розрахунок судом розміру шкоди, завданої смертю годувальника.
Ситуація набула розголосу на міжнародному рівні. Як повідомляло "Громадське" з посиланням на фінське видання Helsingin Sanomat, 33-річний Мустонен Роопе Мікаель (Антті) працював охоронцем у метро. З 2022 року він почав їздити в Україну, перевозячи як бойове спорядження для військових, так і речі для цивільних.
У травні 2025 року чоловік їхав із Харкова до Києва своїм мікроавтобусом Volkswagen Transporter і віз устаткування та обладнання, зокрема для військових.
На узбіччі дороги, якою їхав Антті, і частково на проїжджій частині, стояв позашляховик Toyota SUV. Водій автомобіля при цьому оглядав ліве колесо з увімкненими аварійними вогнями. Антті помітив машину, але не водія, тому збив його. Фін надав першу допомогу постраждалому, але той помер в лікарні.
Видання повідомляє, що дружина загиблого в ДТП службовця Служби безпеки України є головою Господарського суду в Харківській області.
Також зазначається, що Міністерство закордонних справ Фінляндії заявило, що знає про процес над Антті й намагається надати йому допомогу консульськими послугами. Його ж адвокат додав у коментарі, що в грудні 2025 року в інтересах клієнта звернувся в Європейський суд з прав людини з приводу його тримання під вартою безпідставного і надмірного запобіжного заходу.
Наразі обидві сторони чекають призначення нового складу суду в суді першої інстанції та визначення дати засідання.
Як повідомляв Укрінформ, у Сумах до суду передали справу псевдоволонтерів, які привласнили 4,7 млн грн, зібраних на допомогу військовим.