У Києві вшанували пам’ять військового фотографа Руслана Ганущака
У столиці пройшов пам'ятний захід, присвячений Руслану Ганущаку – військовому журналісту, фотографу та оператору, який загинув 11 січня 2025 року під час виконання бойового завдання у Курській області.
Про це передає кореспондент Укрінформу.
Захід об’єднав родину, друзів, побратимів, науковців та представників Музею Революції Гідності.
Сестра Руслана – Ірина Форостян, яка також є засновницею та керівницею Ruslan Ganushchak Documentary Foundation згадала про його дитинство, формування світогляду та любов до України.
«Зростаючи у великій родині в мальовничому Прикарпатті, Руслан не міг не покохати ці гори природу й людей. Батьки змалку зацікавлювали нас історією, а брат дуже любив природу, радіо і кіно. Його захоплення почалось ще у школі. Всі любили Руслана і будуть його любити – за лагідну вдачу, велике серце», - сказала Форостян.
Вона також наголосила, що брат свідомо обрав шлях боротьби і не боявся смерті.
Під час заходу продемонстрували відеозамальовки Руслана Ганущака, зокрема його фільми про Карпати, які принесли йому професійні нагороди. Загалом він був лауреатом численних українських та міжнародних кінофестивалів.
Його кадри увійшли до документально-музичного фільму «Україна. Майдан. Перезавантаження», а також були використані у стрічці «Зима у вогні», яка отримала номінацію на премію «Оскар». Він також став володарем головного призу Миколайчук FEST-2016 за фільм «Брат за брата».
Під час заходу також згадали ключову роль Руслана Ганущака у документуванні подій Революції Гідності. Він працював оператором, перебував на Майдані з перших днів протестів і зняв одні з найважливіших відеодоказів розстрілів 20 лютого 2014 року на вулиці Інститутській.
Зокрема, він зафіксував стрілянину з боку спецпідрозділів «Беркуту», момент убивства Героїв Небесної сотні Ігоря Дмитрієва та Андрія Дигдаловича, евакуацію поранених і загиблих до готелю «Україна», розгін мирної ходи 18 лютого, штурм Майдану та пожежу Будинку профспілок.
Усі ці матеріали Руслан передав до Генеральної прокуратури України, де вони використовуються як докази у справах щодо злочинів проти учасників Революції Гідності. Сам Ганущак також проходив у цих справах як свідок. Камеру та інші особисті речі родина передала до музею Революції Гідності.
«Для нас Руслан був людиною з великої літери, душею колективу. Після важких виїздів, у мороз, він зустрічав нас із гарячим карпатським чаєм. Він ніколи не полишав свого покликання оператора – навіть війну знімав так, що в кадрі завжди була надія, як-от квітка серед розбитої посадки, світанок після бою», - згадав про побратима командир спеціального розвідувального відділення 92-ї окремої штурмової бригади імені кошового отамана Івана Сірка на позивний «Магада».
Руслан Ганущак розпочав діяльність як воєнний оператор у 2014 році, будучи бійцем батальйону «Азов». Він документував війну на Донбасі, зокрема у Широкиному, Гранітному, Мар’їнці, Бердянському, Лебединському. У 2016 році зняв фільм «Два дні в Іловайську». Після початку повномасштабного вторгнення працював оператором телеканалу 1+1, знімав події у Бучі, Ірпені, на Чернігівщині, а згодом вступив до лав ЗСУ.
Окрім мистецьких відзнак, Руслан був нагороджений військовими медалями командування ЗСУ, зокрема «Іван Сірко», «Брат за брата», «За оборону Маріуполя», «За оборону Батьківщини».
Указом Президента України від 6 червня 2025 року він був посмертно нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня, а 23 серпня 2025 року – орденом «За заслуги» ІІІ ступеня.
Щоб зберегти спадщину та продовжити його справу, родина створила Фундацію документалістики імені Руслана Ганущака, яка започатковує премію його імені для військових журналістів, документалістів і фотографів тощо. Основна мета такої ініціативи – зберегти правду про війну Росії проти України та підтримати нове покоління документалістів.
Як повідомлялось, із початку повномасштабного вторгнення Росії загинули 142 медійники, за минулий рік - троє.