Реєстр збитків отримав майже 80 тисяч заяв від українців
Українці вже подали майже 80 тисяч заяв до міжнародного Реєстру збитків, завданих агресією РФ проти України.
Про це сказав керівник Реєстру Маркіян Ключковський у коментарі кореспонденту Укрінформу в Гаазі.
Фото: Маркіян Ключковський
“Станом на сьогодні ми вже маємо майже 80 000 заяв, поданих до Реєстру. Хоча ця цифра не повністю відображає загальний масштаб. Ми бачимо, що щодня це число зростає. І що більше категорій ми запускаємо, то більше людей в Україні дізнаються про Реєстр, про його мету та роботу. Темпи подання заяв збільшуються, і з відкриттям нових категорій, безумовно, кількість заяв зростатиме”, — сказав він.
Він зазначив, що Реєстр збитків для України приймає заяви в 43 затверджених категоріях, що включають різні збитки, втрати чи шкоди. За типами заявників вони розділені на три основні групи: заяви від фізичних осіб, заяви від держави Україна та заяви від юридичних осіб, переважно бізнесу.
“Станом на сьогодні ми вже запустили 14 категорій. Вони включають заяви щодо смерті близького члена сім’ї, зникнення безвісти, серйозних тілесних ушкоджень, завданих жертвам тортур і сексуального насильства, незаконного позбавлення волі, вимушеного внутрішнього переміщення, а також групу категорій, пов’язаних із пошкодженням і руйнуванням майна або втратою доступу до нього внаслідок війни. У найближчі тижні та місяці ми продовжимо запуск категорій для фізичних осіб — цей процес триває”, — наголосив Ключковський.
За його словами, вимоги щодо доказів, які подаються до Реєстру, були сформовані з урахуванням реалій, у яких перебувають люди.
"А реальність така, що війна триває. Багато людей були змушені залишити свої домівки, і, звичайно, не всі мають можливість шукати докази та готувати пакети документів, яких, скажімо, вимагав би суд. Тому наші форми заяв розроблені так, щоб бути максимально гнучкими та враховувати всі можливі ситуації. Насамперед значна частина доказів автоматично збирається та надається заявникам з українських державних реєстрів і баз даних завдяки порталу “Дія”, через який люди подають заяви. Це значно полегшує процес для заявників. Окрім цього, ми просимо й рекомендуємо людям подавати все, що вони мають — усе, що, на їхню думку, може допомогти нам зрозуміти, що з ними сталося, за яких обставин, і дійти висновку по їхній справі. Для когось це будуть детальні документи, для когось — простий опис своїми словами того, що сталося. Чим детальніший опис, тим, звісно, легше нам працювати. Крім того, ми зможемо доповнювати такі заяви додатковою інформацією — з інших заяв, поданих щодо тієї ж локації, а також з інших джерел. Наприклад, супутникові знімки надзвичайно корисні для оцінки руйнувань нерухомого майна. Тому відсутність документів не є перешкодою для подання заяви”, - пояснив керівник Реєстру.
Він додав, що Реєстр не визначає та не виплачує компенсації. Його основна функція — збирати, перевіряти та зберігати інформацію, яка згодом буде використана Компенсаційною комісією, що ще перебуває у процесі створення.
“Компенсаційна комісія, яку створять на основі міжнародного договору, ухвалюватиме рішення про право на компенсацію та її розмір. 16 грудня 2025 року планується підписання відкритої конвенції Ради Європи про створення міжнародної Компенсаційної комісії”, — сказав він.
Як повідомляв Укрінформ, Нідерланди в грудні проведуть конференцію щодо збитків України від війни з Росією.
Фото: Ірина Драбок, Укрінформ
Фото Укрінформу можна купити тут.