В Україні відзначають День Збройних сил
У суботу, 6 грудня, українці відзначають День Збройних сил України.
Як передає Укрінформ, він започаткований постановою Верховної Ради України у 1993 році. Дата святкування була обрана не випадково – саме 6 грудня 1991 року було ухвалено Закон Украхни «Про Збройні сили України».
Після проголошення незалежності Україна отримала у спадок від СРСР одне з найбільших та найпотужніших угруповань військ у Європі, оснащене ядерною зброєю, авіацією стратегічного призначення та значним арсеналом техніки. Однак за понад два десятиліття незалежності армія зазнала руйнівних скорочень. Кількість військовослужбовців зменшували майже щороку, фінансування урізали, військова інфраструктура занепадала. Додатковим чинником став постійний політичний тиск Москви, яка намагалася заблокувати створення в Україні справді боєздатного війська.
Перелом у сучасній історії Збройних сил України настав у 2013-2014 роках – після Революції Гідності, окупації Криму та початку бойових дій на сході. Попри критичний стан армії, відсутність належного забезпечення й зрадницьку поведінку частини командного складу того часу, українські військові змогли стримати агресію та відстояти незалежність держави.
Відтоді ЗСУ кардинально змінилися: оновилися стандарти підготовки, почалася модернізація озброєння, Україна взяла курс на євроатлантичну інтеграцію й оголосила про прагнення вступити до НАТО.
Вже четвертий рік поспіль українці відзначають День Збройних сил в умовах повномасштабної війни. Із перших днів вторгнення російські війська зустріли організований опір ЗСУ, які показали здатність протистояти армії, що вважалася однією з найпотужніших у світі.
Станом на зараз Україна посідає 20-те місце серед 145 країн у рейтингу військової могутності Global Firepower, тоді як Росія зберігає друге місце. Водночас ЗСУ залишаються ключовою опорою держави, яка продовжує боротися за свободу і безпеку свого народу.
***
Головнокомандувач ЗСУ генерал Олександр Сирський з нагоди Дня Збройних сил України відзначив, що українська армія сьогодні потом і кров’ю йде до мети - завдати російським загарбникам поразки, зберегти Україну, відстояти її незалежність і волю.
За його словами, сьогодні Збройні сили – "це дзеркало українського суспільства, яке показує, хто ми є як нація: солідарні, наполегливі, незламні. Це міцна основа української державності".
"За нами, – наголосив Сирський, – славні традиції воїнства князівської доби, часів козаччини, Перших визвольних змагань, самопожертва Української повстанської армії. Уже наш нинішній досвід – розгром росіян під Києвом, героїзм захисників Маріуполя, Харківська контрнаступальна операція, звільнення правобережжя Херсонщини та острова Зміїний, битва за Чорне море, Курська наступальна операція. Ми знаємо, як бити переважаючого ворога".
Як підкреслив головнокомандувач, сучасне українське військо свідоме своєї історичної місії. "Ми не маємо права повторити помилки сторічної давнини. Мусимо вистояти у війні за свободу й незалежність. І ми обов’язково вистоїмо, хоч як важко нам на полі бою", – зазначив генерал.
Як зауважив Сирський, сьогодні росіяни будують нові загарбницькі плани та вважають, що їм вдасться навʼязати світу верховенство злочинного принципу – права сили і права сильного, але "Збройні сили України розбивають цей принцип, адже ми – щит Європи від російської орди. Наші партнери – з нами, і ми вдячні їм за послідовну підтримку".
Водночас, за словами головнокомандувача ЗСУ, сьогодні "символами нашої боротьби є дрони, ракети, удари по глибоких тилах ворога далекобійними системами власного виробництва. Ми переносимо війну на територію Росії – туди, звідки вона прийшла".
"Ми прагнемо закінчити цю війну, як ніхто інший. Але ми знаємо точно, що жодна модель гарантій безпеки для України неможлива без наших Збройних сил. Неможлива без українського солдата. Наші воїни – найвища цінність", – заявив генерал.
У день створення Збройних сил України Сирський привітав кожного українського військовослужбовця – тих, хто був у строю всі ці роки, і тих, хто долучився нещодавно. Усіх, хто тримає фронт і б’є ворога, наближаючи перемогу та довгоочікуваний мир для України. "Це честь – іти з вами пліч-о-пліч в одному строю", – підкреслив він.
Сирський також заявив, що хоче попросити пробачення в кожної родини, яка втратила захисника чи захисницю на війні з російськими загарбниками. "Простіть, що не вберегли. Вічна памʼять і вічна слава нашим побратимам та посестрам! Кожна жертва буде відплачена та не буде марною", - запевнив він.
"Потом, кров’ю, але йдемо до своєї мети: завдати агресору військової поразки, зберегти Україну, відстояти її незалежність і волю", - підкреслив головнокомандувач ЗСУ.
***
Президент Володимир Зеленський з нагоди Дня Збройних сил України зазначив, що 6 грудня – великий день. "День тих, хто, тримаючи зброю, доводить українську силу, – День Збройних сил України. І це про тих, хто дійсно об’єднує народ у боротьбі, вдячності, пам’яті і, звісно, об’єднує у великій повазі", - наголосив він.
"Ця наша повага – не лише в підтримці, молитвах, не лише в донатах і словах, які всі, безумовно, сьогодні напишуть своїм – рідним воїнам, які є в кожного. Ця повага про дещо більше. Вона стала окремим явищем, феноменом нової України. Ця повага стала мистецтвом. І ця повага довкола нас – у наших містах, на наших вулицях і наших будинках. Це сотні зображень, які народилися по всій Україні. Сотні присвячень, що поєднали в собі мільйони подяк тобі, тобі, український воїне! І як важливо помічати ці мурали", – уточнив Зеленський.
"Як важливо, поспішаючи у своїх справах, зупинитися хоча б на мить. Пройти не повз, а поруч. Вдивитися в ці малюнки, у ці очі. Пам’ятати, що вони зробили у війні за незалежність України. Цінувати. А для цього – знати. Знати історію кожного. Того, хто захищав рідний Київ, а потім полетів на допомогу в заблокований Маріуполь. Або виріс на Донбасі та боронив столицю. Був світовим призером з джіу-джитсу, а став захисником України. Хто був всесвітньо відомим оперним співаком, а став українським воїном. І того, хто був ювеліром, мав, як кажуть друзі, золоті руки й цими руками знищував окупантів. Різні долі. Однакові цінності. Різні імена. Однакова шана всім. Вони росли в різних містах, різних родинах, різних будинках, але всюди були виховані як справжні герої", – зазначив глава держави.
Як підкреслив Президент, у цьому символізмі гордості й болю багато водночас, адже воїни "пішли захищати рідний дім – і сьогодні їхні портрети на стінах домів. І на школах, де вони мали різні оцінки, але на відмінно вивчили, що таке честь, відвага, людяність і любов – любов до своєї України".
За його словами, "це точно знав Данило Погорілов, що мав астигматизм обох очей, але бачив, хто ворог і зло, а побратими бачили його мужність, коли він ціною життя вивів групу з оточення. Це знав Олег Фадєєнко, який мав понад 2 метри зросту й для побратимів був Малиш. Звільняв Куп’янськ, Херсон і для держави став Герой України. І Дем, що поліг у бою на наступний день після свого дня народження. І Тарас Березюк, який віддав життя за свободу в День Незалежності України".
За словами Зеленського, він точно знає: "Єдного дня в мирному Києві, Харкові, Дніпрі, Львові – будь-де в Україні, побачивши один із таких портретів, маленька дитинка спитає батьків: "А хто це?". І вони знатимуть, що відповісти, вони точно розкажуть, і це точно продовжиться, і буде знову, і буде від покоління до покоління, бо ми назавжди збережемо цю пам'ять і повагу до своїх військових. До їхніх принципів, якостей, волі, міцності, впертості. До всіх найкращих чеснот".
"Ними дихає кожне таке полотно, кожен колір, відтінок, кожен штрих передає ці історії. Ці вчинки, ці кроки. Це можна відчути. Це треба відчути. Відчути, як у 14-му році Віталій Трухан залишав інститут і їхав до зони АТО. Як, будучи весь час "на передку", Олексій Остапенко казав дружині: "Хто ж, якщо не ми?". Як Олексій Мовчан рятував із-під завалів 11 людей і котика. А Тарас Чайка зберіг свій екіпаж, і тепер його іменем названа аудиторія національного університету", - підкреслив Президент.
Він нагадав, що звертався до воїнів у перший день повномасштабної війни зі словами: "Стійте міцно. Ви все, що в нас є!".
"І ви стояли міцно. Стояли, коли в Україну майже ніхто не вірив, коли нам казали: у вас тиждень, у вас без шансів, у вас немає іншого варіанта, аніж здатися. А ви стояли. І вистояли. І тому Україна стоїть. Бо вірить у себе. Бо себе поважає. І себе захищає", - заявив глава держави.
Як зауважив Зеленський, пліч-о-пліч із тими, хто зустрів вторгнення у лавах ЗСУ, стали згодом сотні тисяч чоловіків та жінок, неймовірних, безстрашних, справжніх.
Серед них, нагадав Президент, "перша військова, яка очолила підрозділ артилерії. Снайперка, що знищила десятки окупантів. Кулеметниця, яка пішла на фронт у 19. Пташка. Тайра. Ксена. Руда. І десятки, десятки тисяч хоробрих дівчат і жінок у ЗСУ. Всі, хто мав свої власні справи, але обрав одну – захищати рідну землю".
"Кожен, хто був тим, ким мріяв, але став тим, ким мусив. Воїном. Той, хто навчався в академії культури й захистив рідний Харків. Хто мріяв бути істориком, добре знав картографію, завдяки чому вивів і врятував багатьох своїх побратимів. Хто грав на акордеоні, займався народними танцями, а став бойовим медиком і рятував життя. Хто знищив сім ворожих літаків і є наймолодшим Героєм України", – зазначив Президент.
За його словами, "все це – про наше життя, що поділилося на до й після 24 лютого. Хтось був підприємцем, учителькою, фермером, дизайнеркою одягу. Хтось виховував п’ятьох дітей. Мріяв про навколосвітню подорож. Мав успішний стартап. Ось що робить Росія. Б’є не лише по містах – вони руйнують мрії. Росія атакує не лише будинки – атакує долі й майбутнє. І не лишає вибору. І цей вибір на користь України було зроблено".
"Чорний міг працювати на залізній дорозі, але мав залізну волю й бився за країну на Харківщині та Донеччині. Йому назавжди 24. Крилов народився у Львові й захистив нас під Бахмутом. Йому назавжди 21. Бокс народився в Києві й захистив нас біля Запоріжжя. Йому назавжди 23", – підкреслив Зеленський .
Він наголосив, що ці воїни "не пішли від нас – вони серед нас. Назавжди. У наших серцях. У наших віршах. У повідомленнях "Дякую!". Дякую всім військовим України. Всім героям на стінах, які за Україну стали й стоять стіною. Які разом – Збройні сили України. Це більше ніж військо. Більше ніж сім’я. Це уособлення нас із вами – всієї України. Того, за що ми боремось, як і чому. Коли немає більше чужих міст і сіл. Кожне своє, кожне рідне. І кожен куточок України боронять бійці родом із кожного куточка України".
Також глава держави згадав вірші:
"Спинися та прислухайся, приблудо.
Ця мова – меч. Для тих, хто йде з мечем.
Вертайся у своє болотисте нікуди,
Тебе ніхто сюди не кликав калачем".
За його словами, ці вірші, "стримуючи окупантів з усіх боків, щодня втілюють у життя наші, наші воїни. Історіями на полі бою. Історіями сили та хоробрості. Скільки таких мужніх. Скільки таких гідних. Не сотні й не тисячі. Безумовно, більше. Настільки, що не існує на планеті такої стіни й немає у світі стільки фарби, аби змалювати все, що зробили і роблять українські військові. Заради своїх. Дітей, батьків, коханих і кожної маленької дівчинки, яка майже щоночі в укритті. Заради України, яка дорослішає, навчилась не боятись, яка не має права здатись. Яка не забуде й не пробачить. Яка гартується в боротьбі. Яка одного дня знову розквітне. І яка заради цього об’єдналась. І єдність ця закарбована".
Тому, наголосив Зеленський, "у Львові – присвята Маріуполю і "Шлях додому". А Дніпро нагадує всім, якого ми роду. І кожен регіон України це знає. А кожен куточок світу це визнає. У Європі й США. На вулицях Берліна й Парижа, в Чехії, Польщі, Британії, країнах Балтії. Всюди, всюди, де говорять різними мовами, але свобода звучить однаково. Де знають, що синій і жовтий – це кольори сміливості. Де визнають: у цій війні за незалежність Україна – держава – виборола своє право на життя. І заслужила на чесний мир".
Саме цьому, заявив Президент, – боротьбі за справедливий мир присвячені і ці роки, і ці дні.
Він подякував військовим, які "на полі бою роблять усе, аби Україна мала впевненість за столом переговорів. Мала гідність. Мала сильні аргументи. Україна все це має. Бо має вас".
Глава держави висловив вдячність піхоті, артилерії, розвідці, десанту, спецпризначенцям, ракетним військам, танкістам, Силам безпілотних систем, Силам спецоперацій, штурмовикам, інженерам, зв’язківцям, кібербезпеці, медичним військам, бойовим медикам, логістиці, Повітряним і Морським силам, всім, хто закриває небо, всі, хто дипстрайками повертає зло додому, в Росію.
Також Зеленський подякував кожному і кожній, хто кожного дня на кожному напрямку захищає Україну, "чию відвагу бачимо, а захист відчуваємо. Хто "на нулі" викладається на всі сто. Хто змінив власне життя, аби життя незмінно було в Україні".
***
Міністр оборони Денис Шмигаль з нагоди Дня Збройних сил України сказав, що українське військо складають тисячі різних історій. Це різні долі, об’єднані спільною відповідальністю боронити Україну та кожен своє: коханих, рідний дім, дитячі мрії, плани на майбутнє. Майбутнє, у якому не буде місця війні.
Як підкреслив міністр, служба у війську потребує неймовірної внутрішньої сили, яка народжується з любові до найціннішого.
"Завдяки вам Україна стоїть і буде стояти. Завдяки вам неодмінно буде майбутнє без війни. Дякуємо за кожен день, за вашу відвагу, силу і віру", - наголосив Шмигаль.
***
У вітанні начальник Головного управління розвідки Міністерства оборони України Кирило Буданов зазначив, що Збройні сили України захистили Українську державу, врятували націю та здивували увесь світ.
«Вчора, сьогодні і завжди - Збройні сили України будуть головним гарантом нашого суверенітету», - зазначив Буданов.
За його словами, «українське військо встояло і дало відсіч сильному ворогу. Збройні сили, усі Сили оборони, усе українське суспільство захистили державу, врятували націю та здивували увесь світ».
«На вашій волі, характері й мужності сьогодні тримається безпека кожної української родини. Тримається безпека усієї Європи і наше спільне майбутнє. Стоїмо пліч-о-пліч. Памʼятаємо полеглих. Воюємо за Україну», - наголосив Буданов.
Фото: 24 ОМБР імені короля Данила