По 1500 гривень на віртуальні рахунки: в Україні запустили пілотну програму «Гроші ходять за вчителем»
Уряд започаткував новий інструмент підтримки українських педагогів — політику «Гроші ходять за вчителем». Відтепер кожен учитель сам вирішуватиме, як розвиватись і де навчатися.
Про це у Телеграмі повідомила Премʼєр-міністерка Юлія Свириденко, передає Укрінформ.
"Держава нараховуватиме 1500 гривень на віртуальний рахунок кожного педагога Ці кошти можна буде самостійно використати на навчальні курси, які відповідають власним потребам і професійним планам. Увесь процес відбуватиметься на державній діджитальній платформі", - поінформувала глава уряду.
Участь в пілоті можуть взяти директори, заступники й учителі, які працюють з 7–9 класами НУШ, а також 10 пілотними класами старшої профільної школи.
Реєстрація для педагогів на платформі «Вектор» відкриється вже у грудні 2025 року за цим посиланням.
Навчання розпочнеться на початку нового року.
Проєкт «Гроші ходять за вчителем» - частина спільної програми Міністерства освіти і науки та Світового банку.
Як зазначили у Міністерстві освіти та науки, реалізовувати курси на платформі зможе суб’єкт, який відповідатиме вимогам постанови КМУ №800 та чиї програми пройдуть верифікацію УІРО. Окрім цього, відтепер постанова передбачає можливість використання коштів на послуги супервізії — професійної підтримки для педагогів.
Платформа для професійного розвитку учительства готується до запуску та у грудні стане доступною для користувачів. Проте педагогічні працівники та суб’єкти підвищення кваліфікації можуть ознайомитися з інформацією про політику та залишити свої контакти на інформаційній сторінці: https://vector.uied.gov.ua/ І першими отримувати повідомлення про всі оновлення в межах політики «Гроші ходять за вчителем».
У пілотному проєкті зможуть взяти участь 100 тис. педагогічних працівників, які зможуть обирати та оплачувати курси віртуальними коштами з січня–лютого 2026 року і проходитимуть навчання до кінця календарного року.
У межах пілоту суб’єкти підвищення кваліфікації зможуть створювати та подавати курси за такими напрямами: подолання освітніх втрат, психосоціальна підтримка учнів, реалізація державних стандартів у профільній середній освіті, кар’єрне консультування, формування наскрізних умінь, використання цифрових технологій у навчанні, використання «Scaffold», впровадження інклюзивного навчання тощо (повний перелік тем тут).
Усі програми мають бути розроблені на основі типових програм, затверджених МОН, які буде представлено найближчим часом.
Як повідомляв Укрінформ, у проєкті державного бюджету на 2026 рік передбачено підвищення зарплати освітянам.