Кількість скарг на порушення мовного закону зросла - Кремінь назвав причини
Збільшення скарг на порушення мовного закону свідчить про підвищену мовну активність та нетерпимість до порушення своїх прав.
Про це повідомив уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь в інтерв'ю Укрінформу.
"Нещодавно ми підбили статистику за перший квартал 2025 року. За цей період на мою адресу як Уповноваженого з питань захисту державної мови надійшло 646 звернень громадян з різних регіонів України. У порівнянні з першим кварталом 2024 року їхня кількість дещо зросла. Це свідчить про підвищену мовну активність і нетерпимість громадян до порушення своїх мовних прав", - сказав Кремінь.
За його словами, найчастіше громадяни скаржилися на відсутність української версії вебсайтів, порушення у сфері зовнішньої реклами та вивісок, порушення у сфері обслуговування та інше.
Він зазначив, що найбільше порушень зафіксовано у місті Києві – 261 звернення, що становить майже третину від загальної кількості.
"Найважливіше – близько 80% порушень усуваються за результатами заходів державного контролю. Це високий показник, який підтверджує ефективність механізму реагування. Особливо позитивна динаміка спостерігається завдяки тісній співпраці з місцевою владою та реалізації мовних програм на місцях", - сказав Кремінь.
Він додав, що в 2025 році вже проведено 236 заходів державного контролю.
Від початку року розглянуто близько 150 справ про адміністративні правопорушення, з яких 81 завершено попередженням, що означає зафіксований факт порушення.
"Якщо суб’єкт порушить закон повторно – накладається штраф. Уже в першому півріччі 27 суб’єктів були оштрафовані. Найбільше це стосувалося користувацьких інтерфейсів, зовнішньої реклами та сфери обслуговування", - сказав мовний омбудсмен.
Він зазначив, що деякі справи були закриті через відсутність інформації про суб’єкта порушення або неможливість його встановити – наприклад, у випадку занедбаної вивіски чи виїзду власника за кордон.
Як повідомлялося, Кабінет міністрів 15 березня минулого року схвалив розроблену Міністерством культури та інформаційної політики Державну цільову національно-культурну програму забезпечення всебічного розвитку і функціонування української мови як державної в усіх сферах суспільного життя на період до 2030 року.