Порушення мови як наслідок COVID-19

Для коректного визначення типу порушення мови необхідна диференційна діагностика

Після тяжкого перебігу COVID-19 ще довгий час можуть залишатися різноманітні симптоми. Одним із тривалих наслідків коронавірусу може бути ураження мови (афазія), але часто пацієнти сприймають його за порушення пам’яті. Як розрізнити ці два стани і що робити у випадку порушення мови?

ДИВЛЮСЯ НА ЛОЖКУ І НЕ ПАМ’ЯТАЮ, ЯК НАЗИВАЄТЬСЯ ЦЕЙ ПРЕДМЕТ

Мова і пам’ять – це різні когнітивні функції, але вони настільки взаємодіють, що іноді ми сприймаємо їх як одне ціле.

Наприклад, якщо ми дивимося на ложку, але не пам’ятаємо, що це за предмет і що з ним робити. Це означає, що людина має проблеми із пам’яттю.

З іншого ж боку, якщо ми знаємо призначення того чи іншого предмета, проте не можемо згадати його назви – це вже проблеми із мовою.

Хоча люди асоціюють такі порушення із пам’яттю, насправді ж це не про забування, а про труднощі зі знаходженням і вибором правильного слова.

ЧОМУ ВІДБУВАЮТЬСЯ ПОРУШЕННЯ МОВИ?

Виявляється: для того, щоб сказати навіть таке просте слово як «ложка», перед нашим мозком стоїть низка завдань. Для їх виконання нейрони із різних зон мозку не лише активізуються, але й постійно “змагаються” між собою.

Процес називання слова «ложка» починається з того, що в нашому мозку група нейронів формує намір сказати це слово. Далі інша група нейронів активізує ознаки цього слова, такі як, наприклад: посуд, столовий прибор, метал, тримати рукою, їсти суп тощо.

Потім відбувається активізація таких слів як, наприклад: тарілка, ложка, виделка, чашка тощо. Кожне із них отримує різний ступінь активації, і всі вони активно змагаються за вибір. У результаті наш мозок обирає те слово, яке найшвидше отримало найбільшу порцію активації.

Якщо у людини все відбувається правильно, то цільове слово перемагає. Однак буває, коли воно недоотримує активації, і людина не може його назвати або, називаючи його, робить лінгвістичну помилку.

Переважно наш мозок працює дуже злагоджено. Тому ми навіть не замислюємося над тим, що знаходження слова – це результат такого складного процесу.

Деколи ми робимо лінгвістичні помилки, говорячи, наприклад, “виделка” замість “ложка”, і пояснюємо це неграмотністю. Або не знаходимо потрібного слова і думаємо, що нас підводить пам’ять.

І одне, й друге – результат збою у процесі оброблення мови. Це може трапитися з будь-ким із нас незалежно від рівня ерудованості.

Коли подібні труднощі стають систематичними, це може вказувати на розлад мови, який називається аномічною афазією.

ДО ЧОГО ТУТ COVID-19

Зазвичай ми говоримо про розлади мови у людей, які перенесли інсульт. Проте це не єдина причина виникнення проблем із мовою. Подібні розлади можуть виникати через будь-які ураження у мовночутливих зонах мозку.

Відомо, що коронавірус часто вражає наші легені, а вони потрібні нам не лише для дихання, а й для постачання кисню в різні органи, зокрема й у мозок.

Якщо уражені легені, мозок може недоотримувати кисень, що призводить до його гіпоксії. Недостатня кількість кисню негативно впливає на здатність мозку обробляти мову, і такий, начебто простий процес, може стати непідйомним завданням.

Як результат, люди відчувають на собі негативні наслідки коронавірусу та мають труднощі з називанням слів.

КОЛИ МИНАЮТЬ ПРОБЛЕМИ З МОВОЮ?

Зазвичай порушення минає самостійно, і як тільки покращується постачання кисню у мозок, відновлюється здатність користуватися словами.

Однак іноді COVID-19 може призвести до інсульту чи менінгоенцефаліту та зруйнувати деякі зони мозку. І якщо це стається у мовночутливих зонах головного мозку, то можуть виникнути проблеми з мовою. 

У цьому випадку все може стати набагато серйозніше і мова вже малоймовірно що відновиться сама собою. Для повноцінного відновлення людини потрібно буде багато часу та спеціально підібрана терапія. 

ЩО РОБИТИ, КОЛИ БЛИЗЬКІ НЕ МОЖУТЬ ЗНАЙТИ СЛІВ

Якщо у вас чи ваших близьких виникли труднощі зі знаходженням слів після перенесеної коронавірусної хвороби, насамперед ви маєте усвідомити, що це порушення мови, а не пам’яті.

Коли ваш стан стабілізується і ви будете готові до когнітивного навантаження (здатності розуміти, пізнавати, вивчати, усвідомлювати та сприймати інформацію), можете робити вправи, які допоможуть відновити функцію мови.

Як-от:

1. Виконувати різні лінгвістичні завдання на знаходження слів:

● називати багато предметів навколо;

● знаходити якомога більше слів до певної категорії (наприклад: їжа, транспорт) і додатково записувати їх;

● знаходити якомога більше слів до певної букви (наприклад: к, с, о) і записувати їх;

● підбирати синоніми до різних слів.

2. Читати книги і вголос переказувати зміст прочитаного.

Щоб це завдання не було нудним, можна спробувати організовувати клуби читання із близькими людьми.

3. Скоротити час на перегляд телевізора та користування гаджетами.

Натомість більше спілкуйтеся із близькими людьми та друзями.

Виконання цих, на перший погляд, простих завдань, – за наявності патології може виявитися не таким вже й легким. Оброблення мови у нашому мозку відбувається автоматично, і ми не маємо контролю над цим процесом, тому виконання цих завдань самотужки може бути неможливим.

І це ще не все. Проблема знаходження слів – це лише одна із проблем мови, з якою може стикнутися людина. Насправді таких порушень може бути набагато більше. Усе це залежить від зон мозку, де відбулось ураження. У когось це може бути порушення розуміння почутого, у когось – читання або письма тощо. 

Для коректного визначення типу порушення мови необхідна диференційна діагностика. Вона дозволить більш точно з’ясувати, наскільки серйозні проблеми має конкретна людина з мовою та які саме ураження у неї виявлені. А це є передумовою планування правильної та ефективної терапії, яка поверне вам радість спілкування!

Тому звертайтеся до кваліфікованих спеціалістів, які знають як працювати із порушенням мови.

Дбайте про своє здоров’я і вакцинуйтеся, адже лише щеплення допомагають зменшити ризики інфікування COVID-19, тяжкого перебігу захворювання та розвитку небезпечних для життя ускладнень.

Оксана Лялька, засновниця і голова правління Українського товариства терапії мови і мовлення