У Раді наполягають на запуску нової старшої школи
Реформу старшої профільної школи не відкладатимуть, адже вона має забезпечити учням право обирати власну освітню траєкторію. Попри готовність оновити зміст освіти та запустити підготовку вчителів, найбільші труднощі реформи пов’язані з інфраструктурою та формуванням мережі ліцеїв.
Про це повідомив голова комітету з питань освіти, науки та інновацій Сергій Бабак у Телеграмі, передає Укрінформ.
«Реформа старшої профільної школи відбудеться за будь-яких умов, адже йдеться про майбутнє понад 2,5 мільйона українських дітей», - заявив він.
Голова парламентського комітету зазначив, що реформа НУШ як складова реформи старшої профільної школи – це насамперед можливість зробити старшу школу орієнтованою на потреби дитини, «де учень отримує можливість обирати профіль і під час навчання розуміти, як це буде пов’язано з його подальшою професією та життям. Обирати те, що подобається, до чого більше здібностей».
«Наша задача – таку можливість дітям надати. Тож реформу треба рухати», - наголосив Бабак.
Народний депутат нагадав, що до запуску реформи залишається 16 місяців, «і цього часу достатньо, щоб врегулювати всі ключові технічні питання, якщо працювати системно і не відкладати рішення».
«Є три ключові блоки, від яких залежить успіх реформи. Перший - зміст освіти. І тут МОН вже працює над оновленням програм, готуються підручники, тож можна сказати, що напрям більш-менш системно організований», - підкреслив він.
Водночас парламентарій зауважив, що другий блок стосується вчителів. У цьому контексті поступово запускається система підготовки та підвищення кваліфікації, для вчителів розпочалися пілотні програми, і тут також є розуміння, як рухатися далі.
«Найбільше запитань наразі виникає до третього блоку – інфраструктури. І мова не лише про дороги. Передусім ідеться про формування мережі закладів освіти, яку мають затвердити громади, а також про зміну типів закладів, адже частина з них має трансформуватися в академічні та професійні ліцеї», - акцентував голова освітнього комітету.
Бабак зазначив, закон «Про повну загальну середню освіту» визначає вимоги до організації академічних ліцеїв і формування спроможної мережі закладів освіти. Йдеться, зокрема, про два класи на паралелі та можливість забезпечити три профілі навчання.
Окремий великий виклик для цієї галузі – це доступність, яка напряму залежить від стану дорожньої інфраструктури.
«Але важливо розуміти, що йдеться про дороги не лише державного значення, а у конкретних наших випадках – про дороги обласного і місцевого… Тут потрібна правильна комунікація між усіма рівнями влади, щоб знайти рішення», - відзначив парламентарій.
Окрім того, не менш важливим є питання шкільних автобусів. «Утім, для їхнього розподілу потрібно чітко розуміти потребу, а вона, у свою чергу, залежить від того, чи сформувала громада свою мережу закладів. Паралельно працюємо над спрощенням процедур закупівлі та передачі автобусів», - наголосив Бабак.
Як повідомляв Укрінформ, Міністерство освіти та науки готує рішення для підтримки громад, які не встигли реорганізувати мережу шкіл для впровадження 12-річного навчання в межах реформи НУШ.
Фото: Taylor Flowe on Unsplash